На засіданні суду перебував кореспондент Еспресо Дмитро Дідора.У процесі судового засідання прокурор САП заявив, що витрати експосолки перевищують доходи і заощадження Стефанішиної. Зокрема, він відзначив серед джерел доходів зарплату, відшкодування за відрядження та аліменти. Підозрювана не продавала майно, не брала позик і не знімала готівку. Відтак сума набутих активів за 1,5 року становить 13,9 млн грн. При цьому прокурор цитував листування, в яких Стефанішина надсилає іншим людям квитанції на комунальні послуги, з проханням оплатити. З огляду на це, САП просила обрати Ользі Стефанішиній запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 13,1 млн гривень.Після заслуховування сторін суд вирушив у нарадчу кімнату. Рішення щодо запобіжного заходу оголосять завтра, 6 серпня, о 09:30.У чому підозрюють Стефанішину і що вона сказала з цього приводуПрокурор САП повідомив, що Стефанішину підозрюють у незаконному збагаченні. Зокрема, її звинувачують у набутті майна іншими особами, які здійснювались за дорученням підозрюваної. Йдеться у повідомленні ЦПК. Сама Стефанішина написала, що будь-які процесуальні дії, це частина роботи правоохоронців, але не встановлена провина. “Я ставлюся до цих подій спокійно і без зайвих емоцій, а галас навколо цієї історії більше схожий на бурю в склянці води. Понад десять років я віддала служінню державі. Дехто вже поквапився уявити, що моя дипломатична служба за океаном стане для мене зручною відстанню від незручних запитань. Але, місію успішно завершено, і я в Україні, щоб відповідати тут”, – йдеться у дописі. Розслідування щодо приховування прибутків у деклараціїУ розслідуванні hromadske річної давності журналісти звернули увагу на низку моментів, які можна оцінити як ухилення від декларуання майна у декларації Ольги Стефанішиної та її матері. Зокрема, протягом майже десяти років посадовиця декларувала право користування квартирою матері в Києві, однак журналісти не знайшли підтвердження існування такого об’єкта у державних реєстрах. Водночас, за даними розслідування, у матері Стефанішиної була інша квартира площею близько 150 м2, яку продали у 2018 році, однак вона не згадувалася в деклараціях доньки.Крім того, журналісти встановили, що у 2022 році мати міністерки придбала апартаменти у столичному житловому комплексі бізнес-класу. За оцінками експертів із нерухомості, вартість придбання $100 тис., зазначена у документах, була в кілька разів нижчою за ринкову ціну аналогічного житла. Автори розслідування також звернули увагу на зміни у відомостях про доходи та заощадження посадовиці, а також на те, що декларації Стефанішиної тривалий час не проходили повної перевірки НАЗК, попри наявність кримінального провадження, яке слухається у ВАКС. У матеріалі наголошується, що ці обставини потребують додаткових пояснень та перевірки, однак самі по собі не є доказом порушення закону.У коментарі Ольга Стефанішина пояснила вартість квартири, яку журналісти назвали майже вчетверо нижчою за ринкову. Вона стверджує, що порівняння є некоректним, оскільки її батьки уклали інвестиційний договір ще до завершення будівництва, коли ціна квадратного метра становила близько 29 тис. грн, тоді як hromadske порівнювало її з цінами готового житла у 2022 році.Окрім того, вона підтвердила факт тимчасового використання батьківської квартири та зазначила, що право користування буде відображене під час декларування відповідного звітного періоду. Втім НАЗК, коментуючи ситуацію для журналістів, зазначило, що об’єкт нерухомості підлягає декларуванню, якщо посадовець користувався ним станом на 31 грудня звітного року або сукупно понад шість місяців протягом року. Саме тому пояснення Стефанішиної щодо строків декларування журналісти ставили під сумнів.Справа проти Стефанішиної з часів президентства ЯнуковичаОльга Стефанішина є обвинуваченою у кримінальному провадженні, що стосується закупівлі Міністерством юстиції у 2013 році науково-правових досліджень щодо адаптації українського законодавства до права ЄС. На той момент міністерство очолювала Олена Лукаш, а Стефанішина керувала одним із профільних підрозділів.За версією НАБУ і САП, тендер було проведено з порушеннями, а переможець отримав понад 2,5 млн грн за роботи, які, як вважає слідство, фактично дублювали вже наявні напрацювання та не мали заявленої цінності для держави. Слідство стверджує, що Стефанішина підписувала тендерні документи, які стали підставою для оплати виконаних робіт. У 2019 році їй повідомили про підозру, а згодом справу передали до Вищого антикорупційного суду, де вона перебуває на розгляді й досі. Попри це, кримінальне провадження не завадило її подальшому кар’єрному зростанню: у 2020 році вона стала віцепрем’єркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, а у 2026 році очолила Міністерство юстиції. Сама Стефанішина відкидає звинувачення, наполягаючи, що діяла в межах своїх службових повноважень, а справа має необґрунтований характер.
Перегляди:
40