Курс російської валюти падає швидше за офіційні прогнози і зараз він складає 111 рублів за долар. Це рекорд з березня 2022 року.
Експерти вважають, що ця ситуація має двоякий характер: очевидні ризики поєднуються з тимчасовими перевагами для російського бюджету, – вважає економіст і доцент Чернівецького національного університету Богдан Сторощук.
Він підкреслює, що нинішнє падіння частково приглушене, і могло б бути значно масштабнішим. Основним фактором цього є ізоляція Росії від міжнародних розрахунків у доларах через санкції.
“Росія оперує доларами лише в обмежених випадках, наприклад, для готівкових заощаджень населення або розрахунків з тими країнами, з якими ще можливий експорт-імпорт,” коментує економіст.
Росія організовувала спеціальні авіарейси для перевезення доларової готівки
Крім того, за домовленостями з африканськими країнами Росія організовувала спеціальні авіарейси для перевезення доларової готівки, бо операції через систему SWIFT залишаються недоступними.
Падіння рубля має двоякий ефект. З одного боку, збільшується кількість рублів, які надходять до бюджету за рахунок продажу нафти й газу за іноземну валюту. Це тимчасово допомагає звести бюджетні рахунки. З іншого боку, такий стан економіки не сприяє довгостроковому розвитку.
“Економіка перегріта: вона працює на межі своїх можливостей, переважно за рахунок військових витрат. Це небезпечний тренд, бо військові витрати не створюють додаткової вартості для споживачів чи інвесторів,” пояснює фахівець.
Падіння рубля також створює труднощі для населення і бізнесу.
“Фахівці, які залишаються працювати, вимагають реальної зарплати в доларах або її еквівалентах, тому що рубль швидко знецінюється. Це тисне на роботодавців, особливо в умовах дефіциту робочої сили через мобілізацію,” додає Сторощук.
така тенденція є довгостроковою і неминуче завершиться серйозним обвалом
На думку економіста, така тенденція є довгостроковою і неминуче завершиться серйозним обвалом. Історичні приклади перегріву економіки, такі як Велика депресія в США чи фінансова криза в Японії, демонструють, що такі процеси завжди закінчуються кризами.
“Перегрів економіки завжди закінчується кризою. Ми бачили це перед Великою депресією у США чи в Японії в нульових роках. Але ті економіки були ринковими і могли відновитися. У випадку Росії спрогнозувати відновлення зараз майже неможливо,” підсумував Богдан Сторощук.
Поки рубль падає, а бюджет тримається завдяки штучним заходам, перспективи економіки залишаються вкрай невизначеними. Чи зможе Росія уникнути остаточного краху питання часу і здатності адаптуватися до нових реалій.