16 вересня 2002 року почалась активна фаза всеукраїнської акції громадянської непокори проти Леоніда Кучми “Повстань, Україно!”. Учасники вимагали дострокових виборів президента.
Приводом до акції стали події, які так чи інакше зачіпали Кучму та його рейтинг – справа журналіста Георгія Гонгадзе, скандал довкола продажу Україною в Ірак станцій радіотехнічної розвідки “Кольчуга”, скандал з темниками у ЗМІ та Скнилівська авіатрагедія на околицях Львова. Організаторами акції стали опозиційні Соціалістична партія України, Комуністична партія і Блок Юлії Тимошенко.
Попри заборону суду, мітинг під гаслами “Повстань, Україно!” відбувся о 15:00 на Європейській площі столиці. У ньому взяли участь від 20-50 тис. чоловік. Мітингували й у багатьох містах України, а також у Брюсселі, Вашингтоні, Нью-Йорку, Чикаго та Лондоні.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Десятиріччя втрачених можливостей” – якою була Україна за роки Кучми та Ющенка
Основні сили прийняли резолюцію, в якій ухвалили відсторонити Леоніда Кучму від виконання обов’язків президента і проголосити дострокові вибори глави держави. Наступну масштабну акцію протесту запланували на 24 вересня.
Далі розпочалося жорстке протистояння. Міліція оточила наметове містечко та розігнала мітингарів. Співробітники пояснювали, що допомагають судовим виконавцям виконати рішення Шевченківського суду, яке забороняло проводити акції у центрі Києва.
Стихійні протести опозиції із перервами тривали до червня 2003 року. До основних ініціаторів приєдналася “Наша Україна” Віктора Ющенка. Втім відсутність єдності, неспроможність виробити чітку програму і перейти від вуличних протестів до серйозної стратегічної діяльності зумовили поразку опозиції. Позиція ж Леоніда Кучми посилилась.
За час акції та після неї відбулося серйозне погіршення відносин України із Заходом та збільшення впливу Росії. Розпочалося переслідування Юлії Тимошенко через справу “ЄЕСУ”. У суспільстві поширилась думка про наявність в країні політичних переслідувань. Суди почали виносити суворі вироки учасникам акції “Україна без Кучми” 2001 року. Попри це українці здобули досвід об’єднання різнорідної опозиції та вуличних протестів.
16 вересня вшановують пам’ять журналіста Георгія Гонгадзе.
Засновник видання “Українська правда” Гонгадзе зник 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року в лісі під Таращею Білоцерківського району Київської області виявили його тіло без голови.
2009-го в Київській області знайшли рештки черепа. Генеральна прокуратура заявила, що вони належали Гонгадзе.
15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними в убивстві Гонгадзе експрацівників Департаменту зовнішнього спостереження МВС України Валерія Костенка, Миколу Протасова й Олександра Поповича. Суд позбавив їх волі на термін від 12 до 13 років.
У січні 2013-го до довічного ув’язнення засудили колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача. Його звинуватили у вбивстві Гонгадзе.
Замовників вбивства досі не встановили. Георгію Гонгадзе посмертно надали звання Героя України.