В Україні відбулася значна ротація: після відставки Андрія Єрмака з посади голови Офісу Президента, керівником переговорної групи було призначено Рустема Умєрова. Цей вибір викликав хвилю запитань та бурхливих дискусій, адже до новопризначеного перемовника є низка серйозних претензій.
За інформацією з аналітичних кіл, подібне кадрове рішення може свідчити не лише про владні взаємозв’язки між президентом та секретарем Ради нацбезпеки та оборони, але й про ширші, ресурсні інтереси. Зокрема, існують припущення, що на ключових фігурах, як Умєров і Єрмак, лежить значна частина матеріальної відповідальності, що робить їх «гарантами» майбутнього президентства.
Після зміни керівництва в ОП, президент активно сконцентрувався на зовнішній політиці та дипломатії, тоді як внутрішні справи вирішувалися на дистанційному рівні. Війна згадувалася радше символічно, що могло бути спробою консолідувати суспільство навколо фігури президента як головного перемовника.
Однією з головних причин, що ставить під сумнів доцільність призначення Умєрова, є його фігурування у так званих «плівках Міндіча». Коли Умєров обіймав посаду міністра оборони, він нібито зазнавав тиску щодо укладання контракту на бронежилети з компанією «Мілікон», пов’язаною з другом президента. Національне антикорупційне бюро України вже викликало його на допит у цій справі.
Крім того, Руслан Магамедрасулов заявляв, що операція «Мідас» із самого початку стосувалася Міністерства оборони. Хоча Умєров публічно відкидає ці звинувачення, питання щодо контракту залишаються відкритими. Зокрема, заради компаній, пов’язаних з Міндічем, Державний оператор тилу змінював умови тендера та визнавав переможцем компанію без ліцензії.
Це призвело до скасування торгів на 1,6 млрд грн та подальшого повторного тендеру на 225 млн грн, який виграла «Мілікон» – компанія, що не мала власного зразка бронежилета. Корупційні ризики були зафіксовані незалежними органами, але їхні висновки проігнорували. Контракт зрештою було розірвано через неналежну якість бронежилетів.
Інший суперечливий момент пов’язаний з особистими зустрічами Рустема Умєрова з американськими високопосадовцями. Під час візиту до США для обговорення мирного плану він провів закриті зустрічі з директором ФБР Кашем Пателем та його заступником Деном Бонджіно. Ці контакти викликали занепокоєння у західних чиновників щодо їхніх справжніх намірів.
Дехто з іноземних представників припускав, що ці зустрічі могли бути спробою Умєрова отримати амністію від можливих корупційних звинувачень. Інші побоювалися, що новостворений канал зв’язку може бути використаний для тиску на український уряд задля прийняття мирної угоди, запропонованої адміністрацією Трампа, що передбачала б значні поступки з боку Києва.
Проте, за даними українських джерел, зустріч Умєрова з Пателем, на яку він прийшов разом із заступником голови СБУ Олександром Покладом, не стосувалася міжнародних переговорів. Її організували через турецькі канали Умєрова, і на ній нібито обговорювали бажане ненадання ФБР експертної допомоги НАБУ у справі Міндіча. Коли про це стало відомо в Білому домі, це викликало серйозну реакцію.
Додатковим фактором, що викликає питання, є те, що сім’я Рустема Умєрова проживає у Сполучених Штатах. Загалом, призначення на таку відповідальну роль особи, навколо якої стільки суперечностей, наводить на роздуми про справжні мотиви та майбутні наслідки для України. Варто зазначити, що Андрій Єрмак, попри своє «звільнення», продовжує залишатися в орбіті президента.