У новозеландському парламенті двадцятидворічна депутатка Хану-Равіті Майпі-Кларк замість відповіді на запитання про своє ставлення до законопроєкту виконала хака. Слово “haka”, власне, й означає “танець”, різновиди якого є на різні випадки, серед яких, “військовий” – перед боєм.
У залі засідань парламенту Нової Зеландії танець хака явно не був миротворчим, бо до нього приєдналися депутати від маорійської, лебористської та “зеленої” фракцій, а Майпі-Кларк розірвала на клапті законопроєкт перед його авторами.
“У маорі, якщо хтось поводить себе образливо, загальноприйнятою практикою є виконання хаки відносно нього, щоб продемонструвати, що ця людина завдала глибокої образи чи болю”, – пояснила професорка маорістики з Оклендського університету Маргарет Муту. – Коли я це побачила, то подумала, що і сама б так учинила”.
Танець люті за права свого народу
Документ, навколо якого танцювали незгодні депутати, має на меті перегляд так званого Договору Вайтанги від 1840 року – угоди між британською монархією і сотнями вождів народу маорі.
Суть полягає у тому, що британці управляли землями, натомість гарантували маорі права на величезні угіддя та інші привілеї.
Однак, на думку новозеландців, умови договору не виконувалися, тож у 1975 році був ухвалений закон під цю угоду, котрий надавав значні преференції маорі.
Перед цим були численні акції протесту корінних жителів і не деякий термін новий закон зняв напругу, але проблему не вирішив, зазначила Маргарет Муту: “Маорі втратили права на значні за площею території, що призвело до каскаду негативних наслідків, у тому числі, високого рівня бідності та ув’язнення місцевих”.
Законопроєкт 2024 року – спроба поширити Договір Вайтанги на всіх громадян Нової Зеландії. Його вніс лідер правої партії “АСТ” Девід Сеймур, котрий вважає, що закон 1975 року ставить народ маорі у привілейоване становище відносно інших народів Нової Зеландії.
Кола по воді
На думку парламентської танцюристки Майпі-Кларк, законопроєкт “підриває права маорі, розпалює расову ворожнечу”. Девід Сеймур, навпаки, вважає, що саме його бачення покладе цій ворожнечі край.
Провідні правники Нової Зеландії у відкритому листі до прем’єра Крістофера Люксона закликали відхилити документ.
“Юристи до останнього захищатимуть свою логіку. Але є питання, на яке вони не зможуть відповісти: де у світі вважається гарною ідеєю надавати громадянам різні права залежно від походження?” – наполягає на своєму Сеймур.
“Якщо закон буде ухвалено, маорі будуть позбавлені багатьох своїх прав”, – опонує йому експертка з правових питань маорі Карвін Джонс.
Маргарет Муту нагадує, що “ми (маорі. – Gazeta.ua) сильно відстаємо від решти населення, бо були колонізовані, у нас забрали все. Якщо у нас є рівність перед законом, це означає, що народ маорі завжди буде залишатися там, де ми є, як громадяни другого сорту”.
Зіпсований День народження монарха
Продовженням парламентського бойового танцю став марш протесту. Його розпочали більш ніж 10 тисяч новозеландців щоб подолати понад 600 кілометрів і у вівторок, 19 листопада дійти до столиці, де суперечливий законопроєкт будуть розглядати у другому читанні. Майпі-Кларк у тому засіданні участі не братиме, бо її відсторонили від пленарних засідань.
Ця хода стала неприємним сюрпризом для британського короля Чарльза ІІІ, який днями відсвяткував 75-й день народження і підданими якого вважають і новозеландців.
Нагадаємо, що перед збуренням у Новій Зеландії були протести в Австралії. Коли монарх завітав туди, то сенаторка від тамтешніх корінних народів Лідія Торп звинуватила британську корону в геноциді. Вона зажадала договору між Великою Британією і корінними народами на кшталт того, довкола якого розгорілися зараз суперечки у Новій Зеландії.
Чарльз у відповідь заявив – він не проти.
Та на додачу, тепер низка країн Співдружності вимагають від Великої Британії виплат за работоргівлю протягом 16-19 століть. Офіційний Лондон пообіцяв нематеріальну підтримку у вигляді програм досліджень работоргівлі, освітні проєкти, музеї, підтримку системи охорони здоров’я і навіть списання боргів. А також – офіційні вибачення.
Та головна прикрість може “прилетіти” зі США: за даними західних ЗМІ, Дональд Трамп хоче ветувати угоду про передачу Великою Британією Маврикію острова Чагос, де є американсько-британська військово-морська база. На думку обраного президента США, передача Чагоса Маврикію зашкодить безпековим інтересам Вашингтону. Хоча основним драйвером угоди був прем’єр Кір Стармер, у разі вето удар буде завдано по Чарльзу ІІІ.
Про проблеми інших монархів
До слова, на тлі клопотів англійського короля життя коронованих осіб у інших країнах тим часом видається безтурботним. Днями королева Іспанії Софія відвідала Інститут Сан-Хосе у Мадриді у бездоганному брючному костюмі. Елегантністю вбрання монархиня, котрій виповнилося 86 років, перевершила свою невістку королеву Летицію, дружину короля Феліпе VI, що напередодні теж наважилася вбратися у штани і так вийти на люди. Кажуть, ця своєрідна модна дуель у королівській родині мала відволікти іспанців від критики центральної влади за катастрофічні наслідки повені у Валенсії.
Іспанських королев обігнала королева Нідерландів Максима, котра дозволила собі днями показатися у сукні з паєтками. Не відстала від неї королева Йорданії Ранія, дружина короля Абдалли ІІ, котра відвідала ділову зустріч теж у брючному костюмі.
А от японській імператорській родині довелося вбратися у жалобу. На 101 році життя померла принцеса Мікасі. Вона була дружиною принца Мікаси, котрий був дядьком колишнього імператора Акіхіто. Її чоловік помер у 2016 році. Прожив він теж 101 рік.