Частина нової реальності українського суспільства необхідність дбати про реабілітацію військових, які отримали надважкі травми та поранення. Серед найбільш відомих центрів нейрореабілітації – NextStep Ukraine, які працюють в Ірпені на Київщині (з 2018 р.) та у Львові (з 2023 р.). Тут працюють з пораненими військовими й ветеранами, які потребують відновлення після поранень головного чи спинного мозку, політравм, ушкоджень опорно-рухового апарату, в рамках допротезної і післяпротезної реабілітації.
За роки роботи в NextStep Ukraine безкоштовно надали допомогу понад 800 пораненим захисникам. Вони займаються на найновіших тренажерах із США та Європи, з ними працюють фахівці, які постійно підвищують кваліфікацію в Україні та за кордоном. Підопічним центру також забезпечують комфортне проживання, харчування, дозвілля. Фахівці NextStep Ukraine працюють за стандартами США, не обмежуючи часу відновлювальних процесів державними нормативами, а в центрах немає традиційних палат, щоб пацієнти швидше набували необхідних життєвих навичок. Бо головне результат.
Директорка українсько-американського благодійного фонду “Відродження Захисників України” Тетяна Грубенюк, яка координує роботу реабілітаційних центрів NextStep Ukraine, в інтерв’ю Gazeta.ua розповіла, як вдається залучати кошти на лікування та реабілітацію військових та які виклики доводиться долати.
Як Ви прийшли до волонтерства?
Вперше потрапила до військового госпіталю ще в серпні 2014-го. Якось зібралися на Оболонській набережній нашою байкерською компанією (я їжджу на мотоциклі) й вирішили поїхати до госпіталю, щоб підтримати військових, влаштувати для них пікнік. Саме тоді я вперше побачила військових з ампутаціями, різними важкими пораненнями. І зрозуміла, що просто не знаю, про що можна говорити, а про що ні, про що взагалі питати, як їх підтримати…
З того моменту почала серйозно цікавитися, спілкуватися з волонтерами, дізнаватися, що потрібно нашим хлопцям. Запит тоді був переважно на побутові речі: капці, шорти, вологі серветки, пелюшки. Перші свої збори проводила серед свого оточення. Збирала, привозила, віддавала.
І от якось привезла чергову партію допомоги у травматологію, викладаю все біля чорного входу. І тут військовий із другого поверху каже: “Я вас пам’ятаю. Ви приїжджали до нас в помаранчевому комбінезоні на мотику. А чого не заходите?” Ну я і піднялася до хлопців зніяковіла, не розуміючи, що робити. Бачу: купа посуду на столі, почала його мити. А хлопці сміються, бо медперсонал просто не встиг віднести посуд на кухню. З того часу почала їх частіше навідувати, й так почалося моє волонтерство. А далі поранених ставало лише більше, а водночас і запитів на допомогу.
Як виникли реабілітаційні центри NextStep Ukraine?
Після початку російсько-української війни 2014 року значно зросла кількість українських військових із важкими пораненнями ампутаціями, травмами спинного мозку та складними нейротравмами. Тоді в Україні практично не існувало центрів, які спеціалізувалися б на сучасній нейрореабілітації після таких травм.
Тоді благодійна організація Revived Soldiers Ukraine почала евакуювати поранених українських військових до США для складних операцій, реабілітації та протезування. Організацію заснувала та очолила українка Ірина Ващук-Дісіпіо, яка з початку війни активно займалася допомогою українським захисникам.
Працюючи з пораненими ветеранами у США, вона побачила ефективність сучасних програм нейрореабілітації, зокрема в центрі NextStep Fitness у Лос-Анджелесі, який спеціалізується на відновленні людей із травмами спинного мозку.
Саме тоді виникла ідея створити такий центр в Україні, щоб поранені військові могли отримувати таку ж реабілітацію вдома, без необхідності їхати за кордон.
У квітні 2018 року було відкрито перший центр NextStep Ukraine в Ірпені на Київщині. Його створення стало можливим завдяки ініціативі Ірини та підтримці української діаспори у США, яка допомогла зібрати кошти на обладнання та запуск центру.
