Росія призначає дату і місце зустрічі, але зволікає з проєктом мирного меморандуму. Україна мобілізує своїх партнерів і випереджає країну-агресорку з умовами припинення вогню. Тактика сторін свідчить про відсутності сподівань на результат. Чи можливий він 2 червня, розбиралася Gazeta.ua.
Участі у стамбульському саміті 2 червня не виключає і Дональд Трамп. Каже: “якщо у цьому буде потреба”. Водночас і натякає, що поки не зробив висновків про те, хто обманює і не хоче миру. Мовляв, це буде відомо протягом найближчих двох тижнів, і тоді обіцяє “реагувати по-іншому”.
Президент США висловив розчарування обстрілами України, але й не наважується жорстко критикувати Росію. Хоч Трамп і відповів на пропозицію Володимира Зеленського про тристоронню зустріч, та складно сказати, кому саме дав ті два тижні.
До слова, президент США не відкидав відвідин Стамбула і під час першого раунду перемовин. Навряд чи йому цікаво їхати до Туреччини, якщо там не буде Путіна.
Чекають на побачення
Поїздка до Стамбула кремлівського диктатора залишається інтригою, як і перед першим раундом перемовин.
З одного боку, російська сторона заявила, що не мінятиме складу своєї делегації.
З іншого – така вірогідність є. Про це опосередковано свідчить активність міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана, котрий 29 травня прибув до Києва, а ще раніше у Москві зустрічався Путіним і зідзвонювався з Сергієм Лавровим.
А Лавров мав розмову з держсекретарем США Марко Рубіо. Красномовною деталлю є висловлювання помічника Путіна Юрія Ушакова про “недостатнє інформування Трампа, що насправді відбувається у контексті українсько-російського конфлікту”.
Логічним продовженням була би особиста зустріч Трампа з Путіним: з точки зору росіян, інформацію президент США отримав би з перших рук.
“Ваші документи!”
Офіційний Київ, на відміну від Вашингтона, більше опікується проєктом мирного меморандуму від РФ, котрий хоче отримати до 2 червня.
“Щоб зустріч не була порожньою і справді наблизила нас до завершення війни”, – пояснив міністр оборони України Рустем Умєров.
Однак якщо є підстави очікувати прямих перемовин “Трамп – Путін”, у Кремлі передадуть проєкт меморандуму до Білого дому, а не на Банкову. Зокрема для того, щоб не допустити змістовної участі Зеленського. Опосередковано про такі наміри російської сторони свідчить небажання росіян, за словами Пєскова, обговорювати публічно проєкт меморандуму.
Інформаційні ігри
За строкатим інформаційним тлом Кремль приховує тактичну мету – послабити позицію України і не допустити участі у переговорах європейців. Для Путіна вигідно, щоб Європа дізналася про російський меморандум від Білого дому.
По-перше, у європейців не буде достатньо часу сформувати консолідовану позицію і цим посилити Україну. Пригадаймо, як від РФ вимагав “до кінця дня” 28 травня проєкт меморандуму канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
По-друге, він підіграє особисто Трампу, котрому, після демаршу Маска і “судового перевороту” по тарифах, це може бути приємно. З огляду на початок тарифних перемовин з ЄС президенту США не завадить послаблення європейців.
Догнати й обігнати Трампа
У Європі розпочали гру на випередження. Фрідріх Мерц, котрий на спільному брифінгу з Володимиром Зеленським не дав чіткої відповіді по постачанню далекобійних ракет Taurus, пізніше заявив – “це у межах можливого”. На сайті НАТО на 4 червня анонсовано засідання групи “Рамштайн” з ініціативи ФРН та Великої Британії.
Голова Європарламенту Роберта Мецола висловила підтримку головної умови України: безумовного припинення вогню.
“А далі – угода, котра не вирішує нічого для України без України”, – зазначила вона.
Різні акценти
Росія відповіла блискавично: на ранковому брифінгу 29 травня речник Путіна Дмитро Пєсков заявив – не отримували офіційної відповіді України на пропозицію переговорів у Стамбулі 2 червня.
Синхронно озвався угорський премєр Віктор Орбан: Європі потрібен мир, котрий неможливий, якщо Україна вступить до ЄС.
Своєрідну риску під хаотичними діями Росії підвела телефонна розмова Рубіо з Лавровим у ніч на 29 травня.
За даними Держдепартаменту США, Рубіо привітав обмін полоненими і закликав до “конструктивного, добросовісного діалогу як до єдиного шляху припинення цієї війни”. Однак за пресрелізом МЗС РФ, американський держсекретар США цікавився “підготовкою російською стороною конкретних пропозицій”. Співрозмовники, за версією відомства Лаврова, підтвердили відданість “взаємоповазі” та “конструктивному діалогу”.
Порівняння лише цих пресрелізів свідчить про завелику відстань між позиціями США та Росії щодо війни в Україні.
А екстрене засідання “Рамштайну” – про низькі очікування від “Стамбула-3”, перш за все, у Європі.
На думку оглядачів Le Mondе, на переговорах можливі два сценарії.
Якщо “європейська четвірка” (Франція, Німеччина, Польща, Велика Британія) гратиме за правилами Білого дому, все одно намагатиметься максимально відстояти континентальні безпекові, а отже – і українські, інтереси.
Якщо ж Дональд Трамп переконається у безперспективності перемовин, Європа продовжить підтримувати Україну в її боротьбі, та участь США у цьому залишається під питанням.
Тим часом президент Туреччини сподівається на зустріч у Стамбулі, хоч і Лавров натякає, що українці нібито хочуть зірвати переговори, бо вже вимагають проєкту меморандуму.
Тож поки атмосфера для зустрічей з мирного врегулювання геть несприятлива.