Як еволюціонують дрони  та бойові роботи: ТОП-5 проривних рішень української “оборонки” в жовтні

Одразу зауважимо: немає однієї-єдиної зброї, яка б різко змінила перебіг всієї  війни. Найцікавіші інноваційні рішення діють у комплексі, починаючи від задуму і розробки операції та завершуючи суміжними факторами.  Та все ж говорити окремо про різні високотехнологічні озброєння варто. Передусім вони надають панораму наукового та конструкторського потенціалу держави, визначають роль та внесок вітчизняного ОПК у забезпечення стійкості нації. І, зрештою, в комплексі з іншими факторами  впливають на хід бойових дій. А оскільки ми ведемо боротьбу за перемогу у геноцидній, екзистенційній війні, наша зброя та наші власні інноваційні рішення мають, окрім суто військового ефекту, сакральний, символічний характер. Тож навіть “конструкторські дива” на окремому відтинку часу варті уваги, бо разом вони складуться в єдиний шлях до перемоги.  Почнемо з жовтня, спробуємо оглянути український потенціал. озброєні наземні роботи ЗСУ в Донецькій області, вересень 2025 року, фото: gettyimagesРішення перше. Створення дронів-ретрансляторів, що збільшують радіус застосування безпілотних систем різного типуУ жовтні українські розробники представили дрон-ретранслятор “Рекрут”, що працюватиме у зв’язці з наземними роботизованими комплексами (НРК). Його головна функція — забезпечення стабільного зв’язку між операторами та НРК на значних дистанціях, що дозволяє значно розширити радіус їх дії. “Рекрут” виконує роль повітряного ретранслятора, підтримуючи передачу сигналу в умовах, коли прямий зв’язок із НРК ускладнений або неможливий. Однією з ключових переваг “Рекрута” є його здатність працювати до 5 годин у повітрі при живленні від наземного джерела. Такий режим дозволяє безперервно підтримувати зв’язок протягом тривалих бойових місій, не витрачаючи ресурси на заміну батарей. Важливо, що дрон-ретранслятор має підвищену стійкість до засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ), що критично важливо в умовах сучасного поля бою. Крім того, “Рекрут” здатний функціонувати за несприятливих погодних умов — під час вітру, туману та дощу.дрон-ретранслятор “Рекрут”, фото: militarnyiІнша українська компанія – Twist Robotics, – розробила ретранслятор для дронів літакового типу. Це рішення дозволяє збільшити радіус дії дрона та забезпечити безперебійний зв’язок на тлі рельєфу місцевості або дій ворожих засобів радіоелектронної боротьби. Сам дрон-ретранслятор, виконаний у вигляді мультироторного дрону, може здійснювати ретрансляцію сигналу від безпілотника на наземну станцію управління. Дрон здатен нести корисне навантаження до 5 кг і використовуватися як для ударних, так і для розвідувальних операцій. Він забезпечує дальність польоту до 100 км в одну сторону або до 50 км у режимі дрона- бомбера.Застосування ретрансляторів стає ефективним рішенням для збільшення дальності місій безпілотних систем – у деяких конфігураціях це дозволяє розширити зону управління до приблизно 40 км або більше.Рішення друге. Нові баражуючі боєприпаси та дрони-кілериУкраїнська компанія Venator Technologies на виставці AUSA 2025 у США показала баражуючий боєприпас з X-подібним крилом під назвою Flycat . Новинка має електричний двигун, модульну бойову частину вагою 2,5–3,6 кг – вона може бути фугасною, кумулятивною чи термобаричною, – і повну масу приблизно 12 кг. Розробники стверджують, що система навігації Flycat стійка до дії РЕБ і працює незалежно від GPS. Тривалість польоту дрона – 40 хвилин при дальності до 40 км. Робоча висота — від 200 до 700 м з максимальною висотою 1000 м. Крейсерська швидкість — 85 км/год, швидкість на етапі кінцевого пікірування — до 120 км/год. Щонайменше цікавими є деякі технологічні рішення. Наприклад, завдяки X-подібному крилу БАК Flycat може маневрувати по всіх осях інтенсивніше, ніж невеликі дрони літакового типу – на думку розробників, це надає новинці перевагу при атаках на рухомі цілі. Дрон також обладнаний автономною системою відстеження цілі та замість