Це був перший в Україні спеціалізований реабілітаційний центр, що працює за моделлю американської нейрореабілітації. Українські спеціалісти пройшли навчання та стажування у США, щоб перенести сучасні методики відновлення в українську систему допомоги пораненим.
Другий центр реабілітації у Львові відкрився вже після повномасштабного вторгнення 2023 року.
Фонд продовжує працювати у США?
Так, туди відправляємо захисників із важкими пораненнями: складні ампутації, важкі абдомінальні травми, інфекції. Протезування відбувається в Орландо, а в Чикаго лікуються хлопці з абдомінальними травмами, яким потрібна реконструкція кишківника. Один із наших підопічних, Віталій, був такий виснажений, що сім із дев’яти місяців, які він провів у США, пішло тільки на те, щоб він відновив нормальну масу тіла й можна було робити операцію. Ще один військовий узагалі мав критичну для себе вагу 46 (!) кг, і ми дуже переживали, як він долетить.
Які документи необхідно зібрати, щоб військовий вирушив лікуватися за кордон?
До повномасштабного вторгнення було простіше працювали аеропорти, нам допомагала компанія МАУ. На борт без проблем ставили медичні ліжка, виділяли місця для медичного персоналу. Тепер усе складніше.
По-перше, майже всі наші пацієнти чинні військовослужбовці, бо наша мета допомагати саме захисникам. Винятки робили після деокупації Ірпеня, адже було багато цивільних, які постраждали під час повномасштабного вторгнення, і ми майже п’ять місяців приймали всіх, кому могли допомогти. Але, оскільки кількість запитів від військових і ветеранів зростала, повернулися до нашої місії.
Протезування відбувається в Орландо, а в Чикаго лікуються хлопці з абдомінальними травмами
Для кожного чинного військовослужбовця потрібно збирати встановлений законом пакет документів (дозвіл на перетин кордону тощо), навіть якщо поранений у критичному стані. Ми дуже вдячні командуванню Медичних сил Міністерства оборони України, Міністерству охорони здоров’я, з якими ми постійно співпрацюємо та які допомагають нам з усіх питань.
Логістика наступне складне питання. Трапляється, що всі авіакомпанії відмовляються брати на борт важкопоранених військових. У жовтні команда Revived Soldiers Ukraine здійснила найбільшу та найскладнішу евакуацію шістьох важкопоранених українських військових до США на борту приватного літака Bombardier Global 6000. Вартість перельоту становила $161,000, яку фонд сплатив разом із партнерами та донорами.
Хто працює з українськими військовими у США?
Ми дуже вдячні нашому медичному директору Євгену Павелку, який працює в University of Illinois Hospital і проводить там колосальну роботу. Цього року університет виділив понад пів мільйона доларів, щоб лікувати важкопоранених захисників України, ми щиро вдячні за підтримку та ініціативу керівництва UIC Hospital. Цим наша співпраця не обмежується, за ініціативи Президентки фонду Ірини двоє провідних хірургів із Київського та Львівського військових шпиталів в університет у Чикаго прибули для навчання на роботизованій системі Da Vinci. Всі витрати на навчання було покрито безпосередньо UIC Hospital.
Скільки фахівців працює в центрах NextStep Ukraine?
Наша команда складається з 21 особи. Медичний директор, ерготерапевти, фізичні терапевти, адміністратори. До речі, двоє військових, яким ми допомогли пройти лікування та протезування у США, також приєдналися до команди.
NextStep Ukraine відомий своїм підходом, який відрізняється від класичних шпиталів. У чому саме полягає ця різниця?
Так само все побудовано й у наших реабілітаційних центрах в Україні. Ми забезпечуємо проживання, харчування для військових та ветеранів з інших міст: є хлопці з окупованих територій, є ті, кому немає куди повертатися. Але в центр вони щодня самі приїжджають або ми надаємо трансфер, займаються, вчаться самостійно обходитися в побуті. Наша ціль відновити мобільність та самостійність у побуті для людей, які зазнали важких поранень та прагнуть відновити базові навички повсякденного життя.
