Уряд Словаччини під керівництвом Роберта Фіцо розпочав суперечливу реформу, спрямовану на ліквідацію Управління захисту викривачів (ÚOO). Цей крок, що офіційно подається як “оптимізація”, викликав гостру критику з боку опозиції, експертів та міжнародних організацій. Вони попереджають про потенційний розвал гучних антикорупційних справ та підрив демократичних інституцій країни.
**Ефективна Система під Загрозою**
Словаччина тривалий час вважалася лідером у Європі завдяки ефективній системі захисту викривачів. Законодавство, що діє з 2014 року, та Управління ÚOO, яке запрацювало у 2021 році, стали прикладом для наслідування, зокрема для України. Цей орган забезпечує реальний захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства ЄС, суспільних інтересів чи неетичну поведінку.
Керівника ÚOO призначає парламент на семирічний термін, підкреслюючи незалежний статус органу. Нинішньою головою є Зузана Длугошова, очільниця Мережі європейських органів з питань доброчесності та викриття неправомірних дій. Управління має право накладати значні штрафи, до 100 тисяч євро, за порушення прав викривачів, що свідчить про його ефективність та вплив, про що свідчать дані WIN щодо зростання обізнаності та готовності повідомляти.
**Приховані Мотиви: Конфлікт Інтересів?**
Офіційні пояснення уряду щодо “оптимізації” системи та “кращого захисту жертв злочинів” не переконують критиків. Натомість, широко обговорюється неофіційна версія, що реформа є спробою помсти та усунення Зузани Длугошової з посади. Ця гіпотеза має вагомі підтвердження.
У 2024–2025 роках ÚOO тричі наклало штрафи на Міністерство внутрішніх справ на загальну суму 114 тисяч євро. Ці санкції були застосовані через звільнення міністром внутрішніх справ Матушем Шутаєм Ештоком слідчих, які мали статус викривачів і розслідували справи, пов’язані з Робертом Фіцо. Таким чином, міністр, який ініціював зміни до законодавства, мав очевидний конфлікт інтересів, а його відомство вже програло одну з трьох справ проти Управління.
**Міжнародна Реакція та Загроза Європейським Фондам**
Реформа викликала глибоке занепокоєння на міжнародному рівні. Європейська Комісія звернулася до словацької влади за роз’ясненнями, вказавши на можливі ризики для виявлення нецільового використання коштів ЄС та послаблення механізмів нагляду. Прийняття закону, на думку Комісії, може створити невизначеність у поточних справах, пов’язаних з порушеннями законодавства ЄС.
Понад 30 міжнародних організацій, включаючи Transparency International, Міжнародну мережу викривачів (WIN) та Європейський інститут викривачів (EWI), закликали словацьку владу відхилити законопроєкт. Експерти вказують, що зміни ліквідують демократичні інституції та концентрують владу, що може загрожувати виділенню Словаччині значних коштів ЄС на антикорупційні реформи.
**Небезпека для Існуючих Викривачів**
Одним із найбільш тривожних аспектів реформи є положення, що дозволяють переглядати вже надані викривачам заходи захисту. Це ставить під загрозу безпеку понад 100 осіб, які вже користуються захистом, порушуючи правила ЄС. Новий закон також може дозволити роботодавцям повторно оскаржувати захист кожні шість місяців, створюючи постійний тиск на викривачів.
**Законодавчий Шлях та Громадянський Опір**
Прагнучи швидко впровадити зміни, уряд Фіцо ухвалив рішення про ліквідацію ÚOO 22 листопада, а вже 9 грудня парламент підтримав законопроєкт за прискореною процедурою. Проте цей поспіх зіткнувся з опором: 11 грудня президент Петер Пеллегріні наклав вето на закон, посилаючись на відсутність підстав для прискореного розгляду.
Незважаючи на вето президента, коаліція Фіцо подолала його наступного дня, повторно направивши законопроєкт на підпис. У відповідь тисячі словаків вийшли на масштабні протести по всій країні, висловлюючи незгоду з реформою та іншими урядовими ініціативами. Навіть генеральний прокурор країни, зазвичай близький до уряду, висловив свою критику.
**Тимчасова Перемога: Конституційний Суд Зупиняє Реформу**
17 грудня плани уряду Фіцо були тимчасово зупинені: Конституційний суд Словаччини за скаргою опозиційних депутатів призупинив дію закону. Це рішення ставить реформу на паузу до її розгляду по суті, даючи опонентам Фіцо додатковий час. Воно також демонструє здатність громадянського суспільства протистояти діям влади, що викликають значні занепокоєння.