Українські військові компенсують перевагу ворога у снарядах якістю виконання артилерійських завдань.
При цьому максимально на повну використовують новітню зброю, яку Україна отримала від партнерів. Про це розповів речник східного угрупування військ Сергій Череватий в ефірі телемарафону, передає Gazeta.ua.
“Наші військовослужбовці наскільки навчилися мінімум снарядів використовувати з точністю, що для них це вже не якась новина і вони в такому режимі постійно діють”, підкреслив речник.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський звернувся до ЄС. Сказав про п’ять небезпек
За його словами, на відміну від російський військ, українці від початку повномасштабного вторгнення не мали безмежних запасів снарядів та вимушені використовувати їх якомога якісніше. За словами Череватого, така снарядна дієта в результаті “дуже натренувала наше артилерійське тіло”.
Якщо необхідних снарядів в українських захисників стане більше, то ворогу це не надто сподобається. Адже разом з якістю виконання можливості ЗСУ зростуть на порядок.
За словами керівника Центру військово-правових досліджень Олександра Мусієнко, компенсувати дефіцит снарядів у військовослужбовців України можна було б декількома способами. Допомогти у цьому може й інше озброєння від партнерів. Йдеться про: надання авіації, зокрема, багатоцільових літаків, таких як F-16; використання у більшій кількості керованих бомб JDAM; використання далекобійних ракет.
Також він згадав й про американські безпілотники Reaper, один з яких у березні росіяни збили над Чорним морем.
“Це США може зробити у відповідь на те, що російські літаки пошкодили американський Reaper над Чорним морем. Вже лунають прямі заклики у ЗМІ. До цього закликають сенатори та члени Конгресу. І в Україні всі підтримують таке рішення. Але поки що воно реалізується не повною мірою”, сказав Мусієнко.
23 березня країни ЄС остаточно ухвалили рішення передати Україні мільйон 155-мм снарядів, боєприпасів “земля-земля” упродовж 12 місяців.
Країни також можуть об’єднатися для спільної закупівлі ракет за запитом України.
Загалом до цієї угоди вже приєдналось 20 країн. Проти, поки що, висловлюється Угорщина.