Ну й інший надважливий момент це те, що наші фізичні терапевти постійно на зв’язку з пацієнтами.
Чи можна сказати, що завдяки сучасним тренажерам для нейрореабілітації робиться те, що ще 10 років тому здавалося неможливим?
Безумовно, пацієнти наших реабілітаційних центрів займаються на новітньому обладнанні. Маємо багато крутих девайсів, на багатьох сучасних тренажерах заняття проходять в ігровій інтерактивній формі. Все це захоплює і не набридає. Було кумедно, коли до нас на реабілітацію заїхали пілоти з тактичної групи авіації і побачили купу різного устаткування, спитали: “А грязьових ванн і соляної кімнати не буде?”
Крім того, ще 2014 року я зрозуміла, що лікування та реабілітація мають виходити за межі медичних закладів.
Хлопцям і дівчатам, які тривалий час перебувають в лікувальних чи реабілітаційних закладах, бракує нових вражень. Коли я була волонтером, ми привозили в госпіталь артистів, запрошували спортсменів, возили поранених на концерти й фестивалі, позитивні емоції сприяють швидкому одужанню. Так само тепер ми намагаємося знайомити поранених, які проходять реабілітацію в наших центрах, із цікавими особистостями, влаштовуємо різні заходи: зокрема вони займаються іпотерапією, малюванням, гончарством, а також сходженнями у гори та мандрами мальовничими куточками України. Наші підопічні бігають марафони, подаються на змагання Invictus, катаються на велосипедах, займаються штовханням ядра, дефілюють на подіумах, беруть участь у зйомках і фотосесіях, захоплюються інклюзивним гольфом, грають у театрах.
Скільки військових одночасно може проходити реабілітацію?
Ми не женемося за кількістю, нас влаштовує тільки якість. Поранені перебувають у нас як мінімум місяць. Якщо реабілітолог бачить позитивну динаміку, з одним військовим може працювати два і більше місяців. Один захисник перебував на реабілітації п’ять місяців. Він приїхав до нас на кріслі колісному, а пішов уже на милицях. Потім він повернувся на повторний курс реабілітації, щоб підтримувати результат.
Він приїхав до нас на кріслі колісному, а пішов уже на милицях
Тому базова кількість тих, хто займається з фізичним терапевтом за індивідуальною програмою, 40-45 пацієнтів на місяць в обох центрах. Плюс до нас приходять з додатковими запитами й ті, хто вже пройшов таку програму. Тому в наших центрах можуть займатися 50-60 осіб на місяць. У цілому за чотири роки роботи вдалося допомогти понад 800 бійцям.
Реабілітація такого рівня є надзвичайно дорогою від сервісу, техніки до навчання фахівців. Притому для військових і ветеранів вона абсолютно безоплатна. Розкажіть, як залучаєте кошти?
На щастя, маємо партнерів і донорів, які з нами вже не перший рік: це українські та іноземні компанії, які постійно підтримують захисників. Було дуже приємно, коли після деокупації Ірпеня бізнеси, які постраждали на початку повномасштабної війни, вийшли з нами на зв’язок і продовжили співпрацю. Також команда Фонду проводить колосальну роботу у Сполучених Штатах, щоб залучати кошти на реабілітаційне обладнання та багато чого іншого.
З ким вдалося побудувати сталу співпрацю, щоб реабілітаційні центри NextStep Ukraine могли працювати безперебійно?
Звісно, надзвичайно важливо, щоб бізнеси допомагали не разово, а системно, тому що від цього залежить наша здатність планувати роботу. Як приклад системної співпраці хочу згадати компанію IDS Ukraine. Ми познайомилися ще 2015 року, коли була потрібна вода для госпіталю. IDS Ukraine це ж “Моршинська”, “Миргородська”, тому логічно було йти до них. Згодом запитів стало більше, зокрема від шпиталів, добровольчих обʼєднань, бригад ЗСУ та НГУ. І жодного разу в IDS Ukraine нам не відмовили!