супутникової навігації покладається на інтелектуальні модулі навігації та зв’язку для утримання курсу. Фахівці вказують, що Flycat заповнює нішу між одноразовими FPV-дронами та більшими баражуючими боєприпасами. Запуск відбувається з пневматичної катапульти, час розгортання – близько 20 хвилин. Боєприпас може працювати самостійно або в тандемі з розвідувальним дроном, який виконує роль цілевказівника та ретранслятора зв’язку. Venator Technologies входить до міжнародної групи Octava, що працює у сфері кібербезпеки та оборонних технологій. Представлена новинка демонструє наявність в України  аналогу російських баражуючих боєприпасів сімейства “Ланцет”. Водночас українська технологія є більш передовим рішенням – здатність наводитись автономно в умовах потужних радіо/протидій (глушіння GPS, EW) робить систему пефективнішою для сучасного поля бою, де GPS-атаки та електронні контри — поширена тактика.БпАК FLYCAT, ілюстрація: venator.technologyДо новинок, які з’явилися на початку жовтня, також варто віднести новий дрон-камікадзе “Жук”. Він здатний вражати цілі на відстані 40 кілометрів. Система має засоби донаведення на ціль. Характерно, що апаратна складова дрона оновлюється з урахуванням появи різних засобів РЕБ противника. Бойова частина “Жука” важить від 1,8 до 2 кілограмів, конструкція передбачає установку різних модулів — уламково-фугасними, кумулятивними та іншими — залежно від бойової задачі та замовлення. Для збільшення оперативного радіуса застосування ця платформа може працювати в парі з безпілотником-ретранслятором. Вже відомо про ураження цілі на відстані 67 кілометрів.Рішення третє. Створення та масштабування передових дронів-перехоплювачів ударних безпілотників типу Shahed/ГераньКоли йдеться про перехоплення великих та масових БАК-кілерів типу Shahed/Герань, слід усвідомлювати, що зенітних дронів має бути багато, і вони мають стати простими та ефективними. Тому тут згадаємо кілька рішень одразу.  У першу чергу варто згадати вже серійний дрон-перехоплювач, обладнаний тепловізійною камерою, який одного дня першим із українських зенітних дронів наздогнав ворожий “Шахед”, при чому на значній висоті, над хмарами. Переслідувач уразив БАК РФ в нижню частину. Це дрон-перехоплювач Sting, про розробку якого групою “Дикі шершні” вперше повідомлялося у жовтні 2024 року. А от нині вже інша, не менш вагома історія. 4 жовтня український було продемонстровано в Данії, де під час навчань на очах багатьох європейських фахівців він успішно збив цільовий безпілотник Banshee, що імітував повітряну загрозу. Захід відбувся в рамках обміну бойовим досвідом, і іноземні військові побачили зріле, серійне рішення. Важливо зауважити, що дрон пройшов значний шлях розвитку та суттєво змінив свій вигляд після бойового застосування. Тобто, йдеться вже про модернізований квадрокоптер Sting, що керується у режимі FPV та досягає швидкості до 200 км/год з висотою польоту у 3 км і вже оснащений елементами штучного інтелекту для наведення на ціль. Широке використання БАК-перехоплювача Sting є свідченням  здатності українців швидко реагувати на нові загрози та створювати власні ефективні засоби боротьби. Можна прогнозувати, що справлене на партнерів потужне враження забезпечить перехоплювачу Sting європейське майбутнє – дрони цього типу могли б стати  частиною “Стіни дронів”, яку вже почали формувати після низки дронових атак РФ на країни Європи.      У жовтні з’явився ще один винищувач “шахедів” – дрон “Багнет”, здатний полювати за російськими БАК на висоті вже до 5 км. Перехоплювач “Багнет” розроблений компанією Tenebris, при цьому він на 85% складається з вітчизняних компонентів, що фахівці визначають як надзвичайно важливий критерій з погляду забезпечення незалежності та стійкості виробництва в умовах сучасної війни. До кінця 2025 року виробництво мають намір повністю локалізувати.