Україна робить черговий крок до зміцнення та оптимізації свого оборонно-промислового комплексу. Міністерство оборони запровадило значні зміни до вимог, що висуваються до виконавців оборонних контрактів, які мають непогашені борги та щодо яких зупинені виконавчі дії в умовах воєнного стану. Ці нововведення покликані підвищити ефективність та цілеспрямованість роботи оборонних підприємств.
Основною причиною змін стала необхідність чіткіше визначити коло підприємств, на які поширюються особливі умови роботи з боргами. Раніше положення чинного Порядку потребували уточнень, аби забезпечити його дію саме на ті компанії, для яких виробництво оборонної продукції є основною діяльністю. Міноборони взяло ініціативу в свої руки, отримавши відповідні повноваження після ліквідації Міністерства стратегічних галузей промисловості України.
Ключовим нововведенням є запровадження додаткового критерію для таких підприємств. Відтепер обсяг виробництва товарів, виконання робіт чи надання послуг оборонного призначення має перевищувати 50% від загального обсягу виробництва за останній звітний період. Ця вимога гарантує, що державна підтримка та особливі умови поширюються на компанії, чия діяльність справді критично важлива для обороноздатності країни.
За ініціативи Міністерства оборони, Кабінет Міністрів України ухвалив постанову, яка унормувала “Порядок визначення підприємств оборонно-промислового комплексу, які є боржниками у виконавчих провадженнях, вчинення виконавчих дій за якими зупиняється у період воєнного стану”. Фахівці Міноборони розробили відповідні зміни до нормативно-правової бази. Відтепер виконавець оборонного контракту має відповідати одночасно низці критеріїв, що робить відбір більш суворим та цілеспрямованим.
Наразі перелік виконавців оборонних контрактів, які є боржниками та щодо яких зупинено виконавчі дії в період воєнного стану, налічує 51 підприємство. Внесені корективи мають забезпечити їхню максимальну зосередженість на виконанні державних оборонних замовлень та підвищити їхню відповідальність.
Ці кроки є частиною широкої урядової стратегії зі зміцнення оборонної індустрії України. Раніше вже було ухвалено пакет рішень щодо механізмів державної підтримки оборонних підприємств. Наприклад, Міноборони отримало дозвіл здійснювати 100-відсоткові аванси на закупівлю озброєння, якщо до кінця бюджетного року залишилося менше 30 днів.
Перспективи також включають значне фінансування для майбутніх замовлень. Очікується, що у першому кварталі 2026 року військові отримають 12 мільярдів гривень для замовлення необхідної техніки через платформу DOT-Chain Defence. Це свідчить про довгострокове бачення розвитку оборонного потенціалу країни.
Водночас, в оборонній сфері існують і виклики, що потребують подальшого вдосконалення. Наприклад, перевірки виявили, що хоча державне підприємство “Державний оператор тилу” провело 95% закупівель через електронну систему, 7.2% оголошених лотів були оскаржені та скасовані через порушення та помилки в документації. Ще 15.5% лотів визнано неуспішними через відсутність пропозицій.
Також були зафіксовані зростання адміністративно-управлінських витрат. Несистемні кадрові рішення призвели до збільшення витрат на утримання підрозділів тилового забезпечення на 35 мільйонів гривень. Загалом видатки у сфері тилових закупівель зросли на 285 мільйонів гривень, що у 3,4 раза більше, ніж у 2023 році, підкреслюючи необхідність подальшої оптимізації та контролю.