Стратили козацького гетьмана, який захопив фортецю

Головна Сторінка » Стратили козацького гетьмана, який захопив фортецю

Гетьмана запорозьких козаків Івана Сулиму стратили у Варшаві 12 грудня 1635-го.

У свої перші морські походи Іван Сулима ходив з козаком Самійлом Кішкою. Особливо вабило його море, морські походи. 1605-го Сулиму схополи османи після бою і прикували до весел своєї військової галери. Неволя галерного бранця продовжувалася 15 років. Якось разом із іншими бранцями захопив корабель та дістався до Риму. За це отримав золоту медаль від папи Павла V.

Повернувшись в Україну був обраним гетьманом. Сам організовував численні морські походи козаків проти османів. 1632-го першим взяв штурмом фортецю Азов у гирлі Дону, а згодом прорвав турецьку блокаду, повертаючись на Січ. Із загонами козаків раптово атакував та зруйнував новозбудовану польську фортецю Кодак на Дніпрі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розстріляли гетьмана Івана Виговського

Фортецю побудували за проєктом французького інженера Ґійом де Боплана, відомого своєю працею “Опис України” та детальними рукописними картами декількох країн. Гарнізон мав перешкоджати втечам селян на Запоріжжя, наглядати за непокірними козаками та, у разі необхідності, битися із кримським татарам. Сулима вирізав у фортеці 200 найманців. Після того розіслав гетьманські універсали до українського населення із закликом боротися проти польсько-шляхетського панування. Фактично підняв чергове козацько-селянське повстання.

Проти повсталих кинули польські війська та реєстрових козаків під командуванням коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Успішно оборонятися повстанцям вдавалося декілька місяців, але згодом Сулиму та 5 його сподвижників схопили й видали. Попри заступництво короля Владислава IV Вази, Сейм постановив жорстоко стратити козацького ватажка у Варшаві.

17 лютого 1664 року в селищі Комань під Новгород-Сіверським поляки розстріляли козацького полковника Івана Богуна. Звинуватили в зраді, або ж вирішили перекласти на нього військові невдачі. Король Речі Посполитої Як Казимир звільнив Богуна з ув’язнення з вимогою взяти участь у поході на Лівобережжя, який незабаром і відбувся. Імовірно, король та його радники визнавали великий військовий талант та вважали, що Богун мав значний вплив на тамтешнє козацтво.