Українська дизайнерка і засновниця бренду POLONETS Оксана ПОЛОНЕЦЬ розповіла, що нині наречені знову обирають розкішні сукні в національному стилі.
“Повномасштабне вторгнення змінило потреби суспільства і нашу роботу. На початку 2022-го ми зосередилися на практичних речах, відійшовши від розкішних весільних суконь. Водночас попит на українське весільне вбрання зріс, але клієнти віддавали перевагу практичним сукням із льону та конопель довжиною міді, які можна носити на різні події, а також парному вбранню. Але нині наречені знову почали обирати шикарні весільні сукні в національному стилі, які були популярні до повномасштабної війни”, – поділилась дизайнера.
Ціна виробів залежить від витрат на матеріали, сучасні технології та утримання обладнання, а також від фізичної й інтелектуальної праці майстрів і дизайнерів.
“Складні вироби з ручною роботою, особливо з тонких прозорих тканин з об’ємною вишивкою чи ажурним мережаним вишиттям, коштують дорожче. Наприклад, весільні чи сценічні сукні належать до класу люкс й потребують найвищої майстерності. Найдорожча сукня в нашій колекції коштує близько 60 тисяч грн. Вона виготовлена з делікатного маркізету, оздоблена об’ємною вишивкою та італійським бавовняним мереживом, що створює ажурні смужки. Це ювелірна й дуже делікатна робота”, – додала Оксана Полонець.
Також дизайнера зазначила, що нині більше людей надає перевагу чорному кольору.
“Я навіть намагалась провести опитування серед клієнтів, чому вони його обирають. Насправді це відбувається на підсвідомому рівні. Більшість говорили, що такий запит викликає настрій. Хоча, я обожнюю чорний, бачу в ньому глибину та розкіш. Чоловічі сорочки з вишивкою чорними нитками на чорному льоні стали одними з найпопулярніших у нашій колекції. Також клієнти почали більше цікавитись традиційними орнаментами. Якщо раніше звертали увагу здебільшого на красу, то зараз майже всім важливо розуміти походження та значення вишивки. Тішить, що вибір стає більш свідомий”, –
Повну версію інтерв’ю з Оксаною Полонець можна прочитати в свіжому випуску журналу “Країна”