Про ситуацію на полі бою, війну безпілотників та про те, як використати після війни досвід ветеранів – читайте у цьому інтерв’ю до Дня сержанта ЗСУ.
Володимир “Жереб” Кривенко народився 22 квітня 1986 року у селі Кути Уманського району на Черкащині. Батько двох дітей.
Воював у Пісках, Кримському Луганської області. З 2004 по 2005 був строковиком. 2008-го вступив до Академії внутрішніх справ. Магістратуру закінчив 2014-го. Пішов у “Азов” добровольцем, у грудні підписав контракт з 93-ю бригадою.
2016-го звільнився із ЗСУ. З 2017 по 2022 роки був підприємцем. Та 19 лютого 2022 року доєднався до 93-ї окремої механізованої бригади, де воював до жовтня минулого року. Тоді його бригада отримала завдання вийти на кордон з РФ і посилити прикордонні загони. Стояли там близько місяця. Згодом його перекинули на Ізюмський напрямок. Далі Соледар, де стояли з 14 серпня 2022-го до кінця року”.
З жовтня 2024 по травень 2025-го Кривенко головний сержант 53-ї окремої механізованої бригади.
З травня нинішнього року і дотепер головний сержант 59 окремої штурмової бригади у складі Сил Безпілотних Систем.
зараз так не вийде: взяти вантажівку зі снарядами і підвезти дрони “нависають”
Сили Безпілотних Систем – новий рід військ. Ви виконуєте дещо споріднені завдання з артилеристами, які особливості цієї співпраці? Артилерія сильна. Але зараз їх робота ускладнилася?
-Так. Це пов’язано зі складністю логістики. Бо зараз так не вийде: взяти вантажівку зі снарядами і підвезти дрони “нависають”.Часто застосовують наземні роботизовані системи. Розосередження, маскування це треба змінювати. Нині осінь, листя осипається. Стає ще важче. Треба змінювати транспорт, задіювати мотоцикли. Переймати досвід ворога вони так роблять з підвозом артилерійських боєприпасів. Проте артилеристи у нас досвідчені та кмітливі. Регулярно з командиром бригади відвідуємо позиції. Спілкувалися з хлопцями, спостерігали за облаштуванням позицій, маскуванням. Тож нарощуємо безпілотний компонент. У бригаді хотілося б мати три батальйони безпілотних систем, бо ми входимо у відповідну структуру. Це дозволить вражати не тільки цілі тактичного рівня.
Як у вас із поповненням?
-Коли був у піхоті, то щиро вірив: величезна машина Збройних Сил працює, кожен напрямок ідеальний. Став головним сержантом частини і зрозумів не все так зразково. Приклад: є плани по мобілізації.
забагато покладено на військову частину – рекрутинг. Є питання, які має вирішувати тільки держава
Як на мене, забагато покладено на військову частину – рекрутинг. Є питання, які має вирішувати тільки держава. Зрозуміло, що ми, бойова бригада, все робитимемо для укомплектації. Проте основні заходи мають йти “зверху”. А у нас так: придумали план мобілізації і все спускається “вниз”.
А ще хотілося би, щоб були безпілотні ударні компоненти, які дозволяли б бити на 50-70 кілометрів вглиб, вражати ворожі полігони. Мінімально порушувати плани ворога щодо навчання. Якщо втрати взагалі ідеально. А так – часто працюємо тільки по тих цілях, які у нас “під носом”.
Але ж є і вагомі результати?
-“Павутина”. (1 червня СБУ вразила 5 аеродромів на території РФ. Був удар по авіабазі “Біла”, розташованій у 4400 кілометрів від кордону з Україною. За допомогою fpv-дронів було пошкоджено 41 літак. Gazeta.ua). Знаю людей, які брали участь в ній. Це вихідці із ЗСУ.
“Сержант має знати бойову обстановку, орієнтуватися по карті, знати свої спроможності. Нині це покладається на офіцерів, а сержанти відсторонені”
У травні ви стали головним сержантом 59 бригади. Які завдання одразу поставили перед собою?
-Ми “зайшли” втрьох комбриг Олександр Сак, начальник логістики і я. Позиції, що зараз в бригаді усе почнемо радикально змінювати, не мали. Бо отримали б шалений спротив. Врешті, бригада має багато заслужених людей, до думки яких треба прислухатися. Водночас сказав собі: “те, що треба докрутити докрутимо”.
Наприклад – систему доповідей по сержантській лінії. Люди спочатку не погоджувалися: навіщо доповідати головному сержанту батальйону обстановку щодо втрат чи ще по якихось надзвичайних подіях? Але так у сержанта є ситуаційна обізнаність. Він володіє інформацією і комунікує з військовою службою правопорядку, поліцією.
Головна наша проблема низький рівень знань сержантів. Через це офіцери їх не сприймають. А коли офіцер-полковник і майстер-сержант сидять і спілкуються, дискутують на рівних, то якість розмови підвищується.
