Від Bayraktar до HIMARS: чим воює українська армія

Home Новини звідусіль Від Bayraktar до HIMARS: чим воює українська армія

Україна за півроку війни майже повністю перейшла на зброю і припаси НАТО, від яких тепер залежить. Лише США, головний постачальник, дали нам зброї на майже 10$ млрд, британці на $3 млрд. На початку вторгнення українська стратегія та протитанкові ракетні комплекси NLAW, зенітні Stinger та дрони Bayraktar допомогли розбити росіян на підступах до Києва й на півночі. Протягом весни стратегія вогняного валу росіян призвела до важких втрат і повільного відступу наших захисників на Донбасі. Протягом останнього півтора місяця завдяки реактивним системам залпового вогню HIMARS та іншим, українські захисники знищили десятки російських складів, командних пунктів та мости через Дніпро, чим знову переломили перебіг війни на нашу користь. Українське командування каже, що потребує значно більше зброї та припасів. Gazeta.ua оцінила, що саме зі зброї прибувало, і як впливало на війну.

Полювання NLAW на російські колони бронетехніки

Західні союзники дали Україні велику кількість переносних протитанкових засобів, які на початку вторгнення зіграли ключову роль у знищенні російських танків та бронетранспортерів.

Київ на початку війни просив НАТО про безпольотну зону над Україною. Побоюючись, що це втягне Альянс у війну з Росією, прохання відхилили. Але натомість дали ракетні комплекси NLAW і Stinger, які дозволили влаштовувати безпольотні зони навколо оперативних баз та ключових позицій, нищити російські колони бронетехніки.

Bayraktar на початку вторгнення вражали довгі колони російських військ і колони постачання

Війна дронів від Bayraktar до Phoenix Ghost

На початку війни Україна широко використовувала турецькі бойові дрони Bayraktar TB-2, щоб вражати довгі колони російських військ і колон постачання. Проте вони стали менш ефективними перед більш щільною російською протиповітряною та радіоелектронною обороною на сході України.

Турецька компанія Baykar Makina побудує завод з виготовлення цих дронів в Україні. Для цього вже купили земельну ділянку. На значній частині моделей, які виготовлятимуть, стоятимуть компоненти українського виробництва.

З початку війни США та союзники поставили сотні інших безпілотників, зокрема, певну кількість дронів-“камікадзе” Switchblade, які несуть бронебійні боєголовки і використовують штучний інтелект для відстеження цілей. Але вони можуть залишатися у повітрі лише близько 40 хв.

Останній пакет допомоги від США включає 700 дронів Phoenix Ghost, дієвих проти середньоброньованих наземних цілей. Вони незабаром мають прибути до нас. Цей безпілотник може злітати вертикально і літати понад 6 год, а також придатний для нічного використання завдяки інфрачервоним датчикам. Компактний, можна носити в рюкзаку.

“HIMARS вдень і вночі вражають російські цілі”

HIMARS – високомобільна артилерійська ракетна система від американської компанії Lockheed Martin. Установка несе шість ракет. Також є варіант із однією балістичною ракетою ATACMS. Українська армія отримала десь 18 таких і лише ракети GMLRS із дальністю до 85 км. Принцип роботи “бий і втікай”, пише Associated Press.

Також отримали приблизно три аналогічні британські M270. Вони допомогли українським військам завдавати точних точкових ударів. Обидві мають велику точність й вищу скорострільність, порівняно з радянськими РСЗВ “Смерч”, “Ураган” і “Торнадо”, якими досі воюють Росія та Україна.

Встановлені на вантажівках установки HIMARS запускають ракети з GPS-наведенням. Відстань у 80 км робить їх недосяжними для більшості російських артилерійських систем. Мобільні установки важко виявити ворогу. Вони можуть швидко змінювати позицію після пострілу, щоб уникнути авіаударів.

Українські військові успішно використовують їх для враження російських складів боєприпасів і пального, що необхідні для російської стратегії вогняного валу.

