**Вступ**
Сучасні демократичні альянси, що десятиліттями були опорою європейського процвітання, нині стикаються з безпрецедентними викликами. Зростає скептицизм щодо їхньої ефективності, а громадська думка в багатьох країнах Старого Світу критично сприймає обмеження, що накладаються на суверенні держави наддержавними структурами. Перед Європою стоїть гостра потреба переосмислити свою роль та механізми функціонування, щоб залишатися геополітичним гравцем.
**Виклики для старої Європи**
Соціологічні дослідження вказують на зростаюче невдоволення громадян європейських країн надмірною регуляцією та обмеженнями, що запроваджуються союзними утвореннями. Це породжує питання про майбутнє таких об’єднань, а потенційні плебісцити могли б мати непередбачувані наслідки, аж до їхнього розпаду. У світі, що віддаляється від цінностей до корпоративно-бізнесових моделей управління, фрагментованій Європі стає дедалі небезпечніше діяти наодинці.
**Від успіху до вразливості**
Створення Європейського Союзу свого часу стало блискучою угодою, що сприяла інтенсивному економічному розвитку та процвітанню держав-учасниць. Однак із появою нової серйозної загрози ззовні, ефективність цих союзів виявилася під питанням. Виявилося, що військово-промисловий комплекс був у зародковому стані, а склади озброєнь — напівпорожні, що свідчило про відсутність належної обороноздатності.
**Зміна парадигми безпеки**
Довгий час Європа покладалася на захист Сполучених Штатів, функціонуючи за принципом «ми вас гучно захищаємо, а ви нас тихенько підтримуєте». Хоча ця модель була зручною у післявоєнний період, вона не могла тривати вічно. З часом США чітко дали зрозуміти, що Європа повинна навчитися захищати себе самостійно, перекладаючи відповідальність за власну безпеку на плечі самих європейців.
**Ахіллесова п’ята демократичних альянсів**
Головною слабкістю як Європейського Союзу, так і НАТО, виявився супердемократичний механізм ухвалення рішень, що передбачає повну згоду всіх учасників. У критичні моменти це унеможливлює швидке та узгоджене реагування, особливо коли деякі держави, віддалені від джерела конфлікту або ті, що користуються преференціями, не поспішають брати участь у спільних діях. Історія знає сумні приклади застосування принципу колегіальної згоди, як-от «Nieniewam!» у польсько-литовській державі.
**Зовнішній вплив та внутрішні перепони**
Ця нерішучість та складність ухвалення доленосних рішень активно використовується зовнішніми силами, зацікавленими у послабленні європейських структур. Приклади Угорщини чи Словаччини, які можуть заблокувати важливі ініціативи, свідчать про вразливість системи. У такі буремні часи приєднання до Союзу, побудованого на принципі одноголосного голосування, стає вкрай складним, якщо не неможливим.
**Шлях до посилення та роль України**
Вихід із глухого кута можливий лише через радикальні зміни. Оскільки статути альянсів важко змінити одноголосно, єдиним рішенням є їхнє перезаснування на принципі ухвалення рішень кваліфікованою більшістю (2/3 або 3/4 голосів). Це має супроводжуватися створенням спільних європейських військових формувань під єдиним командуванням. Об’єднання такої оновленої структури з Україною, що володіє значним військовим потенціалом, миттєво перетворить її на ключового геополітичного гравця.
**Необхідні трансформації для України**
Для швидкого та ефективного приєднання до цих оновлених європейських структур Україна повинна здійснити значні внутрішні реформи. Це, перш за все, приведення правово-судової системи до європейських стандартів. Також критично важливим є обмеження виконавчих функцій інституту президентства, передаючи їх уряду та парламенту, що посилить демократичний баланс влади.
**Нова геополітична ера**
Сучасний світ вимагає від Європи та України консолідованих зусиль для здобуття переконливої суб’єктності та виживання. Їхні інтереси тісно переплелися, і усвідомлення спільної мети відкриває шлях до історичного об’єднання. Цей новий етап формування власного місця в геополітиці передбачає не лише протистояння загрозам, а й утвердження нової сили, здатної впливати на світові процеси. Історія надає унікальний шанс для такого об’єднання – скористатися ним чи ні, залежить від політичної волі.