Колишнього міністра оборони Михайла Федорова вже не повернуть на посаду в оборонному відомстві. Головною причиною його відставки став приватний конфлікт і втрата довіри у стосунках із президентом Володимиром Зеленським, а не лише розбіжності з військовим командуванням.
Про це в інтерв’ю YouTube-каналу PRESSING заявив колишній очільник Міністерства закордонних справ Дмитро Кулеба.
За словами ексурядовця, Федоров вирізнявся з-поміж інших міністрів наявністю чіткого бачення та конкретного плану дій. Водночас рішення про його звільнення лише через шість місяців після призначення свідчить про наявність глибокого непорозуміння між ним та главою держави.
“Моя версія – між ними сталося щось особисте, тому що Михайло був надзвичайно близькою людиною до президента, користувався його повною довірою. Знаючи трохи президента, не вірю, що за шість місяців він просто побачив глухий кут у спілкуванні двох людей і вирішив їх розвести. Я думаю, сталося щось інше, глибоко особисте, те, що президент сприйняв як неможливість рухатися далі”, – підкреслив Кулеба.
Ексголова МЗС зауважив, що сподівання громадян чи військових на повернення посадовця є нереалістичними. За його словами, після публічного брифінгу Федорова відновлення на посаді міністра оборони є неможливим.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Федоров розповів про свої ідеї реформи мобілізації
“Коли міністр виходить на брифінг чи робить яскраво презентацію свого результату, у нормальній системі це вважається успіхом всієї команди. Але в нашій політичній реальності це часто сприймається як спроба збудувати власний бренд. Після таких публічних виступів і брифінгів в Офісі президента одразу починають шепотіти про якісь “президентські амбіції”. Михайло Федоров показував результат і був яскравим. Але система не любить, коли хтось стає занадто автономним і публічним”, – пояснив Кулеба
Оцінюючи публічні версії про протистояння ексочільника Міноборони з колишнім головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, колишній очільник МЗС зазначив, що в разі конфлікту між цивільним міністром і главкомом усувати потрібно було обох, аби військове керівництво не перетворювалося на політичних фігур.
Інформація про звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони з’явилася ввечері 15 липня 2026 року, а вже 16 липня він підтвердив це на підсумковому брифінгу. Федоров очолював відомство рівно пів року (з 14 січня 2026 року). Причиною рішення назвали системне протистояння та конфлікт бачень із військовим керівництвом, зокрема з головнокомандувачем ЗСУ Сирським, про що публічно заявили і сам Федоров, і Зеленський.
Звільнення Федорова спричинило резонанс і хвилю обурення як усередині країни, так і серед закордонних партнерів. У Києві (біля Офісу президента) та кількох інших містах України пройшли мирні “картонні протести”. Учасники мітингів і військові експерти висловили обурення зупинкою реформ у сфері закупівель та технологічного забезпечення армії.
Західні ЗМІ (The New York Times, The Washington Post, Le Monde, Politico) назвали крок Зеленського несподіваним усуненням ключового реформатора. Представники Євросоюзу, зокрема єврокомісар з питань оборони Андрюс Кубілюс, висловили здивування кадровою перестановкою, наголосивши на важливості збереження спільних програм фінансування та виробництва зброї.