У четвер, 19 лютого, нові плівки НАБУ у справі “Мідас” сколихнули соцмережі. На них фігурує колишній міністр енергетики Герман Галущенко. Його підозрюють в участі у злочинній організації та відмиванні коштів.
Плівки НАБУ та САП ще раз підтверджують: офшори, Кариби, Маршали, Сейшели та “благодійні” схеми ось куди зникають мільярди “Енергоатома”, поки країна бореться за виживання.
Шлагбаум Галущенка
Пресслужба НАБУ опублікувала відео про роль підозрюваного та його рідних в оборудках злочинної організації, викритої під час операції “Мідас”.
Самого Галущенка на записах немає, але він згадується у розмовах фігурантів справи під конспіративним псевдонімом “Сигізмунд”. Йдеться про відкати, які контрагенти державного “Енергоатому” мали платити, аби з ними розрахувалися за виконаними контрактами.
“Ця схема отримала назву “шлагбаум”, а ексміністр був в ній ключовим елементом”, зазначають у НАБУ.
Тож завдяки НАБУ ми знаємо чимало деталей, але що цікаво, що вся ця історія розпочиналась ще у лютому 2021 року до того як Герман Галущенко став міністром енергетики. Тоді він був ще заступником керівника “Енергоатому”. І саме тоді Галущенко зареєстрував благодійний фонд на острові Ангілья. Він мав залучити близько 100 млн дол. “інвестицій”. Зокрема, так звані інвестиції вносила у цей фонд і родина Галущенка.
Слідство викрило ексчиновника на відмиванні коштів та участі у злочинній організації. Про це Національне антикорупційне бюро повідомило у Telegram.
Щоб приховати це, на Маршаллових Островах створили дві компанії, бенефіціарами яких оформили колишню дружину та чотирьох дітей Галущенка. А учасники злочинної організації почали перераховувати гроші на рахунки фонду, які були відкриті у трьох банках Швейцарії.
НАБУ та САП з’ясували, що через довірену особу Галущенка, відому як “Рокет”, злочинна організація отримала понад 112 млн дол. Ці гроші зловмисники легалізовували, зокрема через криптовалюту та “інвестування” у фонд.
На рахунки фонду, якими розпоряджалася родина Галущенка, перерахували понад 7,4 млн доларів, ще понад 1,3 млн швейцарських франків та 2,4 млн євро родина екс-міністра отримала готівкою в Швейцарії.
Отже, за даними НАБУ, з 2021 по 2025 рік злочинна організація “відмила” на користь Галущенка 12,9 мільйона доларів.
НАБУ затримала Галущенка 15 лютого на кордоні з Польщею, оголосивши підозру у відмиванні коштів, здобутих злочинним шляхом, та участі в злочинній організації бізнесмена Тимура Міндіча, яку правоохоронці публічно викрили ще на початку листопада.
ВАКС колишньому міністру енергетики (2021−2025 роки) та юстиції (2025 роки) Герману Галущенку обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на два місяці з альтернативою застави у сумі 200 млн грн.
НАБУ оголосило Германа Галущенка восьмим членом злочинної організації Тимура Міндіча.
У НАБУ вважають, що через “бек-офіс” “відмивали” не тільки відкати з “Енергоатому”
Варто зазначити, що детективи НАБУ розкопали згадку про ексміністра і в документах іншої частини злочинної організації, так званого, “бек-офісу” бізнесмена Олександра Цукермана. Мова про конвертаційний центр, який нібито займався переведенням великих сум грошей із готівкової форми в безготівкову і навпаки. У НАБУ вважають, що через “бек-офіс” “відмивали” не тільки відкати з “Енергоатому”. Зокрема з його каси нібито отримував незрозумілі виплати колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов. Цукерману, так само як і Міндічу, вдалося покинути Україну ще до офіційного викриття, а троє співробітників “бек-офісу” отримали підозри у відмиванні коштів, здобутих злочинним шляхом. У листопаді всі вони вийшли під застави на загальну суму 132 мільйони гривень.
Адвокати під слідством
Прізвище Галущенка спливало в матеріалах розслідування ще під час обрання запобіжних заходів іншим підозрюваним, які неодноразово спілкувались з міністром на оприлюднених стенограмах. Згідно з ними, Галущенко неодноразово зустрічався з самим Міндічем, а на одній з розмов влітку 2025-го той навіть влаштовував міністру аудієнцію у президента Володимира Зеленського.