дрон “Багнет”, фото: facebook/pashchynskiyНарешті, деякі рішення ще не впроваджені, але “на підході”. Українська компанія “Генерал Черешня” повідомила про успішне завершення випробування та готовності до серійного виробництва нового зенітного дрону літакового типу під назвою Bullet. Під час виконання місій він може розганятися до швидкості вже у 309 км/год. Важливо, що цей дрон був розроблений у тісній співпраці з підрозділами оборони у дуже стислі терміни – тепер він оперативно переходить у серійне виробництво. Ще важливий критерій: одна з версій цього зенітного дрона передбачає оснащення системою донаведення.Рішення четверте. “Вітчизняний Шахед” – БАК, який довго чекали  Також у жовтні завдяки результативному військово-технічному співробітництву було представлено американсько-український аналог “Шахеда” зі штучним інтелектом (ШІ) та самонаведенням на 1600 км. Його вже випробувано при атаках по цілям в РФ, а вироблятимуть БАК в Україні, США та Німеччині. Цей далекобійний дрон має назву Artemis ALM-20 – він був створений разом з українською компанією, яку раніше відібрали в межах спеціального проєкту Artemis зі створення далекобійного дрона-камікадзе. БАК довів надвисоку точність незалежно від супутникової навігації, але найважливіше: його будуть виробляти масово під егідою міноборони США та інших партнерів. Вага бойової частини Artemis ALM-20 складає 45 кг. Він також має візуальне наведення за допомогою алгоритмів штучного інтелекту. Цікаво, що за аеродинамічною формою новий БАК повторює Shahed-136, але, як вказують розробники, таке рішення насправді з’явилось раніше “іранського”, а справжній “пращур” дрона – БАК DAR з Німеччини. При цьому є суттєві відмінності від звичного вже Shahed-136, а саме Artemis ALM-20 має носову камеру, додаткові антени та, вочевидь, електричний двигун, що є принципово новим рішенням для БАК такого типу. Як очікується, далекобійна версія цього дрону буде масовою.Далекобійний дрон Artemis​ ALM-20, фото: defence-uaРішення п’яте. Спільний із американською компанією старт проєкту створення нової мультидоменної системиЙдеться про те, що у жовтні американська компанія LeVanta Tech оголосила про початок співпраці з українськими партнерами у створенні інноваційного безпілотника, здатного одночасно виконувати функції морського та повітряного апарата . Генеральний директор і засновник компанії LeVanta Tech Келлі Еклз (Kelly Eccles) наголосив, що проект має як технологічну, так і символічну вагу для обох сторін. “Україна — світовий лідер серед вільних країн у сфері безпілотних технологій. Є багато дронів, що літають, і є ті, що плавають, але дуже мало таких, які можуть і те, і інше. Саме це ми створюємо”, — зазначив Еклз. За його словами, розробка отримала назву Halia. Це морський безпілотник, який може тривалий час перебувати на поверхні води з мінімальною помітністю, а за необхідності — переходити у політ на великій швидкості. LeVanta Tech планує проводити спільні дослідження та розробки з українськими інженерами, щоб виготовити перші прототипи для випробувань безпосередньо в Україні. У разі успіху компанія розглядає можливість розгортання виробництва на українських потужностях. “Ми бачимо значний потенціал саме тут. Якщо ти розробляєш дрони, то чому не в Україні? Ви — найкращі у світі фахівці не лише в техніці, а й у тактиці їхнього застосування”, — додав керівник компанії.За словами Еклза, робота в Україні має не лише емоційне, а й стратегічне значення. Компанія планує використовувати український бойовий досвід для прискорення своїх проєктів також і у країнах НАТО. Показово, що компанія вже співпрацює з ПС і ВМС США, а також має контракти з Міністерством оборони США, тож український військовий досвід може посилити позиції LeVanta Tech на глобальному ринку оборонних технологій, а Україні дозволить отримати нові інноваційні рішення для розгортання боротьби у кількох доменах одночасно.LeVanta Tech — американська компанія з Каліфорнії, що спеціалізується на створенні автономних гібридних безпілотних систем для цивільного та військового використання. Зокрема, компанія розробляє sea-air UAVs — дрони, здатні як тривалий час перебувати на водній поверхні, так і здійснювати політ. Її флагманський проєкт