Терор артилерією й дронами замість окупації: яку гру веде РФ і чи є загроза захоплення Запоріжжя. Пояснюємо

Home Новини звідусіль Терор артилерією й дронами замість окупації: яку гру веде РФ і чи є загроза захоплення Запоріжжя. Пояснюємо

Російські війська поступово просуваються в напрямку міста, зокрема через Гуляйполе та райони на південь від Запоріжжя. Однак експерти оцінюють це як спробу максимально наблизитися до обласного центру, щоб посилити терор артилерійськими ударами та дронами, а не як реальний план захоплення міста.Детальніше про це пояснить Еспресо. Коли виникла та посилилася загроза для Запоріжжяситуація станом на 3 лютого, фото: DeepStateЗагроза для Запоріжжя існувала з перших місяців повномасштабного вторгнення 2022 року, коли росіяни намагалися прорватися з півдня через Василівку та Енергодар. У 2023 році ЗСУ вдалося провести контрнаступальні дії та частково вирівняти лінію фронту і стабілізувати ситуацію на півдні. З того часу здавалося, що на цьому напрямку лінії майже застигли, проте із просуванням окупантів на Донеччині (захопленням міста Вугледар, селища Велика Новосілка) і виходом на кордони Дніпропетровщини, посилився тиск і на Запоріжжя. У 2025 році росіяни мали активні дії Запорізькому напрямку, де окупанти просунулися вздовж річки Дніпро (вірніше дніпровських плавнів, які утворилися після підриву Каховської ГЕС). Зокрема, наприкінці літа вони закріпилися у селищі Кам’янське, однак надалі українські сили змогли частково стабілізувати ситуацію і бойові дії тривають в районі селища Степногірська.Та ключовий поворот стався наприкінці 2025 року, коли восени РФ активізувала дії на північно-західній частині контрольованої Україною Запорізької області. Дивлячись на карту DeepState, можна побачити, як за осінь росіянам вдалося пройти степові поля і наблизитися до міста Гуляйполя. А в грудні вже почалися вуличні бої в цьому населеному пункті. Станом на зараз фронт проходить по самому місту, у східній частині якого закріпилися окупанти, а у західній – наші війська дають активну відсіч спробам прорвати оборону. Росіяни намагаються оточити українських оборонців, щоб сформувати “лещата оперативного оточення” та наростити тиск на оборонців Оріхова, як зауважив військовий аналітик, екс-речник Генерального штабу Збройних сил України Владислав Селезньов.Тож ці просування дозволили ворогу скоротити відстань до Запоріжжя: якщо від Гуляйполя до міста – близько 80 км полями, то біля річки Дніпро ситуація виглядає більш загрозливою, де лінія фронту місцями 25-35 км від околиць Запоріжжя.Думки експертів: чи реальна загроза штурму міста та яка мета росіянросійські окупанти, армія РФ, окупант, агресорросійські окупанти. Ілюстрація, фото: Getty ImagesВійськові аналітики та офіцери сходяться на тому, що повноцінний штурм Запоріжжя (великого міста, де зараз проживає близько півмільйона людей) для росіян є недосяжним через брак ресурсів. Адже, щоб просунутися до мегаполіса потрібно пройти ще десятки кілометрів, які знаходяться під прицільним вогнем ЗСУ.Тому один із ключових ризиків для Запоріжжя – це наближення фронту настільки, коли окупанти матимуть можливість вести ефективні обстріли міста артилерією і безпілотниками. Така тактика дозволяє завдавати періодичних ударів по інфраструктурі та житлових районах без повноцінного штурму, як це відбувається в Херсоні. Зокрема, командир Грузинського легіону у складі ЗСУ Мамука Мамулашвілі нещодавно відзначив, що наступ на великі міста як Дніпро і Запоріжжя у цьому році є неможливим для РФ, однак росіяни спробують максимально підійти, щоб бити по житловій інфраструктурі околиць.”Якщо в зоні доступу є житлові квартали, росіяни вестимуть вогонь по мирному населенню. Це властиво російській армії, тож Росія веде війни скрізь, не тільки в Україні. Тож небезпека полягає в тому, що райони, розташовані ближче до лінії зіткнення та в зоні досягнення артилерії, обстрілюватимуться Росією”, – сказав військовослужбовець.Те саме каже військовий експерт, співголова ГІ “Права Справа” Дмитро Снєгирьов, що стратегічні плани противника на Запорізькому напрямку не передбачають негайного штурму обласного центру. Натомість ключове завдання – вийти на відстань ураження житлових кварталів Запоріжжя ствольною артилерією, тобто на 10–15 кілометрів.”