Сучасний характер бойових дій в Україні кардинально змінив тип поранень, з якими стикаються військові. На передовій переважають не вогнепальні, а вибухові та осколкові травми, що часто призводять до ампутацій. Це створює нові виклики для бойових медиків та потребує адаптації.
Медики відзначають зростання кількості випадків, коли уражено одразу кілька частин тіла, а ідентифікувати єдину «вхідну» рану практично неможливо. Натомість тіло вкривають десятки мікротравм від вибухових пристроїв. Така специфіка вимагає перегляду стандартного обладнання, яке використовують бойові медики.
Крім видимих ушкоджень, частішими стали травми, не пов’язані з прямим проникненням у тіло. Йдеться про струси мозку, розриви барабанних перетинок та ураження легень, спричинені перепадами тиску від вибухів. Ці «невидимі» поранення вимагають особливої уваги та діагностики.
Експерти та військові підтверджують, що війна в Україні перетворилася на дистанційний вибуховий бій, а не на традиційні перестрілки. Американські ветерани наголошують, що менш ніж 2% поранень на передовій є вогнепальними. Більшість травм спричинені дронами, артилерією та осколками, що суттєво впливає на статистику втрат.
Окрім класичної артилерії, військові активно використовують БпЛА для скидання гранат, мінування позицій та зачистки окопів. З’являються також нові технологічні рішення, такі як безпілотні наземні роботи з кулеметами та автоматизовані гарматні башти. Ці засоби дозволяють обстрілювати противника, мінімізуючи ризики для власного особового складу, хоча їхнє застосування поки обмежене.
Сучасні безпілотники зруйнували стандарти надання допомоги на полі бою, що формувалися протягом понад півстоліття. Час очікування пораненого на медичну допомогу тепер може бути порівнянним із Першою світовою війною. Правило «золотої години» втрачає свою ефективність, зокрема через те, що російські сили цілеспрямовано полюють на бойових медиків.