1 вересня стартує перший навчальний рік в умовах повномасштабної війни. Триватиме на місяць довше, ніж традиційний, до 30 червня 2023-го. Загалом навчання може зайняти орієнтовно 175 днів.
Кожна школа самостійно визначатиме тривалість та структуру навчального року, каже міністр освіти та науки Сергій Шкарлет, 49 років. Форма навчання залежатиме від безпекової ситуації в окремому населеному пункті. Як буде, оголошуватимуть у військово-цивільних адміністраціях. Якщо батьки не погоджуватимуться з очною формою навчання, зможуть обрати дистанційну чи індивідуальний графік. Жодна дитина не лишиться поза освітнім процесом.
Учні вчитимуться за оновленою програмою. Також у школах працюватимуть фахівці з безпеки. Слідкуватимуть, як працюють укриття, чи всі ховаються під час тривог. Навчатимуть дітей правилам дорожнього руху, поводженню з вибухівками та протидії булінгу.
Водночас лишається проблема з навчанням дітей на окупованих територіях. Загарбники змушують вчити українських дітей за російської програмою.
Зараз надходить багато звернень від педагогів із захоплених міст. Не знають, що їм робити, говорить освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Ми відповідаємо по суті, коли є можливість допомогти, але частіше відповідь одна вірити в Збройні сили України. Проблема в тому, що викладання за освітніми програмами окупантів трактується як співпраця з ворогом. Але не завжди можна визначити, вчителі самі погодилися чи їх змусили. Несправедливо вимагати героїзму від людей, які лишилися віч-на-віч з окупантом. Ми вдячні вчителям, які працюють в окупації, просимо бути обережними, не афішувати своєї діяльності. Але багатьом краще звільнитися і врятувати життя.
З 1 вересня військовозобов’язані українці зможуть виїжджати у відрядження за кордон. Перебувати там дозволять сім днів, але попередньо треба внести 200 тис. грн застави.
Їздити за кордон зможуть підприємці та працівники юридичних осіб приватної форми власності, каже член парламентського Комітету з питань цифрової трансформації 32-річний Сергій Штепа. Щоб потрапити у відрядження за межі України, потрібно своєчасно подати податкову звітність і не мати заборгованості зі сплати єдиного соціального внеску. Також необхідно, щоб середня заробітна плата в компанії, яка відправляє працівника за кордон, становила не менш як 20 тисяч гривень. Не забуваємо, що військовозобов’язаний має повернутися додому. Якщо цього не зробить, то 200 тисяч гривень застави забере держава.
У вересні уряд відновить приватизацію підприємств державної власності. Раніше її призупинили через початок повномасштабної війни.
Ми маємо певний графік передачі об’єктів по всій Україні. Почнемо з приватизації спиртозаводів і хлібокомбінатів, говорить перша віцепрем’єр-міністр, міністерка економіки України Юлія Свириденко, 36 років. Загалом за останні чотири роки Фонд державного майна отримав на приватизацію 500 об’єктів. 65 підприємств передали Фонду в липні поточного року.
Приватизація відбуватиметься на спрощених умовах. Підприємці зможуть викупити цілісні майнові комплекси, навіть ті, що під багаторічними арештами. Процес від оголошення аукціону до підписання договору займатиме не більш як два місяці. Якщо в аукціоні зареєстрований лише один учасник, то зможе викупити об’єкт за запропонованою ним ціною, але не нижче стартової. Якщо ж з першого разу покупців не буде, то можна провести повторний аукціон.
З 1 вересня автовласники зможуть оформити електронні договори міжнародного страхування “Зелена картка”. Вони потрібні для пересування за кордоном на власному авто. Раніше “Зелену картку” видавали лише в паперовому вигляді.
Страховики почали дистанційно укладати договори міжнародного страхування ще на початку повномасштабної війни з Росією, каже Володимир Шевченко, генеральний директор Моторного страхового бюро України. Так полегшили життя українцям. Особливо тим, хто поїхав за кордон на своїх машинах. Електронна “Зелена картка” є логічним наступним кроком. Процедура оформлення буде така як і для внутрішнього електронного договору про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності.
З 1 вересня обмінники мають встановити камери відеонагляду за робочими місцем працівника, який обмінює гроші, місцем із боку клієнта, а також входом і виходом з установи.
Встановлені камери повинні мати аварійне живлення, аби працювати мінімум 12 год. після відключення електропостачання. Отримані записи обмінники зобов’язані зберігати не менш як 14 днів.
Відповідні правила затвердили в Національному банку, щоб контролювати процес обміну, зокрема дотримання встановленого курсу. Стосуються приміщень усіх небанківських фінансових установ та операторів поштового зв’язку, які торгують валютними цінностями.
“Газету по-українськи” можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”