Не взявши під повний контроль ні Покровськ, ні Мирноград, ні Куп’янськ, вони зосередили основні зусилля саме тут. Гуляйполе – другий за величиною населений пункт на контрольованій нами території Запорізької області. Їм потрібно підвищити власну суб’єктність у переговорному процесі – показати, що вони мають реальні досягнення, зокрема на Запорізькому напрямку. Це  елемент військово-політичного тиску не лише на Україну, а й передусім на Сполучені Штати”, – вважає Дмитро Снєгирьов.Експерти також відзначають, що важливою метою противника є перерізання комунікацій і логістичних шляхів українських військ, зокрема на півночі Запорізької області, що ускладнило б постачання підрозділів на інших ділянках оборони. Тому наразі основне завдання ЗСУ – не допустити виходу противника на відстань ефективного вогневого ураження Запоріжжя.”Варто розуміти, чим є Запоріжжя. Це величезний промисловий осередок нашої держави, де розташована чимала кількість підприємств, які працюють загалом на економіку України, а також частково обслуговують і військово-промисловий комплекс. Місто Запоріжжя доволі велике за своїми розмірами й знищити його повною мірою ракетним озброєнням або “Шахедами” противнику точно не вдасться. Для цього ворогу треба сформувати передумову, аби наблизитися до міста так, щоб взяти його під вогневий контроль системами реактивного вогню та артилерією. Ось чого прагне противник”, – на початку лютого заявив командир 429 окремої бригади безпілотних систем “Ахіллес” Юрій Федоренко. Та через інтенсивне загострення боїв і повільне просування російських військ прифронтові села Запорізької області все більше порожніють, а людей вивозять поліцейські та волонтери, пише Reuters з заголовком: “Ніхто не хоче помирати”. Можливі сценарії розвиткунаслідки атаки на Запоріжжя, фото: Запорізька ОВАЗ огляду на ситуацію, співвідношення сил та думки аналітиків, можна спрогнозувати три можливі сценарії розвитку ситуації на Запоріжжі цього року, якщо не вдасться зупинити бойові дії: Реалістичний (найімовірніший): Повільне просування з акцентом на таких містах як Гуляйполе, Оріхів, південно-східні околиці Запоріжжя. Росіяни прагнуть підійти впритул (15–20 км), щоб систематично обстрілювати місто, зокрема, артилерією та різними дронами. Вже спостерігається збільшення ударів по Запоріжжю, як повідомив голова Запорізької ОВА Іван Федоров. Оптимістичний (можливий): ЗСУ стабілізують фронт, проведуть локальні контратаки (як вже фіксувалося нещодавно), і просування росіян зупиниться. Таким чином вони не виконають завдання по виходу на відстань для ударів артилерією.Песимістичний (малоймовірний): У разі прориву української оборони (наприклад, повне захоплення Гуляйполя з околицями та подальшого швидкого просування), спроби наступу на місто можуть мати місце в кінці року. Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко ще наприкінці минулого року заявляв, що росіяни готують плацдарм у напрямку Запоріжжя. Але навіть тоді штурм Запоріжжя малоймовірний через міські бої та великі ресурси, які для цього будуть потрібні. Треба пам’ятати, що наразі головна мета РФ – не окупація Запоріжжя як такого, а терор: руйнування інфраструктури, психологічний тиск на населення, відволікання ЗСУ від інших ділянок (Покровськ, Костянтинівка). Це частина стратегії “війни на виснаження”. Так, загроза для Запоріжжя реальна, але наразі – у формі посилення обстрілів, а не вуличних боїв у місті. Найближчі місяці можуть стати вирішальними: якщо росіяни не отримають значного підкріплення, просування може сповільнитися. Сили оборони продовжують стримувати ворога, але ситуація вимагає посилення оборони саме на Гуляйпільському та суміжних напрямках. До того ж Україна отримала важливу і несподівану допомогу від мільярдера Ілона Маска, який разом зі SpaceX швидко відреагував на звернення Міноборони та заблокував незареєстровані (“сірі”) термінали Starlink на території України. Це вдарило саме по росіянах, адже з 4–5 лютого їхні воєнкори та Z-канали кричать про катастрофу – термінали окупантів масово “лягли” по всьому фронту, зв’язок з командирами й дронами пропав, штурмові дії на низці напрямків зупинилися, фактично, координація підрозділів повернулася в стан початку повномасштабної війни. Читайте також: Що несе світові припинення дії американсько-російського ядерного договору?