Події у Сеулі 3-4 грудня можуть назавжди змінити суть і контекст політичного процесу навколо України. Як саме, досліджувала Gazeta.ua.
3 грудня пізно увечері президент Південної Кореї Юн Сок Йоль звернувся до нації. Він звинуватив опозиційну Демократичну партію у симпатіях до північнокорейських комуністів та у паралічі державної влади у Південній Кореї. На цім запровадив воєнний стан.
Сновидіння стали жахами
Умови воєнного стану у Республіці Корея жорсткі. Посилаючись на законодавство, Юн Сок Йоль заборонив політичну діяльність, розпустив парламент і, за неофіційними повідомленнями, дозволив обшуки та арешти без ордерів.
Коли депутати Національної асамблеї терміново прибули до парламенту, будівлю вже оточили військові. Багато хто з сеульців побіг до своїх рідних і близьких, чимало наляканих громадян натрапили на патрульних поліцейських, котрі попереджали про можливі арешти.
На тлі паніки і хаосу лідер опозиційної президенту Демократичної партії Лі Дже Мьон назвав указ про воєнний стан неконституційним та антинародним: “Танки, бронетехніка і солдати зі зброєю і мечами скоро контролюватимуть країну”. Цікаво, що і лідер пропрезидентської правлячої партії “Сила народу” Хан Дон Хун охарактеризував указ як незаконний.
Депутати змогли прорватися до парламенту й оголосили указ про воєнний стан незаконним. Юн Сок Йоль у відповідь запевнив, що скасує його і дотримався обіцянки. Тож воєнний стан тривав шість годин. Після цього із затримкою та неохоче військові полишили парламент. Кілька опозиційних партій закликали до імпічменту президента, а під парламентом і досі мітингують громадяни, обурені зазіханням на демократичні свободи.
Така стрімкість дій південнокорейських політиків пояснюється просто: у 1979 році внаслідок убивства президента Пак Чон Хі Південна Корея пережила військовий переворот і жорсткий військовий стан.
Але не всі поза межами країни зрозуміли калейдоскопічність розвитку ситуації, котра все ще далека від стабільної.
Без нас навколо нас
Юн Сок Йоль не попередив США про спробу запровадити воєнний стан, хоча у Південній Кореї базуються сукупно понад 30 тисяч американських військових. Представник Радбезу США, утім, запевнив, що адміністрація Джо Байдена стежить за розвитком подій і виказує серйозне знепокоєння. Заступник держсекретаря Курт Кемпбелл наголосив на непорушності союзу США з Південною Кореєю. Та саме з цим можуть виникнути проблеми.
Військова співпраця двох країн є підвалиною стабільності в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (АТР). Зближення з Японією, з якою США також мають угоду про взаємну оборону, і з Філіппінами мало б на меті зміцнити “трикутник безпеки” в АТР, на ризиках ескалації в якому наголошувати перед самітом МЗС країн НАТО 3-4 грудня 2024 року. Генсек Альянсу Марк Рютте повідомив стежать за ситуацією у країні, котра “є нашим важливим партнером”.
Будь-яка нестабільність у Південній Кореї має серйозні наслідки для нашої політики в АТР, заявив полковник США у відставці Седрік Лейтон, навіть попри те, що американські військові завжди готові до вірогідних збройних зіткнень.
Між США і Південною Кореєю запроваджено з 2023 року механізм ядерної співпраці з метою стримування (КНДР), додала старша наукова співробітниця Stimson Center у Вашингтоні Рейчел Міньон Лі. За неповною аналогією, Республіка Корея не має власної ядерної зброї, тому покладається на таку зі США. Але останні дії президента Юн Сок Йоля поставлять під сумнів надійність і передбачуваність Південної Кореї як союзника і партнера в очах США, зазначила Рейчел Лі.
Адже не виключено, що він намагався вирішити свої вузько політичні проблеми за рахунок військових, ескалації ситуації провокування КДР і, можливо, США.
Політичні інтриги по-корейськи
Юн Сок Йоль виграв президентські вибори як кандидат від консервативної партії “Сила народу” з незначною перевагою (47,85%) над конкурентом від Демократичної партії Хон Чжун Пхьо (41,50%). У розпал передвиборчої кампанії під час праймеріз він, як колишній генпрокурор, був звинувачений у тому, що нібито влаштував політично вмотивовані переслідування своїх конкурентів. Зокрема, і Хон Джун Пхьо. Також у пресі з’являлися повідомлення про схильність Юн Сок Йоля до шаманських практик і про його захоплення колишнім військовим диктатором Чон Ду Хваном. За публічні висловлювання про це йому довелося публічно вибачатися, проте Юн згодом розмістив у соцмереж відеоролик, де він годує собаку яблуком. Ієрогліфи “яблуко” і “вибачення” у корейській мові є ідентичними, тож відео було сприйняте неоднозначно. Кумир президента Чон Ду Хван відомий тортурами і жорсткими переслідуваннями інакомислячих.
Тому підстави непокоїтися за свої життя 3 грудня виникли як у самого Юн Сок Йоля, так і у представників опозиції, а також у частини пропрезидентської партії. Цим пояснюється швидкість реакції: коли перші військові входили до будівлі парламенту, туди також прямували й депутати, а вільне місце на площі заповнили протестувальники з демократичними гаслами проти воєнного стану.
опозиційна Національна асамблея блокувала чимало рішень президента, а той, у відповідь – їхні.
Формальним, хоча і не озвучуваним, приводом для збурення президента Південної Кореї стала відмова парламенту затвердити держбюджет, але насправді проблема глибша: опозиційна Національна асамблея блокувала чимало рішень президента, а той, у відповідь – їхні. Відстоюючи міністра оборони, президент мав намір залучити на свій бік військових. Саме міністр оборони, до слова, є відповідальним за воєнний стан.
