“Недавно в соцмережі написав чоловік, який назвався моїм братом, розповідає в листі 27-річна Інна з Полтавської області. Я виросла у прийомній сім’ї. Батьків не знаю, хоча пробувала шукати. Івану 22 роки. Живе в Харківській області. Каже, що має інформацію про нашу родину, напрошується в гості. А я не знаю, чи готова почути правду. Мій чоловік теж виріс в інтернаті. Знайшов батька й шкодує про це. Той має кримінальне минуле. Разом зі свекром у наше життя прийшли стрес і страх”.
Листи коментує біоенергетик Мирослав Олійник. Дістає з конверта фото рудоволосої жінки у спортивній куртці. Вона тримає пуделя.
Познайомтеся з братом, доки не емігрував за кордон. ДНК-тесту робити не доведеться. Здивуєтеся, наскільки схожі між собою. Батьки давно на тому світі. Але побачити фотографії та почути правду про них внутрішня потреба. Не відмовляйтеся від цього. Проблеми зі свекром припиняться, коли виїде на заробітки. Не позичайте гроші й не пускайте на ночівлю.
“Нас у матері було троє, пише вінничанка Ольга Іванівна, 59 років. Доглядала її на старості я з молодшою сестрою, а хата, земля, трактор, худоба все дісталося старшому братові. Він з’явився в потрібний момент, коли мама вже мало що розуміла. І змусив її все переписати на нього, щоб ми не могли успадкувати нічого. На похороні бігав за нашими спинами, бо боявся мого погляду. Не розумію, чому вчинив так підло. Ми росли разом, ділилися всім. Якби був одружений, підозрювала б, що намовила дружина. Але у 63 роки досі парубкує. Не вперше я так розчаровуюся в людях, але від рідного брата такого не чекала”.
Брат живе без сім’ї. Планує оселитися в батьківському дворі, а квартиру здавати. Мріє відкрити пилораму чи меблевий цех. Йому від батька передався хист виготовляти щось із дерева. Якби розповів про свої плани, ви не заперечували б його право на спадок і пожертвували б власними інтересами. На підлість його намовив товариш. Брат шкодує, але вибачитися не наважиться. Не переймайтеся через заповіт. Маєте дім, земельну ділянку, авто. Гроші успадкуєте від родича чоловіка.
“Невістка привчила мого сина жити у кредит, пише 53-річна Оксана з Хмельницької області. Раніше Роман умів правильно розпоряджатися грошима, а тепер має купу кредиток. Щоб один борг закрити, бере нову позику. Весілля робили в кредит. За гроші, які їм подарували, віддали невістчині борги, а потім понабирали кредитів. Навіть унітаз придбали в розстрочку. Пробувала допомагати їм грошима, але стає тільки гірше. Витрачають, нічого відкласти не можуть. Іванка щороку міняє куртки, черевики, має 20 пар джинсів, пів сотні суконь. Навіщо їй стільки всього, якщо за комуналку нічим заплатити?”
Надсилає фото невістки й сина. Обоє рудоволосі. В Іванки родимка на підборідді. У Романа сережка у вусі.
Навіть якщо закриєте всі борги за дітей, вони за місяць-другий влізуть у наступні. Взяли за звичку жити на чужі гроші. Зарплати вистачає тільки на продукти й комуналку. Роботи нової не шукають, бо важко працювати не люблять. Апетити в обох зростають. Незабаром візьмуть у кредит авто. Сховайте документи на дім і квартиру, аби не заставили в банк нерухомість.
“Коли була молода, кохала одного хлопця, розповідає в листі 47-річна Наталія з Київської області. Але побратися нам завадили обставини. Вадим зрадив, не зізнався. А потім життя заставило казати правду. Дівчина, з якою переспав, завагітніла. Він одружився. І я за чотири роки вийшла заміж. Але з Леонідом не склалося. Маємо доньку, але через шість років розлучилися. Я ходила на побачення, потім зневірилася і присвятила себе дитині. Одного дня зустріла Вадима. Він розповів, що давно з дружиною не живе. Стосунків більше не мав. Почав кликати на побачення. Переживала, що про нас скажуть друзі та рідні. Розлучилися 20 років тому, а тепер зійшлися знову. Позустрічалися пів року, Вадим освідчився. Шлюб ми брали в один день із моєю донькою Аліною. Все було добре, доки не запідозрила, що чоловік зраджує. Почав ховати телефон, з роботи приходить на 2 години пізніше, ніж зазвичай. Боюся, що вдруге зради не переживу. Картаю себе, що повірила йому після всього”.
Біоенергетик запалює свічку. Кладе долоню на фото Наталії та Вадима. Чоловік худий і високий, має шрам на вилиці, брови зрослися на переніссі. Жінка з нарощеними віями й червоними губами.
Підозри про зраду безпідставні. Не накручуйте себе. Шлюб без довіри довго не протягне. Доля вдруге поєднала вас невипадково. Вадим ховає телефон, щоб не хвилювалися за нього. Його професійні обов’язки стають щодня ризикованішими. Обіймайте, довіряйте, любіть чоловіка, не ревнуйте, не впадайте у крайнощі. У січні донька народить онука.
“Донька вийшла заміж за італійця, пише львів’янка Софія Миколаївна, 54 роки. Працює за кордоном тренером. У шлюбі живуть три роки, але про дітей навіть говорити не хочуть. Цю тему сприймають агресивно. Може, хтось із них бездітний, а нам не кажуть?”
Бабою станете наступного року. Не пришвидшуйте події. У Європі сім’ї не поспішають заводити дітей, щоб максимально реалізувати професійні плани, досягти кар’єрного зростання, заробити на авто й дах над головою. Подружжя намагається зачати дитину. Можливо, вдадуться до штучного запліднення. 2022-го і їхня, і ваша мрія здійсниться.