HIMARS не відпочивають вдень і вночі. Результати – десятки знищених російських цілей

“HIMARS майже не відпочивають вдень і вночі. Їхній потенціал в Україні використовують максимально. Результати вражають – десятки знищених важливих російських цілей”, – каже український військовий експерт Олег Жданов.

Влада США досі утримувалась від надання Україні ракет більшої дальності ATACAMS, які можуть вражати цілі на відстані до 300 км, що дозволило б бити вглибині контрольованої росіянами території.

“Вінегрет західної артилерії”

Україна отримала від США та інших країн НАТО понад 200 найважчих артилерійських систем 155 мм. Серед них американські M777, французькі CAESAR, німецькі PzH 2000, шведські Archer, польські Krab, словацькі Zuzana та кілька інших самохідних артилерійських систем великої дальності.

“Виграємо багато часу на тому, щоб зайняти вогневу позицію, відстрілятися і швидко поїхати. Ворог не встигає відкрити вогонь у відповідь. Менше 1 хв від заняття вогневої позиції до першого пострілу”, – розповідає виданню “Фокус” командир САУ Cezar Гліб.

Західні гаубиці мають переваги в швидкості, дальності й точності перед старішими радянськими системами, які є в російських і українських арсеналах. Але українським екіпажам потрібен час, щоб навчитися ними керувати. Їхній широкий асортимент створює очевидні логістичні проблеми.

Вражаємо всі можливі цілі, без винятку – від переднього краю до позицій у глибині. В якій послідовності виявляємо, так і знищуємо

“Уражаємо всі можливі цілі, без винятку – від переднього краю до позицій у глибині. В якій послідовності виявляємо, так і знищуємо, в режимі нон-стоп. Пріоритетом є ворожа артилерія, щоб не заважала потім нищити піхоту, опорні пункти, райони зосередження”, – розповів “Фокусу” Герой України, полковник Роман Качур із 55-ї окремої бригади “Запорізька Січ” про М777.

“Україна отримала величезну кількість артилерійської техніки, яка дуже різна. Вийшов вінегрет. Складно займатися технічним обслуговуванням, забезпеченням та логістикою”, – каже Майкл Кофман, експерт з російських збройних сил і програмний директор аналітичного центру CNA.

Серйозніша проблема – кількість західної зброї все ще замала для потреб України. Радник президента Михайло Подоляк заявив, що країні потрібно не менше 1000 важких гаубиць, 300 РСЗВ, 500 танків та 2000 бронетранспортерів. Це набагато більше, ніж наразі дав Захід.

“Західна зброя перевершує аналоги радянських часів, але її кількість замала, щоб переламати перебіг війни”, – каже Жданов.

Союзники бояться давати танки

Україна просить Захід більше бронетехніки, щоб заповнити важкі бойові втрати. Країна отримала понад 300 танків Т-72 радянського виробництва з Польщі та Чехії та використовує їх. Давно обіцяні німецькі танки Leopard досі не потрапили в Україну. Затримка викликає гнівну реакцію українських посадовців та ЗМІ. Також Київ просить у США танки Abrams.

“Зараз українські захисники воюють на Т-72. Хоч вони модернізовані, але є сучасніші танки Leopard, французькі AMX-56 Leclerc чи американські Abrams. Навряд чи Україна може розраховувати на Leclerc, але США можуть дати Abrams – не останньої версії, але боєздатні. Нам потрібно більше зброї для остаточної перемоги над РФ”, – каже Жданов.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Маємо готуватися до довгої війни. Бачимо, що робить артилерія на полі бою” боєць Ян Трчка

Україна отримала кількасот бронетранспортерів із США та кількох союзників по НАТО – строкатий набір техніки, який не повністю компенсував те, що втратили.

Наприклад, отримали британський БТР Mastiff – важкі броньовики, призначені для перевезення піхоти на полі бою. Можуть перевозити вісім солдатів та два члени екіпажу. Mastiff має максимальну швидкість 90 км/год. Це допоміжна машина, а не ударна одиниця. На вежу можна ставити 50 мм гармату або 40 мм автоматичний гранатомет. ЗСУ має в арсеналі кілька десятків таких. Бійці проходили навчання в одній з сусідніх країн, і вже воюють на них.

