Вчені встановили, що артефакт із печери Кентс-Каверн у Британії є кулоном із зуба тюленя віком понад 15 тис. років, що свідчить про складні соціальні зв’язки людей пізнього палеоліту.
Дослідження провели фахівці Музею природної історії, які за допомогою 3D-аналізу та мікротомографії визначили морське походження знахідки, повідомляє NHM.
“Зуб належав самцю сірого тюленя віком близько 12 років”, – зазначили дослідники.
Раніше вважалося, що артефакт походить від вовка або борсука. Нові дані змінили уявлення про його природу та значення.
“Предмет був ретельно оброблений і підготовлений для носіння”, – йдеться у висновках.
За словами вчених, майстер витончив і відполірував корінь зуба та просвердлив отвір кременевим інструментом. Сліди зношення свідчать, що прикрасу використовували тривалий час.
“Кулон могли носити як частину намиста або браслета”, – зазначили вони.
Особливу увагу дослідників привернула віддаленість місця знахідки від узбережжя. У льодовиковий період ця територія була більш ніж за 100 км від моря.
“Це свідчить про високу мобільність і контакти між спільнотами”, – наголосили вчені.
За їхніми оцінками, такі предмети могли передаватися через торговельні мережі або під час сезонних міграцій. Це пов’язує Британію з територіями сучасної Франції та Іспанії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Грузії знайшли свідчення проживання там давніх людей
“Кулон був не лише прикрасою, а й символом ідентичності чи статусу”, – зазначила дослідниця Сільвія Белло.
Науковці готують додатковий ізотопний аналіз, щоб точніше визначити походження тюленя та маршрути переміщення давніх людей.
“Це допоможе відтворити зв’язки між давніми спільнотами”, – додали вони.
На північному сході Туреччини в районі міста Ерзурум археологи виявили могилу онуки грузинської цариці Тамар – Гурджі-Хатун. Дослідники вважають, що знайшли саркофаги Гурджі-Хатун та її сина, султана Ала ад-Діна Кейкубат II, повідомляє посольство Грузії в Туреччині.