Втішений, що за час мого перебування в бригаді вдалося вивчити більше 20 сержантів. Троє з нашої бригади були серед найкращих на курсі.
Найгірше, коли 25-30 річні багато що бачили і не хочуть навчатися далі. Логіка: я вижив багато разів, що ви нового мені можете дати? Це неправильно, бо “тренди” війни змінюються і ти маєш бути до цього готовим.
Знищили ворожий гелікоптер, бо змагалися підрозділами
– 29 вересня наш екіпаж вразив ворожий гелікоптер МІ-8. Це питання іміджу бригади. Відверто: шкоди від гелікоптера небагато. З нього стріляли куди попало “лягало” далеко від посадки і слава Богу. Але з точку зори репутації безцінно.
Ураження відбулося через те, що вдалося створити здорову конкуренцію між екіпажами. Запрошували фахівців з іншого підрозділу. Перед збиттям пару днів працювали. Не виходило. Була детонація за 70 метрів від борту. Але наші хлопці побачили, що працюють інші. Це їх зачепило. Збільшили час чергування, проявили ініціативу і влучили. Тепер не “залітають”. І це відчутно для піхоти, полегшує їм життя.
“Американці спілкуються з нами на рівних”
Ви спілкуєтеся із закордонними колегами. Що їх цікавить найбільше?
-Вони, якщо говорити про американців, воюють мало. І мають більше часу на підготовку. Зараз ставлення до нас змінилося. Більше поваги. Спілкуються з нами на рівних. Бо знайдіть піхотинця, знайомого з усіма протитанковими засобами світу?
Недавно бачився з одним естонцем. Він запитав: “Що нам робити?” Бо розуміє, що населення і територія у його країні невеликі, а поруч російські нелюди. Кажу: “Готуватися. Усі маєте уміти стріляти. Не тільки по наземним цілям. Повітряним також, керувати володіти безпілотниками.м компонентом, захищати свої стратегічні об’єкти, будувати укриття”.
У країн Балтії не так багато часу. Бо росіяни здобувають досвід сучасної війни у боротьбі з нами. І він знадобиться московитам у війні проти Європи
У країн Балтії не так багато часу. Бо росіяни здобувають досвід сучасної війни у боротьбі з нами. І він знадобиться московитам у війні проти Європи.
Чому європейці не збивають російські дрони?
-Бояться ескалації. Хоча 2015-го турки за наказом президента Ердогана без вагань збили російський літак. Сподобалося як працює їх система. Сидить людина, яка без вагань виконує свої функціональні обов’язки. Жодних дзвінків генералу, міністрам. Побачив порушення – без вагань виконав те, що йому належить. У нас зараз вчиняють так само. Але в 2022-му цього не було. Більше того, деяким було важко стріляти в москаля. Їхня пропаганда працювала. 2014-го я сидів у Пісках і дивився російські канали. Після їх перегляду сам можеш повірити, що ти їси немовлят.
Росіяни уміють воювати?
-Вони уміють масштабувати і поширювати нові технології на рівні державних інститутів. На створення наших СБС відповіли своїм “Рубіконом”. Українці хазяйновиті, але мають певну рису: все, що роблю, то для себе. З іншими діляться тільки тоді, коли попросять. У москалів не так. Навчилися щось по БПЛА, відразу пішла методичка по усіх збройних силах тероросії.
Та ми виправляємося. Вже є нові методики по піхоті, безпілотним системам, будівництву фортифікацій.
Росіян багато. Це їх перевага. Плюс абсолютне знецінення людського життя. Що тішить: нинішній ресурс ворога менш якісний, ніж це було на початку повномасштабної війни. Набирають кого завгодно.
На Добропіллі тактика ворога спрацювала. Вони зайшли досить глибоко. Чому?
-Можливо, не було чіткої лінії оборони. Можливо, неправильні доповіді командири нижчої ланки не доповіли, що “прохлопали” пару позицій. Бо навіть якщо це сталося, ворогу ж ще треба зрозуміти, де у нас “пробіл” і тиснути саме туди.
Коли я був у піхоті і воював проти “вагнерівців”, траплялося, ми втрачали позицію. “Вагнер” не заходив на неї одразу. Могли добу чекати, бо не були впевнені, що там нікого немає.
Ця тактика ворога здається безперспективною. Вони йдуть їх вбивають. Скільки це ще триватиме?
-Думаю, недовго. Кілзони стануть ще більшими. Бо і ми, і вони нарощують дальність ураження. Маємо чимало цікавих розробок. Невдовзі, думаю, оператори БПЛА через будь-які засоби зв’язку зможуть працювати дистанційно, сидячи в кафе.
Та ворог нарощує свої здобутки. В перспективі – скинуть десять fpv-дронів десь над Києвом і боротися з цим буде важко. Раніше, у 2014-2022 роках, ворог недооцінював безпілотний компонент. 2014-2015 ми ще вступали у ближні бої, не знали, де початок окопу, де кінець. Заскочили, скористалися панікою ворога, вийшли
“Де дають по зубах, там росіяни менше лізуть”
Деякий час тому бійці 59 бригаду “утилізовували” 700 росіян щомісяця. Як нині?
