Рештки жител, майстерень та господарських споруд білих хорватів знайшли археологи у заповіднику “Давній Пліснеськ” у Львівській області.
Там закінчили сезон археологічних розкопок. Фахівці знайшли сліди доруського періоду IX століття, пише ZAXID.NET.
Археологи заклали у Пліснеську п’ять траншей у різних частинах городища. Основні ділянки досліджень – між IV та V лініями оборони міста слов’янського періоду. Більшість об’єктів датуються останньою чвертю IX першою половиною X століть. Три об’єкти – з кінця X ст.
Науковці виявили три нові житла та дослідили інші, які відкрили у попередні археологічні сезони. За чотири роки розкопок там виявили сім жител. Три будівлі дослідили повністю, одну споруду переобладнали з майстерні на житло. Археологи натрапили на п’ять господарських та дві припасові ями, вогнище, навіс та ще одну господарську споруду.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Історики відновили господарські будівлі Київської Русі
“Серед цьогорічних знахідок маємо вістря стріл, точильні бруски, шматки криці, кістяні проколки, прясло, ножі, фрагменти керамічного посуду. Наразі за відкритою площею прослідковується гніздова забудова між укріпленнями. Це вказує на кровну спорідненість осіб, які проживали тут”, – вказав керівник Пліснеської археологічної експедиції Олександр Дідик.
Ймовірно, жителі цієї частини давнього Пліснеська були звичайними мешканцями. Вони займалися побутом та ремеслами, зводили укріплення та долучалися до утримання городища. Люди створювали керамічні вироби, обробляли органічні матеріали дерево, кістку, шкіру, займалися ковальством.
У ІХ-Х ст. заглиблене слов’янське житло хоч і не було архітектурним шедевром, але вже мало своє раціональне планування. Це була споруда підквадратної форми, розмірами 2,8×2,8 м та 3,2×3,2 м, двосхилий дах якої покривали очеретом або соломою. Тоді ще стелі не було. Для того, аби з житла “не втікало” тепло, його наземну частину оточували валикоподібним насипом землі.