fbpx

Судді пили та грали в карти зі свідками

Головна Сторінка » Судді пили та грали в карти зі свідками

“Це найбільший масовий політичний процес у Польщі. Такого не було за весь час її незалежного існування. У зв’язку з цією подією глухе волинське містечко оголошено у стані облоги. Вулиці та околиці повні всіх родів поліції кінної і пішої, явної та таємної. Надіслані значні загони військ. Біля державних будівель стоять кулемети. Пущено в хід усе те, на чому тільки тримається буржуазно-шляхетська влада в цих неспокійних західно-українських і білоруських землях”, писав у листопаді 1926 року московський журнал “Коммунистический интернационал”.

Видання опублікувало репортаж із судового процесу, що розпочався 15 листопада 1926-го в місті Володимир-Волинський. Судили 151 робітника та селянина, яких звинуватили в належності до Комуністичної партії Західної України та державній зраді. Серед них було восьмеро євреїв, інші українці.

Водночас польська преса стверджувала, що всі вони належали до Українського повстанського союзу. Нібито готували повстання, щоб відокремити українські землі від Польщі та приєднати їх до Української Соціалістичної Радянської Республіки.

Насправді процес сфабрикували. В акті обвинувачення на 66 сторінках розписали про ліквідацію 1924 року польською владою Української соціал-демократичної партії і перехід її членів до Комуністичної партії Західної України. Така підпільно діяла на Волині та Галичині в міжвоєнний період. Підсудні нібито створили бойову бригаду, що складалася з полків, куренів і сотень. Називали себе козаками.

Кілька місяців тримали у в’язниці й погрожували вбити

Слідство тривало майже рік. 63 затриманих перебували в тюрмі, решту відпустили під заставу. Всіх зібрали на процес.

“Судді мешкали в поліційнім будинку. Там спали, харчувалися, пили й грали в карти зі свідками, пригадував адвокат Степан Шухевич. На приготування розправи суд видав великі суми. Можна собі було це дозволити з чистим серцем, бо в засуджуючім присуді на українських селян зложили обов’язок відшкодувати витрати на процес”.

Містечко переповнене суддями й поліцією. Викликають майже 400 свідків. Більшість із них правоохоронці.

“Місто прибрало з нагоди цього процесу вигляд воєнний, пиcала газета “Діло” 27 листопада. По улицях переходять часто великі військові патрулі. Залучають велику кількість поліції. Кажуть, що приїхали відділи аж з Познанщини. Збираються гуртки людей, щоб побачити знайомих обвинувачених, що їх проводять із тюрми містом до судової салі”.

11 підсудних визнають належність до Компартії, але заперечують існування бойових загонів. Інші стверджують, що підписали зізнання через побої. Пейсах Травнер згадує, як його кілька місяців тримали у в’язниці й погрожували вбити.

 Мені сказали, що хочуть “впакувати” до того процесу весь свідомий елемент, незадоволений польським правлінням на Волині, говорить Травнер, натякаючи на розмову з поліцейським. Без огляду на політично-суспільні погляди. Щоб на будуче не було найменших проявів протестів і невдоволення.

Багато свідків відкрито кажуть про сфабрикований характер справи. Лавро Рудь зізнається, що за пляшкою горілки інший свідок Ян Сівак попросив записати з його слів перелік людей, які йому винні гроші. Так створили один зі списків підозрюваних по справі.

Суд завершується в січні 1927-го. Дев’ятеро обвинувачених отримують довічне ув’язнення, решта від чотирьох до 15 років в’язниці. 20 осіб звільняють.

“Наші батьки створили на цьому континенті нову націю. Заснували її в дусі свободи і вірною принципам рівності. Нинішня велика війна доведе міцність нації та її ідей”,

cказав на церемонії відкриття Національного кладовища в Геттісбурзі 19 листопада 1863-го президент США Авраам ЛІНКОЛЬН (18091865). На цвинтарі поховали жертв найкровопролитнішої битви Громадянської війни, що відбулася в липні того року. Промову вважають політичним заповітом Лінкольна й одним із найвидатніших виступів у світовій історії

19 листопада 1421-го після кількох днів злив зруйнувалися дамби на річках Маас і Ваал, які нині течуть у Нідерландах. Вода затопила 72 села. Загинули до 10 тис. людей і вся їхня худоба. Повінь назвали іменем святої Єлизавети, бо відбулась у день її пам’яті.

У ніч на 17 листопада 1966 року відбувся найбільший із зареєстрованих метеорних дощів. Небесні тіла бачили на небі між східним узбережжям СРСР та Аляскою. За годину в атмосфері згорали до 150 тис. метеорів.

18 листопада 2007 року в Донецьку, в шахті імені Олександра Засядька, на глибині 1078 м вибухнула метано-повітряна суміш. 357 гірників евакуювали на поверхню, 28 госпіталізували. Локалізували пожежу та відкачували метан у шахті понад 12 год. 101 робітник і рятувальник отруїлися чадним газом і загинули.