Сьогодні наша співпраця продовжується в рамках NextStep Ukraine. Уже другий рік поспіль проводимо “Бігозбір” у межах Київського марафону в партнерстві з Run Ukraine. Торік IDS Ukraine та бренд “Моршинська” весь сезон підтримували наші бігові марафони, й 2026 року ми продовжимо працювати разом.
Другий проєкт реалізували з брендом енергетиків “Воля”. Одна гривня з продажу кожної банки енергетика зі смаком “Оригінальний” іде на підтримку реабілітації воїнів у NextStep. Загалом торік допомога від IDS Ukraine становила майже 4 млн грн, які перетворилися на конкретні години реабілітації для захисників, а також на придбання надсучасного обладнання для ерготерапії – Myro від Tyromotion.
До того ж, якщо є якісь побутові потреби, IDS Ukraine теж реагує. До прикладу, саме вони серед перших запропонували встановити й повністю сплатили інверторну систему в реабілітаційному центрі, яка дає змогу працювати під час блекаутів.
Як мотивувати бізнес донатити кошти й підтримувати центри реабілітації?
Думаю, що на 12-му році війни в Україні не знайдеться бізнесів, які залишалися б осторонь. Щоб отримати підтримку, треба бути чесними з представниками компаній і правильно доносити важливість того, чим займаєтеся.
Розкажіть історії реабілітації поранених, які вразили найбільше?
Кожна історія наших героїв є захопливою та унікальною. До прикладу, у нас проходить реабілітацію Олексій із Мелітополя з ампутаціями всіх чотирьох кінцівок. Разом з іншими ветеранами він узяв участь у зимовій переправі на ялах через Хаджибейський лиман довжиною 50 км, таким чином, їхня команда встановила рекорд в Україні. Був дуже задоволений, що погодився, і тепер щодня займається, бо весною планує взяти участь у більш тривалій переправі за кордоном.
Ще один із наших підопічних активно готується до паралімпіади 2028 року в Лос-Анджелесі, де буде виступати в академічній греблі. Хтось із пацієнтів почав танцювати, інший грати в театрі.
Торік допомога від IDS Ukraine становила майже 4 млн грн
Є захисники, які на протезах повернулись у Збройні сили. І вони не у штабах працюють, а продовжують виконувати бойові завдання, один із них, Володимир, отримав звання Героя України. З воїнами, які перебувають на бойових виходах, ми маємо домовленість: коли вони йдуть на бойові, то мають хоча б раз на кілька днів надіслати плюсик, щоб ми знали, що в них усе нормально. Недавно я навіть розплакалася. Живу близько до ТЕЦ, де нещодавно були прильоти. Після них о 4-й ранку мені написали хлопці з передової і запитали, чи все гаразд.
Як проходить Ваш робочий день і що допомагає долати виклики?
Наш центр реабілітації це справжнє місце сили, і я дуже ціную свою команду! А щодо розкладу робочого дня, то ми просто виконуємо свою місію. Нині, наприклад, готуємося відправляти у США чотирьох хлопців, і мені треба підготувати всі документи, щоб подати їх у посольство для призначення співбесід. Увечері спілкування з командою у США. Попри нашу основну діяльність у медичному напрямі з допомоги пораненим, ми також намагаємося допомагати війську. Ірина знайшла спонсора, який готовий оплатити придбання потужних генераторів для стабілізаційних пунктів та лікувальних закладів.
А головне, що надихає і допомагає йти вперед, наші підопічні, які вже пройшли реабілітацію. Вони приходять, діляться своїми новинами. Хтось влаштувався на роботу, хтось пішов на навчання, хтось отримав компенсацію за втрачене на Донеччині житло й віднайшов новий дім, а хтось одружився й уперше став батьком! Ми бачимо результати своєї роботи, й це неймовірно мотивує. Ми намагаємося побудувати комʼюніті, в якому військовим та ветеранам буде комфортно. Насамперед це про повагу.