Україна допускає, що товари подвійного призначення можуть потрапляти до Росії не лише через недоліки експортного контролю, а й на тлі політичних відносин між Москвою та Пекіном.
Київ аналізує як конкретні схеми постачання, так і загальні тенденції торговельно-економічної співпраці між Росією та Китаєм. Водночас КНР залишається стратегічним партнером РФ і одним із найбільших постачальників товарів до України, у тому числі для потреб оборонної галузі, повідомив уповноважений президента з питань санкційної політики Владислава Власюка, передає Liga.net.
“Ми розглядаємо обидві можливості. Частина поставок може бути наслідком недосконалого експортного контролю та роботи посередників, але ми також не можемо ігнорувати політичний контекст відносин між Китаєм і Росією”, – зазначив він.
За його словами, під українськими санкціями наразі перебувають 71 громадянин Китаю та 182 компанії. Українська сторона регулярно порушує питання постачання до Росії товарів подвійного призначення та використання китайських компонентів у російських ракетах і безпілотниках.
“Україна регулярно комунікує з Китаєм щодо постачання до Росії товарів подвійного призначення та виявлених китайських компонентів у російських ракетах і дронах. Ці сигнали передаються системно в межах робочого діалогу”, – наголосив посадовець.
Він нагадав, що Пекін публічно заперечує постачання озброєнь Москві та заявляє про дотримання правил експортного контролю. Водночас українська сторона продовжує фіксувати значні обсяги цивільних китайських компонентів, які використовуються у виробництві російського озброєння.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Китайські компанії постачають компоненти для дронів Shahed до РФ та Ірану
“Додатково йдеться про постачання окремих ударних та електронних компонентів, які можуть оформлюватися як цивільні товари, зокрема під виглядом агропродукції, однак у подальшому використовуються у виробництві російських дронів та іншого озброєння”, – заявив Власюк.
Він додав, що окремі звернення Києва вже дали практичний результат. Зокрема, це стосувалося діяльності деяких компаній, пов’язаних із закупівлею російської нафти. Водночас Україна поки не бачить системних кроків КНР щодо ширшого кола постачальників.
Українська влада закликає Китай посилити контроль за експортом і припинити постачання до Росії найбільш критичних компонентів, які безпосередньо впливають на її військові можливості.
Росія активно розвиває власну індустрію виробництва дронів, переймаючи український досвід у цій сфері.
Замість централізованих закупівель у великих оборонних концернів держава масово фінансує малі стартапи, які займаються виробництвом безпілотників. Багато з них приховують свій справжній профіль, працюючи під виглядом служб доставки, агрокомпаній тощо.