Пацієнти з меланомою та раком легенів, які отримали щеплення від Covid-19 під час або невдовзі після початку імунотерапії, жили значно довше за невакцинованих хворих.
Науковці пояснюють це тим, що вакцина додатково активує імунну систему, допомагаючи організму ефективніше знищувати ракові клітини. Якщо цю взаємодію підтвердять у клінічних випробуваннях, відкриття може стати основою для створення універсальної вакцини проти раку, повідомляє ScienceDaily.
Основна мета імунотерапії полягає у тому, щоб змусити власний імунітет людини атакувати пухлинні клітини. Для цього зазвичай використовують молекули з поверхні пухлин, аби навчити імунні клітини розпізнавати рак. Проте така стратегія потребує глибоких знань про кожен тип пухлини, тому дослідники давно шукають способи запустити захист організму без точного налаштування під конкретну хворобу.
У липні вчені успішно протестували на мишах експериментальну вакцину, що активує білки імунної системи, які реагують на вірусні інфекції. У результаті Т-лімфоцити почали ефективно атакувати клітини меланоми, пухлини кісток і мозку. В окремих випадках тварини повністю позбавлялися раку. Це наштовхнуло на ідею, що щеплення від Covid-19, які активують подібні імунні сигнали в людському організмі, можуть мати схожий ефект. Для перевірки цього вчені Університету Флориди спільно з онкологічним центром імені Андерсона при Техаському університеті провели нове дослідження.
У ньому порівнювали дані пацієнтів із недрібноклітинним раком легенів та метастатичною меланомою, які проходили імунотерапію впродовж 2019-2023 років. Частина пацієнтів отримала мРНК-вакцину від Covid-19 за 100 днів до або після початку лікування, решта – ні.
Серед 180 вакцинованих пацієнтів із раком легенів середня тривалість життя після початку терапії становила 37,3 міс, тоді як у 704 невакцинованих – лише 20,6 міс. Подібна тенденція спостерігалася і в групі з меланомою: щеплені жили 30-40 міс, невакциновані – у середньому 26,7 міс. Крім того, частина вакцинованих пацієнтів із меланомою залишалася живою на момент збору даних, тож вплив вакцини може бути ще вищим. Водночас щеплення від грипу чи пневмонії, які не базуються на мРНК-технології, не демонстрували жодного позитивного ефекту.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Спалах Covid-19: за тиждень стрімко зросла кількість хворих
“Результати дослідження свідчать, що імунна система після мРНК-вакцинації стає більш “уважною” до пухлинних клітин, що може покращувати ефективність імунотерапії”, – зазначив один із авторів дослідження, онколог Центру імені Андерсона.
Оскільки дослідження мало спостережний характер, довести прямий причинно-наслідковий зв’язок між вакцинацією та підвищенням виживання поки що не вдалося. Вчені планують провести контрольовані клінічні випробування, щоб отримати переконливі докази. Якщо гіпотеза підтвердиться, підхід може відкрити шлях до розробки нових мРНК-вакцин, які посилюють імунну відповідь проти раку. Це також може змінити клінічні рекомендації – пацієнтам, які проходять імунотерапію, не радитимуть відмовлятися від вакцинації.
У Києві протягом липня зросла кількість шпиталізацій через Covid-19.
Станом на 1 липня в інфекційних відділеннях стаціонарних комунальних медзакладів перебували 15 людей, а зараз – 68 людей, з яких 24 – діти. Про це повідомив Департамент охорони здоров’я Києва.
У департаменті зауважили, що до лікарень потрапляють ті хворі, що потребують постійного контролю медиків, серйозного лікування та кисневої підтримки.