Уряд України, прагнучи до європейської інтеграції, 7 січня 2026 року ухвалив та подав до Верховної Ради проєкт нового Трудового кодексу. Цей документ, хоч і позиціонується як крок до модернізації, викликає значні занепокоєння серед експертів та громадськості. Його норми можуть суперечити базовим європейським та міжнародним стандартам, ставлячи під загрозу захист трудових прав українців.
### Європейський Вектор під Питанням
Проєкт кодексу представлений як «гнучкість» та «адаптація до ринку», проте критики вказують на радикальне зміщення балансу на користь роботодавця. У період війни, коли мільйони українців стикаються з нестабільністю та втратою роботи, держава, за їхніми словами, пропонує не захист, а легалізацію вразливості. Це суперечить духу ратифікованих Україною конвенцій Міжнародної організації праці (МОП) та директив Євросоюзу.
### Ігнорування Соціального Діалогу
Розробка проєкту супроводжувалася постійним ігноруванням принципів соціального діалогу. У вересні 2024 року документ був поданий на експертизу до МОП без участі соціальних партнерів, а отримані зауваження, включаючи рекомендації щодо включення статусу профспілок, були проігноровані Мінекономіки. Це сталося попри підписаний у липні 2025 року в Римі Меморандум, що зобов’язував уряд до обов’язкової участі соціальних партнерів у реформуванні трудового законодавства.
### Ослаблення Ролі Профспілок
Одним із найгостріших моментів є фактичне позбавлення профспілок їхнього конституційного статусу представника працівників. Новий проєкт замінює термін «профспілки» на «представники працівників», що обмежує їхні права та можливість ефективно захищати інтереси трудящих. З тексту виключені норми, що регулюють взаємодію роботодавця з профспілками та участь працівників в управлінні підприємствами.
### Легалізація Локауту та Обмеження Страйків
Проєкт Трудового кодексу пропонує легалізувати «локаут» — тимчасове закриття підприємства роботодавцем під час трудового спору, що розцінюється як загроза конституційному праву працівників на страйк. Також передбачаються дискримінаційні норми щодо призупинення трудового договору для працівників, які беруть участь у законному страйку. Європейська соціальна хартія, на яку можуть посилатися, не передбачає локаут на локальному рівні як колективну дію.
### Зменшення Соціальних Гарантій
З документа виключені норми, що регулюють правовідносини щодо загальнообов’язкового державного соціального страхування та пенсійного забезпечення. Це означає відмову від правового регулювання цих життєво важливих аспектів безпосередньо в Трудовому кодексі. Більшість згадок про права жінок, молоді та осіб з інвалідністю стали декларативними або відсилають до абстрактного «законодавства» без конкретних гарантій.
### Обмеження Відпусток та Нові Ризики Звільнення
Новий кодекс скасовує низку щорічних додаткових відпусток, наприклад, для працівників зі шкідливими умовами праці або ненормованим робочим днем. Також усувається право на відпустку у зручний час для певних категорій. Передбачаються нові підстави для звільнення через «винні діяння», де провину встановлюватиме сам роботодавець. Більше того, знімається заборона звільнення працівника під час лікарняного чи відпустки.
### Збільшення Робочого Навантаження
Тривалість понаднормового робочого часу може зрости до 180 годин на рік, а за колективною угодою – до 250 годин, що значно перевищує чинну норму у 120 годин. Роботодавець також отримає право встановлювати гнучкий або підсумований робочий час у будь-який момент дії трудового договору, значно розширюючи сферу застосування таких режимів без попереднього узгодження.
### Інші Проблемні Аспекти
Проєкт дозволяє роботодавцям самостійно визначати форму та зміст трудових договорів, що раніше регулювалося типовими формами центральним органом влади. Також із тексту вилучено статті щодо безпеки та здоров’я працівників, а обмеження на випробувальний термін для робітників (понад один місяць) скасовуються. Відсутні ефективні механізми реінтеграції осіб з інвалідністю та ветеранів на ринок праці.
### Наслідки та Заклики
Цей масштабний документ скасовує шість законів і вносить зміни до 149 чинних законів, що свідчить про його всеосяжний вплив на трудові відносини. Кодекс набуде чинності через шість місяців після скасування воєнного стану. Експерти наголошують на критичній необхідності ґрунтовного фахового діалогу, який наразі відсутній, для уникнення негативних наслідків для мільйонів українців.