Думки на сайті Bloomberg оглядача, професора у Школі перспективних міжнародних досліджень Університету Джона Хопкінса та старшого наукового співробітника Американського інституту підприємництва, співавтора книги “Небезпечна зона: майбутній конфлікт із Китаєм” та члена відділу політики закордонних справ Держдепартаменту США Хела Брендса
В Америки ставлення любові та ненависті до санкцій. Вашингтон любить їх використовувати як інструментів примусу і покарання. Вони різко розширилися за останні десятиліття. Багатьом коментаторам це не подобається. Вони стверджують, що США використовують санкції рефлекторно, переслідуючи донкіхотські цілі, і таким чином підривають могутність Америки.
У певному сенсі критика виправдана. Тим не менше, докази на користь санкцій переконливіші, ніж думають багато критиків, і їхня роль у політиці США тільки зростає.
Мінфін США ввів понад 2500 санкцій проти Росії
У 2000 році міністерство фінансів США наклало санкції на 912 фізичних та юридичних осіб. До 2021 року їхня кількість склала 9421 людини. Після вторгнення Володимира Путіна в Україну у 2022 році, американський мінфін запровадив понад 2500 санкцій лише проти Росії. Виберіть питання захист прав людини, боротьба з тероризмом, покарання за агресію, і економічні та торгові санкції будуть там життєво важливим інструментом сили США.
Можливо, надто важливим. Вчені, експерти та деякі політики попереджають, що Вашингтон звик до санкцій. Він використовує їх, стверджують вони, для надамбіційних цілей, таких як повалення ворожих режимів або примус автократичних лідерів до зміни самої їхньої природи.
Водночас, на думку критиків, санкційна манія Америки ризикує змусити друзів та ворогів зменшити свою залежність від долара, щоб не стати жертвою гніву мінфіну США.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Є три сценарії завершення війни в Україні” – Юрій Пойта
Санкції, із цього погляду, стали заміною стратегії. Вони дозволяють марно демонструвати мораль і перешкоджають вдумливому вирішенню проблем складного світу. Як недавно писала New York Times, санкції “можуть, у результаті, підірвати зусилля Америки щодо просування миру, прав людини та демократичних норм у світі”.
Деякі з цих ударів досягають цілі. Санкції, безперечно, важко скасувати після того, як їх запровадили. США далі карають Кубу через три покоління після революції Фіделя Кастро. Це ускладнює торг батога та пряника з противниками. Як показує приклад Куби, санкції також мають погану репутацію у справі усунення ворожих режимів, навіть якщо вони завдають шкоди ні в чому не винному населенню, що потерпає від цих режимів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Захід посилюватиме нашу обороноздатність” – Володимир Горбач про саміт НАТО
Тим не менш, є чотири важливі фактори, які часто не беруть до уваги критики санкцій.
По-перше, санкції ще не спричинили втечі від долара. Так, Китай та Індія сповнені рішучості гарантувати, що Америка ніколи не зможе зробити з ними те, що зробила з Росією, наклавши санкції на її Центробанк, відрізавши її від міжнародних платіжних систем, і позбавивши доступу до секретних технологій. Європейські країни експериментували з механізмами недоларових платежів після того, як США в односторонньому порядку вийшли з ядерної угоди з Іраном і знову запровадили екстериторіальні санкції у 2018 році.
Роль долара у міжнародних фінансах сильніша, ніж одразу після холодної війни
Але, як пише Карла Норрлоф з Університету Торонто, роль долара у міжнародних фінансах насправді сильніша, ніж одразу після холодної війни. Дані МВФ показують, що війна в Україні майже не вплинула на долар у світових валютних резервах.
Це не дивно, враховуючи, що деякі альтернативні валюти, такі як китайський юань, не є вільно конвертованими, і багато з найбагатших країн світу є союзниками США і мають серйозні геополітичні причини підтримувати долар. Вашингтону не слід божеволіти щодо небезпеки надмірного застосування санкцій. Схоже, зараз не відбувається значної втечі від долара.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Хто очолить наступний бунт у Росії?
По-друге, санкції можуть бути успішними, стримуючи майбутні порушення міжнародного права, а також змінюючи поведінку на сьогоднішній день. Справді, санкції США, мабуть, не змусять уряд Венесуели припинити придушувати політичну опозицію. Вони не змусять Володимира Путіна забратися геть з України найближчим часом.
Але одна з причин застосування покарань до поганих дій полягає в тому, щоб дати паузу урядам, які думають про наслідування цих дій. Якщо санкції США не змінять поведінки Путіна, то змусять китайського лідера Сі Цзіньпіна двічі подумати перед нападом на Тайвань. Це вигідно Вашингтону.
США не думають, що санкції проти Росії принесуть Путіну моральне прозріння. Вони сподіваються, що зменшать його здатність до агресії, підірвавши згодом російську економіку та армію
По-третє, санкції можуть бути ефективними, навіть якщо не змінюють режими чи поведінку. Офіційні особи США не думаю що санкції проти Росії принесуть Путіну якесь моральне прозріння. Вони сподіваються, що ці санкції зменшать його здатність до агресії, підірвавши згодом російську економіку та армію. Так само ніхто насправді не очікує, що відмова Китаю від передових напівпровідників змінить світогляд Сі. Але через ці санкції КНР буде важче домінувати у світі, балансуючи на передньому краї інновацій.
По-четверте, і в цьому значимість санкцій для політики США зростає, а не знижується. Вашингтон і його союзники залучені до затяжного протистояння з Росією, що воює. США ведуть комплексну конкуренцію з Китаєм. Стримування цих суперників вимагатиме стримування їхнього економічного та військового розвитку, що означає відмову їм у грошах, технологіях та інших інструментах, які вони могли б використовувати для стрибка вперед. Адміністрація президента Джо Байдена ось-ось оголосить про нові обмеження на інвестиції США у високотехнологічний сектор Китаю і вже кілька місяців погоджує ці обмеження з союзниками.
Критики мають рацію в одному – ефективність вимагає стриманості. Якщо США будуть застосовувати санкції необґрунтовано, щодо незначних випадків, то буде важче переконати ключових союзників погодитися з більш важливими питаннями. Здебільшого пов’язаних із Китаєм. Зрештою, за великим рахунком, санкції не просто інструменти, які США використовують для покарання режимів-ізгоїв та створення перешкод терористам. Вони відіграють більш важливу роль у змаганнях великих держав, які визначать нашу епоху.
Переклад Gazeta.ua