найбільше правоохоронців цікавив вплив Галущенка на компанію “Енергоатом”
Однак найбільше правоохоронців цікавив вплив Галущенка на компанію “Енергоатом”, яка формально перебувала у підпорядкуванні Кабінету міністрів.
До речі, минулого року в листопаді ВАКС за клопотанням НАБУ та САП заарештував адвоката Галущенка – Ігоря Миронюка, якого слідство вважало неформальним куратором ядерної енергетики. Скориставшись мораторієм на стягнення боргів, що діяв у 2024-2025 роках, Миронюк і виконавчий директор “Енергоатому” з безпеки Дмитро Басов начебто створили для постачальників корпорації корупційний “шлагбаум” – тобто вимагали відкатів за вчасну оплату по контрактах.
З листопада Миронюк перебуває під арештом, бо не зміг заплатити заставу розміром 124 мільйони гривень, а Басов вийшов під заставу в 40 мільйонів гривень.
На той час слідство оперувало лише одним епізодом імовірного відкату – у квітні 2025 року представники компанії “Еласт Атом” нібито заплатили Миронюку 53 тисячі доларів – щоправда, єдиним підтвердженням цього була розмова між самими підозрюваними, записана під час прослуховування офісу.
Зухвала гра на першому засіданні
Для свого захисту від підозр НАБУ Герман Галущенко найняв одразу трьох адвокатів.
На першому судовому засіданні прокурор Іван Дячук розповідав епізод про 62 тисячі доларів, які зловмисники нібито отримали від компанії “Рема” влітку 2025 року. Однак адвокати Галущенка звертали увагу: допитані слідством представники постачальника заперечили факт вимагання від них якоїсь неправомірної вигоди.
ексміністр, виступаючи в суді, категорично заперечував закиди у сприянні злочинній організації
Сам ексміністр, виступаючи в суді, категорично заперечував закиди у сприянні злочинній організації, яка, на думку слідства, проявлялася, зокрема, у лобіюванні вже згаданого мораторію на стягнення боргів “Енергоатома”, а також у призначенні на відповідальні посади в державних підприємствах лояльних людей.
“А кого, скажіть, будь ласка, мені ще призначати у стратегічну галузь під час війни? Нелояльних людей? Директорів музеїв, цирків?”, – артистично звертався Галущенко швидше до журналістів, ніж до судді.
І хоча він підтвердив свою причетність до лобіювання мораторію, однак, запевнив суд і журналістів, що робив це винятково у державних інтересах. Мовляв, на “Енергоатом” насідали постачальники окупованої Запорізької атомної електростанції.
“Заборону на стягнення боргів скасували (влітку 2025 року. – Gazeta.ua), з компанії витягли сотні мільйонів”, – пояснював ексміністр.
Насправді ці пояснення були повторенням показань, котрі ексміністр надавав детективам НАБУ в листопаді 2025 року, коли він був ще в статусі свідка.
“Дізнавшись про плани Галущенка виїхати за кордон, НАБУ терміново “склепало підозру на колінках””, – стверджував його адвокат Віталій Свірєпов.
Галущенко та його захисники під час засідання суду зазначали, що ексміністр виїжджав за кордон 58 разів за останні вісім років, але завжди повертався.
повідомлення про підозру Галущенку справді довелося готувати в екстреному порядку через виїзд того за кордон
Однак, щодо цього разу в прокурорів були серйозні сумніви. У розмові з журналістами прокурор Дячук зізнався, що повідомлення про підозру Галущенку справді довелося готувати в екстреному порядку через виїзд того за кордон.
Герман Галущенко на першому судовому засіданні рішуче й дещо зухвало заперечував свою причетність до низки інших оборудок.
У коментарях журналістам захисники Галущенка називали підозру у відмиванні коштів необґрунтованою та незаконною.
“Потрібно спочатку мати повністю розслідуваний злочин, в результаті якого здобута конкретна сума грошей, а вже потім говорити про її відмивання”, – переконував суд адвокат Мурад Абакоров.
Він узагалі підкреслив, що слідство досі не назвало потерпілих від дій “злочинної організації” Міндіча – ані серед приватних постачальників, ані серед державних структур – і не встановило розмір завданої їм шкоди.
Але зазвичай така зухвалість на перших засіданнях загасає під вагою аргументації та доказів слідства на наступних. А їх у НАБУ та САП достатньо.