Halia орієнтований на розвідку, спостереження та ударні місії в прибережних і морських операціях. Система поєднує стелс-технології з низькою помітністю та високою швидкістю польоту. Нагадаємо, нещодавно Україна провела у США технічні перемовини щодо угоди про закупівлю та виробництво українських безпілотників.sea-air UAVs “Тритон”, оснащений вітрилом камуфляжного малюнка, під час операцій у відкритій воді, фото: Ocean AeroЖовтень, як бачимо, приніс нові нестандартні та проривні рішення від українських конструкторів та виробників. Дає свій ефект і синергія співпраці з високотехнологічними компаніями США та Європи. Про що свідчать ці рішення та проєкти , як впливатимуть на хід бойових дій та змінюватимуть характер цієї війни? Як жовтневі “прориви” вплинуть на хід бойових дійКожне рішення вплине по-своєму, сумарно ж створить той ефект, що суттєво наближає до поразки агресора.Дрони-ретранслятори значно збільшать оперативний радіус роботи наземних роботизованих комплексів (НРК) та ударних/розвідувальних БПЛА, дозволять вести управління на десятки кілометрів далі, зменшуючи потребу в ризикових пересувних пунктах управління. За умов посилення РЕБ противника саме повітряні ретранслятори стають критичною інфраструктурою — їх масове впровадження підвищить стійкість української системи безпілотного бою і ускладнить противнику нейтралізацію українських ударів. Нові баражуючі боєприпаси та дрони-кілери (Flycat, “Жук”), безумовно,  розширять арсенал для ефективного ураження рухомих та захищених цілей із віддалених позицій; автономні та стійкі до РЕБ навігаційні рішення підвищать ймовірність влучення при відсутності GPS. Малі маси бойових частин роблять такі системи “витратними”, але здатними завдавати значних тактичних втрат та швидко відновлюваними.Дрони-перехоплювачі (Sting, “Багнет”, Bullet) тим часом створюватимуть активний шар оборони проти масових ударних БАК (типу Shahed/”Герань”). Прості, швидко масштабовані перехоплювачі дозволять формувати “кільця” або “стіни дронів” на локальних напрямках.Далекобійні БАК-аналоги (“вітчизняний Шахед” — Artemis ALM-20) нададуть Україні та її партнерам можливість проведення глибинних точкових ударів за важливими цілями на відстані до 1600 км, з великою бойовою частиною. ШІ-наведення та візуальна система зроблять такі системи  стійкішими до простої інтерференції GPS. Очевидно, що поява масового далекобійного БАК посилює стратегію виснаження інфраструктури ворога й змушуватиме розподіляти протиповітряні ресурси по більшій глибині.Нарешті, мультидоменні/морсько-повітряні БПЛА (Halia, співпраця з LeVanta)відчутно розширюватимуть наші можливості для операцій у прибережних районах, перехопленні/розвідці в морі та швидкого переходу в повітряні удари. Іншими словами, дозволяь інтегрувати морську і повітряну розвідку у єдину логістику.Поодинці кожна розробка корисна, але найважливіше — їхнє поєднання завершуватиме створення того самого циклу розвідки, наведення, удару та захисту, який так потрібен. В середньостроковій перспективі це продовжить перехід до мережево-модульної війни – від централізованих, дорогих систем до децентралізованих мереж, що складаються з дешевих, автономних елементів, які координуються через ретранслятори й AI-модулі. В довгостроковій же перспективі розвиток мережевих, автономних і мультидоменних систем може змінити характер війни: вона буде ще більш модульною, із постійним використанням “дронових хвиль” і контрхвиль, де економіка вогню (кількість/вартість дронів проти вартості їхніх цілей та контрзаходів) стане ключовим фактором. І якщо Україна буде й надалі утримувати технологічну ініціативу, варіантів розвитку подій та фіналу цієї війни для ворога немає. Безпілотник з фіксованим крилом “Brave1”, фото: gettyimagesМатеріал підготовлено у співпраці з Консорціумом оборонної інформації (CDI), проєктом, який об’єднав українські аналітичні та дослідницькі організації та спрямований на посилення інформаційної підтримки й аналітичного забезпечення у сфері національної безпеки, оборони й геополітики.