Або австралійський БТР Bushmaster. Основне призначення – транспортування бійців у район виконання завдання. Має посилений захист від мін.

Системи ППО С-300, NASAMS і Gepard

США та інші союзники по НАТО дали Україні понад 2000 переносних зенітно-ракетних комплексів Stinger та іншу подібну зброю. Такі компактні системи ефективні проти бойових вертольотів і літаків, які летять низько. Українські війська використали їх на початку вторгнення для заподіяння значних втрат російським ВПС, обмежуючи їхні можливості щодо авіаційної підтримки наземним військам та уповільнюючи темпи наступу росіян.

Водночас Україна просить Захід поставити системи ППО середньої та великої дальності, здатні збивати крилаті ракети та літаки, що високо летять, і якими Росія обстрілює українська міста та завдає великих жертв серед цивільних.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Західні еліти не билися на брудних вулицях міст. Їм не зрозуміти гопника Путіна” – чеський кримінолог Петр Пойман

Україна отримала від Словаччини кілька радянських зенітно-ракетних комплексів дальньої дії С-300, схожі на ті, які тривалий час використовували українські військові.

США також обіцяли дати Україні дві системи ППО середнього радіусу дії NASAMS – пересувний норвезький зенітний ракетний комплекс, призначений для боротьби з аеродинамічними цілями, що маневрують, на малих і середніх висотах. В останньому пакеті маємо отримати дві такі системи.

Німеччина дала Україні 12 зенітних самохідних установок Gepard, призначених для прикриття сухопутних військ, знищення повітряних цілей на відстанях до 4 км і на висотах до 3 км, що летять зі швидкістю до 350-400 м/с. Загалом, нам мають дати 30 одиниць Gepard. Крім того, за останні кілька днів поставлено 49 тис. снарядів до них і три броньовані ремонтно-евакуаційні машини.

США та інші не хочуть давати нам винищувачі, побоюючись, що це спровокує росіян. Москва попередила НАТО, що постачання бойових літаків буде рівносильним приєднанню до війни

Словацькі МіГи, українські Сушки

З початку вторгнення Україна просила західних союзників дати бойові літаки, щоб кинути виклик переваги Росії у повітрі. Проте США та інші не хочуть давати винищувачі, побоюючись, що це спровокує ескалацію реакції Москви, яка попередила НАТО, що постачання бойових літаків може бути рівносильним приєднанню до конфлікту.

У березні Пентагон відхилив пропозицію Польщі дати Україні свої винищувачі МіГ-29 радянського виробництва, пославшись на високий ризик ескалації війни між Росією і НАТО.

Україна має власний парк літаків, але неясно, скільки все ще можуть літати. Видання The Military Balance і Flight Global у 2021 році давало різні дані щодо кількості авіації на озброєнні українських ВПС: 32-34 винищувачів Су-27, 24-37 винищувачів МіГ-29, 12-14 бомбардувальників Су-24, 13-31 штурмовик Су-25.

Раніше Словаччина оголосила про намір передати Україні свій парк МіГ-29, оскільки очікує натомість на постачання американських винищувачів F-16, але жодних дій відтоді не було.

Росія та безмежні радянські запаси

Приблизні дані про озброєння, яке мала російська армія на початок цього року, є у збірнику The Military Balance. Це найповніше дослідження про 171 армію світу. Втрати, яких зазнала РФ з початку вторгнення, публікує ЗСУ.

Тож приблизно можна порахувати залишки російської зброї, передає “Громадське”. Однак труднощі виникають зі старим радянським озброєнням, невідома кількість якого лежить на складах. Боєздатність цієї зброї теж під питанням.

