23 травня вшановують святого преподобного ісповідника Михаїла.
Святий Михаїл від ранніх літ був сповнений прагнення служити Богові. Залишивши суєтний світ, він обрав шлях чернецтва, повністю присвятивши себе духовному подвигу. За глибоку побожність і строгість життя був поставлений ігуменом монастиря в місті Синаді (на теренах Малої Азії). Там він утвердив братію у благочесті, пості й молитві, провадячи суворе, але сповнене благодаті життя.
У цей період Церква Христова переживала тяжке випробування: імператори-іконоборці наказували нищити святі образи та переслідували тих, хто насмілювався їм поклонятися. Багато хто через страх замовк або пішов на компроміс. Проте преподобний Михаїл не скорився. Як істинний слуга Христа він відкрито виступив на захист святинь, не побоявшись викривати лжевчення навіть перед владою.
Його непохитна позиція викликала гнів імператорського двору. Михаїла заарештували, піддали допитам, погрозам і знущанням, намагаючись примусити до зречення. Та він залишився вірним як святий ісповідник, він не відступив від істини, попри приниження, голод і страждання.
Після довгих років заслання, проведених у тяжких умовах, святий Михаїл відійшов до Господа. Він не зазнав мученицької смерті в прямому розумінні, проте весь його життєвий шлях став подвигом вірності – тому Церква прославила його як ісповідника, що постраждав за православну віру.
Святий Михаїл залишив по собі не писемну спадщину, а глибоко промовистий приклад – приклад стояння за істину тоді, коли вона коштувала життя. Його життя стало безмовною проповіддю, а страждання – молитовною жертвою за Церкву.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Свята у червні: що відзначаємо в перший місяць літа
23 травня – день пам’яті святої преподобної Євфросинії.
Зростаючи в заможній, благочестивій сім’ї, де кожен крок просякнутий вірою, Євфросинія рано відчула, що її серце не належить світові. Коли настала пора шлюбних уз – пропозиції йшли одна за одною – вона ухвалила рішення, яке вразило б будь-якого сучасника: втекти від усього, що зв’язувало її з життям, і знайти себе у повній самозреченості.
Вона не просто покинула дім – вона переодяглася у чоловіче вбрання, взяла ім’я Смарагд і, з твердою волею, вступила до чоловічого монастиря, де жила під покровом таємниці цілих 38 років.
Ці роки – це не просто десятиліття у монастирських стінах. Це життя суворого подвижника, який відкинув усе людське і земне заради небесного. Піст, молитва, безмовність – усе це було буденністю Євфросинії. Під ім’ям Смарагда вона стала не просто ченцем, а духовним наставником для братії, хоча ніхто не здогадувався про її справжню суть.
Найбільш дивовижним є те, що навіть її власний батько шукав у монастирі втіхи і поради у цьому молодому ченці, не підозрюючи, що це його власна донька.
Лише на схилі життя святість її була явлена повністю. Відкривши свою справжню ідентичність, вона закликала батька прийняти цей вибір, не як трагедію, а як найвищий дар Божий. Ця розмова стала моментом прощення, благословення і глибокої духовної радості.
Після її кончини Пафнутій теж прийняв чернечий постриг, залишаючись у келії своєї доньки, продовжуючи святий подвиг молитви й посту.
Прикмети
Туман ранковий віщує дощі найближчими днями.
Якщо північний вітер дме – осінь буде сухою і теплою.
Вітер зі сходу передвіщає дощ і прохолодну погоду.
Що не можна робити
Заборонено цього дня вплутуватися у суперечки та вживати лайливі слова, впадати у відчай, піддаватися заздрості чи жадібності – це все призводить до внутрішнього розладу і втрати щастя.
За народними віруваннями, цього дня краще утриматися від великих змін, як-от переїзди, не варто відкривати свої плани оточенню, а також давати гроші в борг чи віддавати свої речі – бо існує повір’я, що так можна випадково позбутися не лише матеріальних благ, а й міцного здоров’я й фінансової рівноваги.
Що можна робити
Віряни з глибокою відданістю звертають свої молитви до святого Михаїла, просячи його непохитного заступництва і мудрої підтримки у скрутні хвилини життя. Також вони підносять свої молитви за мир, звертаючись до святої Євфросинії, чиє святе ім’я особливо вшановують і згадують саме в цю знаменну дату.
8 червня вірянивідзначають Трійцю. Свято триєдиності Бога-Отця, Сина і Святого Духа. Його також називають П’ятидесятниця, Зелене свято або Зелена неділя. Святкування Трійці прив’язане до Великодня. Саме тому дата його щороку змінюється. Трійця припадає на 50-й день після святкування Світлого Христового Воскресіння.
В храмах на Трійцю проводять святкові богослужіння і великі вечірні служби. Основні символи свята у християн східного обряду – зелені гілочки берези та інших дерев. Ними традиційно прикрашають будинки і церкви. Згідно з народними повір’ями, ці гілочки допомагають закликати добробут та щастя в дім.