У південнокорейських джерелах повідомляється про таємну нараду Юн Сок Йоля, після якої він у пізній час і вийшов із приголомшливим зверненням.
Нині міноборони Кім Ен Хен подав у відставку, вибачився перед усіма за те, що сталося і взяв на себе повну відповідальність за події 3-4 грудня. Це може бути тактичним кроком, адже шість опозиційних партій вимагають імпічменту Юн Сок Йоля, його позиції непевні, адже найближчі чиновники і радники подають у відставку, а люди по всій країні продовжують мітингувати. Натомість США закликають до вирішення ситуації “мирним шляхом у відповідності з принципом верховенства закону”, заявив держсекретар Ентоні Блінкен, котрий привітав скасування президентом Південної Кореї свого указу.
Отже, певні гарантії Юн отримав. Хоча, за останніми даними, назріває зустріч президента Південної Кореї з прем’єром Хан Док Су і лідерами правлячої партії “Сила народу” після реєстрації звернення шести політсил про імпічмент. Якщо його відправлять у відставку (для цього потрібна більшість голосів у парламенті, у тому числі, кілька з правлячої партії), тимчасово країною керуватиме прем’єр, а нового президента південні корейці мають обрати протягом 60 днів.
Поки без хеппі енду
У Росії вважають, що до хеппі енду далеко речниця МЗС Марія Захарова висловила сподівання, що “трагічні” події” у Південній Кореї не позначаться на громдасько-політичній обстановці на Корейському півострові. Водночас і Москва, і Пекін, і Пхеньян особливо пильно відстежують ситуацію, тому стримані в оцінках.
Особливо обережний лідер КНДР, адже Демократичну партію звинувачено у симпатіях до північнокорейських комуністів. Кім Чен Ину будь-яка дестабілізація у південної сусідки вигідна, проте не до такого рівня, щоб це потребувало втручання США. Юн Сок Йоль, на противагу своєму попереднику, займав жорсткішу позицію по Північній Кореї, але на подив, це може бути більш вигідним Ину, ніж політики, котрі у Сеулі заявляють про дипломатичні шляхи порозуміння із Пхеньяном.
У Китаю міркування набагато складніші: КНДР є союзницею РФ, унаслідок подій у Сеулі зміцнить себе зсередини, принаймні, на рівні пропаганди. Відтак стане більш схильною до поглиблення дружби з Росією.
Невдала спроба запровадити воєнний стан, та ще й без консультацій або попередження головного стратегічного союзника, завдає серйозного удару по трикутнику і відкриває можливості для лідера Північної Кореї Кім Чен Ина.
У КНДР люблять жартувати над будь-якою дестабілізацією у Південній Кореї, розповів викладач політології Оксфордського університету Едвард Хауелл. Тому “ми не маємо бути здивовані якщо Пхеньян використає внутрішню кризу у республіці Корея у своїх інтересах, риторично або в інший спосіб”, – зазначив він.
Але в який? КНДР вичікує, адже криза у південної сусідки розвивається.
Український інтерес
Останнім часом Юн Сок Йоль привернув увагу всього світу інформацією про участь північнокорейських бійців у війні в Україні на боці РФ. Путін не підтвердив, але і не спростував цього. Питання розглядалося на кількох засіданнях ООН зокрема, радбезом, де представник КНДР також не спростував, але і не підтвердив цього, зазначивши лишень, що між Північною Кореєю та РФ є угода про стратегічне партнерство, котра відповідає нормам міжнародного права передбачає співпрацю економічну, політичну, наукову, культурну і військову.
Представники США, Великої Британії, Південної Кореї та помічник генсека ООН з посиланням на дані розвідки попереджали про стрімке зростання обсягів передислокації північнокорейських військових на територію РФ, де вони воюють у Курській області за фальшивими паспортами жителів Далекого Сходу Росії. 4 грудня 2024 року Головне управління розвідки Міноборони України вкотре повідомило не лише про наявність північнокорейських бійців на нашій території, але уже й про їхні скарги на погане харчування. Українська сторона неодноразово підтверджувала що північні корейці задіяні на полі бою, однак Пентагон досі не підтвердив цього.
Південна Корея допомагає Україні гуманітарно. Минулого тижня надійшов перший транш бюджетної підтримки, але продавати зброю Сеул не хоче, навіть після візиту міністра оборони України Рустема Умерова, який туди їздив саме за цим. У цей же час до Пхеньяна літав міноборони РФ Андрій Бєлоусов і навіть зустрівся з Кім Чен Ином. Чи зачепить нас загострення на Корейському півострові? Адже не виключено, що Юн насправді хотів перехопити можливу збройну ескалацію.
Нові реалії на міжнародній арені
Тому, незалежно від фіналу політичної кризи у Південній Кореї, те, що відбулося підвищить міжнародні ставки у поточному політичному моменті, зазначив Хауелл. На його думку, водночас події 3-4 грудня у Сеулі поставлять під питання або навіть суттєво ускладнять співпрацю Південної Кореї з військовими союзниками.
Інтерес Сеула у війні в Україні після того, як у неї повномасштабно вступила КНДР, окреслений чітко, тепер важливо, чи вдасться його реалізувати попри внутрішні політичні дискусії. Йдеться, наприклад, про постачання зброї або бюджету підтримку. Те чи інше рішення може надати Путіну тимчасову перевагу в разі, якщо новий президент США скоротить підтримку України, нехай і лише на час аудиту. І водночас посилить КНДР, котрій не потрібно буде відволікати значні сили на допомогу РФ. А на міжнародних майданчиках неможливо буде обговорювати відособлено війну в Україні та напругу на Корейському півострові.