Росія на середину липня випустила по Україні більше 3000 ракет

Росія випустила по Україні більше 3000 ракет, станом на середину липня, заявляв президент Володимир Зеленський. На початку війни Москва атакувала переважно високоточними ракетами, але у червні запустила по Кременчуку й Одесі старі ракети Х-22 і Х-32, призначені для ураження кораблів. Експерти “Міжнародного інституту стратегічних досліджень” вважають, що це може свідчити, що запаси новітньої зброї в Росії закінчуються.

Український військовий портал Defense Express порахував, що до війни Кремль мав приблизно 900 ракет типу “Іскандер” і 500 “Калібр”. За даними української розвідки, росіяни використали 55-60% запасів цих високоточних ракет, а також Х-101 та Х-555. Хоча запаси високоточних ракет суттєво зменшилися, на складах залишаються тисячі старих радянських ракет Х-22, Х-29, Х-31, Х-55, які росіяни можуть використовувати проти України.

Більшість російських ракет, які залишилися в Росії, вироблені в СРСР. Вони неточні й більше нагадують тероризм, щоб завдати удару по цивільних об’єктах, щоб вбити мирних жителів і створити психологічний тиск

“Більшість цих ракет вироблені в СРСР, вони неточні й більше нагадують тероризм, щоб завдати удару по цивільних об’єктах, і вбити мирних жителів, створити психологічний тиск”, – каже директор New Geopolitics Research Network Михайло Самусь.

За даними The Military Balance, на початок 2022 року Росія мала 13 617 танків. 10 200 у резерві, 2927 стояли на озброєнні, ще 330 на балансі берегових військ флоту і 160 у повітрянодесантних військах. Український генштаб заявляє про 1789 підбитих російських танків. Тобто у Росії їх ще дуже багато, хоча наші війська знищили переважно всі новітні моделі.

“На кінець минулого місяця українські війська знищили понад 30% сучасних російських танків”, – розповідає військовий експерт Владислав Волошин. Ця тенденція стосується й іншої зброї.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Неймовірні втрати росіян послаблюватимуть Росію, робитимуть її поступливішою” Стівен Бланк

“Велика кількість новітньої техніки втрачена. Росія розконсервовує стару, як-от танки 1950-1960 років, системи “Град”, які були у першій лінії в 1970-х”, – каже керівник “Центру військово-правових досліджень” Олександр Мусієнко.

За звітом The Military Balance 2022, на озброєнні російських військ приблизно 6000 артилерійських установок, включаючи РСЗВ, і Росія має величезні запаси артилерійських установок на складах – понад 22 тис. Українські військові заявляли про знищення приблизно 1000 артилерійських установок та 260 РСЗВ.

“Кількість артилерії в росіян значна, але внаслідок великої інтенсивності вогню вони втратили багато снарядів. Крім того, втратили багато снарядів на складах і певну кількість артилерії, яку ми недавно спалили системами HIMARS”, – каже Мусієнко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Ситуація в Херсоні головна інтрига військового протистояння між Росією та Україною” Сергій Згурець

Після накладення санкцій Росія зіткнулася з проблемами відновлення власного виробництва зброї, адже вона залежна від імпорту деталей. За словами Волошина, Росія зможе виробляти старіші системи. Наприклад “Гради”, найпростішу артилерію, деякі танки. Але запустити на повну потужність військово-промисловий комплекс і виробляти високоточну зброю в такій кількості у них більше немає змоги.

Розраховувати, що Росія відійде з зайнятих українських земель через брак зброї, не варто, кажуть експерти. За розрахунками Мусієнка, з огляду на ресурси, РФ зможе вести активну фазу війни ще кілька місяців. Зброя – не головна проблема.

“Їм бракує людей. У них виникли проблеми з підвезенням боєприпасів, логістикою, не встигають ремонтувати техніку. Якщо далі будемо нищити їх склади, боєприпаси, то їм вистачить наступальної активності на місяць-півтора. Далі будуть брати паузу, аби надолужувати, використовуватимуть старішу техніку зі складів”, – пояснює Мусієнко.

Впродовж минулої доби, 17 серпня, українські захисники знищили склад постачання боєкомплекту в Білогірці у Херсонській області. Окрім цього, ліквідували 29 російських загарбників.