-Суттєво менше 280. Це не тому, що ми знизили ефективність. Просто натиск у зоні смуги відповідальності бригади послабшав. Вони визнають мову сильного. Де дають по зубах менше лізуть. Перевірено на собі: якщо йдуть 4-5 разів на штурм і лягають, то підуть до “сусідів”. Завжди переконував хлопців: коли йде артилерійська підготовка, ви ловите паніку. Мовляв, кинули на “м’ясо”, усі загинемо. Насправді нічого такого: “святять” артилерією, поки не піде піхота. Як тільки піде, відіб’ємо стане набагато легше.
Проблема СЗЧ в армії де вихід?
– Найбільше тікають з навчальних центрів. Це мене дивує як ти можеш тікати, якщо ще не бачив війни? Пояснення одне: у таких людей хибна уява про військову службу. І до цього доклав руку ворог його робота в медійному полі, на різних телеграм-каналах. Коли людина вбирає в себе меседжі “ти -м’ясо, тебе вб’ють”. Чому люди повертаються з СЗЧ? Бо людина побула вдома місяць-два і думає: блін, чому я втік, якщо ще нічого не бачив?
Розумію людей, які “вигоріли” чи втомилися. З лікування чи відпустки. Але рано чи пізно все одно повернуться. Суджу по собі. Маю три поранення, але незмінно писав “петиції”, щоб узяли назад.
Тому моя думка: кількість СЗЧ це робота РФ.
Як ви боретеся з втомою?
-15 хвилин пострибав зі скакалкою і знову готовий робити важку, але необхідну роботу. Зрозуміло, що коли ти 30-й день на позиції, це важче. Але завжди казав воїнам: робіть елементарні речі. Почисть зуби, знайди воду і помий пику. Цим ти запрограмуєш себе на правильне проведення дня.
“Зупинка війни посилить росіян”
Як ви сприймаєте новини про те, що війна швидко закінчиться?
-Треба знати стратегію України на найближчі десять років. Якщо війну ставити на паузу, то водночас нам треба розвивати усі, не тільки військові, напрямки. Приміром, підтримка народів Росії, які не хочуть бути в складі терористичної федерації.
Пауза у війні нам потрібна?
-Я би не хотів зупинки, бо це дуже сильно посприяє нарощуванню спроможностей ворога. Нам треба тиснути всіма можливими засобами, виснажувати противника.
Я розумію, що людям хочеться чути щось хороше, війна закінчилася. Зняли форму, одягли цивільне, полетіли на курорти. Але треба прийняти реальність. Так, як колись уже не буде. Нам завжди треба буде готуватися до війни.
Що треба для перемоги?
-Як тільки щодоби ми прибиратимемо 2500 солдатів ворога це буде рішення всіх проблем.
На які територіальні компроміси ви готові піти?
-Якщо втратимо якусь посадку хрін з ним. Аби більше московитів полягло. А от наших людей на окупованих територіях залишати не маємо права.
Cкільки, на вашу думку, ще триватиме війна?
-Брав участь у першій її фазі з 2014 по 2016 рік. Після звільнення завжди у машині возив з собою каску та бронежилет. Чекав продовження. Мав дві кав’ярні у Києві. Люди напередодні повномасштабного часто запитували: скільки це все триватиме? Відповідав незмінно 4-5 років. За цей час одна з сторін або покаже свій потенціал, або капітулює. Ракети, десант, авіація це все було мною прогнозовано.
А удар по “Охматдиту”?
-Від “руських” можна чекати чого завгодно. Приклад. 2014 рік. Донецький аеропорт. Запустили “руських”, щоб забрали своїх мертвих та поранених. Виходячи, вони замінували колони і підірвали наших пацанів.
Тож “хороших руських” не існує?
-Тільки ті, хто воює у РДК. Вони заслуговують на повагу. Усі інші не роблять спроб змінити свій устрій.
Війна закінчується яка ваша перша дія?
-Добудувати будинок під Києвом. Землю купив, війна поставила все на паузу. Але і після війна я повинен брати участь у нарощуванні наших спроможностей захищатися.
буде багато ветеранів. Їм треба об’єднатися. Створити приватні військові компанії
Зрозумійте – буде багато ветеранів. Їм треба об’єднатися. Створити приватні військові компанії. Це посилить нашу обороноздатність. Необхідно прийняти чітко прописаний закон про зброю. Бо зараз зброя “бігає” по народу і це працює неправильно.
Часто кажуть: от повернуться ветерани, вони вміють убивати і будуть проблеми. А чому не кажуть, що ці люди здатні керувати, покроково будувати систему управління, яка давно застосовується у бізнесі. Бо ці люди дивилися в очі смерті і знають немає нічого неможливого.
Саме так треба використати їх знання. Маю надію, що буду ефективним.