Тенісні організації сприяють виступам росіян та білорусів
6 березня українська тенісистка Марта Костюк в американському Остіні виграла свій перший турнір у кар’єрі. Після поєдинку киянка потисла руку судді матчу, заплакала і сказала на церемонії нагородження: “Хочу присвятити свій титул Україні. Всім нашим людям, які борються та гинуть за неї. Слава Україні!”
Суперниці по фіналу Марта руки не потисла й відмовилася з нею зніматися. Усе тому, що нею була Варвара Грачова. Офіційно з нейтральної країни. Фактично усі знають, що вона представляє державу-терориста, яка почала повномасштабне вторгнення в Україну торік 24 лютого.
Тоді серед тенісних суперзірок найкраще показав себе Роджер Федерер. Недільним ранком 27 лютого 20-разовий переможець турнірів Великого шолома написав у соціальній мережі: “Молимося за народ України”.
Проте Федереру було легко. На той момент офіційно він не закінчив кар’єри, але в турнірах участі не брав через травму коліна. Великому швейцарцю не доводилося відвідувати пресконференції, які передують змаганням, і відповідати на запитання про війну.
Натомість його головний суперник іспанець Рафаель Надаль спочатку мовчав. Потім відбувся загальними фразами, що він проти війни. І нарешті не погодився із самою можливістю виключення російських тенісистів зі змагань. Мовляв, вони ні в чому не винні це все Путін.
Але Надаль принаймні зіграв на виставковому турнірі перед відкритим чемпіонатом Австралії-2023. Усі кошти від його проведення пішли на допомогу Україні.
Найганебніше повів себе інший тенісист з Біг-3 серб Новак Джокович. Він того дня на корт у Мельбурні не вийшов. Ще після 24 лютого довго мовчав. Потім ніколи не погоджувався з усуненням російських спортсменів. Врешті на думку йому спало, щоб українські тенісисти зіграли в парі з росіянами та білорусами й цим показали, що спорт стоїть вище за політику та шлях до миру відкритий. Пропозиція найкращого гравця в історії була настільки безглузда, що мати українського спортсмена Сергія Стаховського лайкнула коментар: “Він зовсім дурний”.
Остаточно із сім’єю Джоковичів стало все зрозуміло на січневому чемпіонаті Австралії. Батько тенісиста Срджан, який неодноразово захоплювався Путіним і його поплічниками, не посоромився зазнімкуватися з рашистськими вболівальниками на тлі їхнього прапора, літерою Z і портретом лідера Кремля.
Проте все це тьмяніє на тлі рішень організаторів змагань. Якщо у футболі всі збірні Росії усунули від проведення змагань, то господарі тенісних турнірів навіть не подумали це робити. Усе, на що вони спромоглися, “прибрати” прапор у росіян і білорусів. А так хай виступають. Ситуація видавалася трагікомічною, коли нинішній чемпіонат Австралії серед жінок виграла білоруска Арина Соболенко. Після матчу їй зателефонував Лукашенко і привітав з успіхом.
У вирішальному поєдинку турніру Соболенко обіграла москвичку Олену Рибакіну. Біля її прізвища “майорів” прапор Казахстану. Саме ця країна взяла її під опіку, коли в Росії вважали спортсменку безперспективною. Але те, що в душі спортсменка залишилася росіянкою, засвідчив торішній Вімблдон. Рибакіна виграла турнір, а коли журналісти запитали, що вона думає про Путіна й російсько-українську війну, вдала, що її знань англійської недостатньо.
Прапор Казахстану, до речі, дав Рибакіній змогу зіграти на Вімблдоні. Бо організатори найпрестижнішого тенісного турніру єдині, хто виявив тверду позицію й не допустив росіян і білорусів змагатися навіть під нейтральним прапором. Ті могли вийти на корт, якби публічно засудили війну та дії Путіна. Але Данило Медведєв і Андрій Рубльов провідні тенісисти країни-терориста вирішили відсидітись і не зіграти. А в інших випадках завжди стверджувати, що вони за мир.
Найприкріше, що цьогоріч організатори Вімблдону можуть здатися під тиском міжнародних тенісних організацій і таки допустити посланців Путіна й Лукашенка. Можливо, так і станеться. Тим паче, українська тенісистка Леся Цуренко вже отримала повідомлення, що на Олімпіаді-2024 вони можуть зіграти. Це спричинило панічну атаку в уродженки Рівненщини, й вона не вийшла на корт проти Соболенко.
Українські тенісисти жодного разу не вигравали турнірів Великого шолома. Тільки раз грали у фіналі. 1999 року Андрій Медведєв, вигравши перші дві партії в Андре Агассі, все-таки не зміг дотиснути легендарного американця. 2013-го весь світ сколихнула перемога Сергія Стаховського над Роджером Федерером у матчі другого кола на Вімблдоні.
Та не цими досягненнями буде славний український теніс. Стаховський і ще один наш колишній гравець Олександр Долгополов нині воюють під Бахмутом на Донеччині. Їхня відданість рідній країні важливіша за всі здобуті тим же Джоковичем Шоломи.