Метавсесвіт покликаний об’єднати віртуальний світ з реальним та нівелювати різницю між ними. Чи зможе він так само стерти межу між реальними зірками та цифровими блогерами?
Хто такі віртуальні люди
Видання The Economist наприкінці листопада представило перелік технологій, за якими варто спостерігати у 2022 році. В цьому списку поруч з іншими присутня згадка віртуальних інфлюенсерів. Таку назву отримали віртуальні – придумані й штучно створені персонажі, які ведуть блоги, знімаються в рекламі та навіть співають та дають концерти. Першим відомим цифровим лідером думок, який з’явився ще у 2016 році, стала Ліл Мікела Instagram-блогерка, аудиторія якої перевищила 3 млн підписників. Її YouTube-канал не такий успішний (всього декілька сотень тисяч підписників), проте на ньому дівчина розміщує свої пісні та кліпи. Аналітики оцінюють її дохід у $10 млн на рік. Експерти впевнені, що наступний рік стане періодом розквіту цієї індустрії і метавсесвіти, про які активно заговорили наприкінці 2021 року, цьому активно сприятимуть.
Ліл Мікела не єдина цифрова людина, представлена сьогодні в Інтернеті. До прикладу, авторка акаунту Шуду називає себе першою цифровою супермоделлю. Bermudaisbae – іще одна цифрова інфлюенсерка, яка з’явилась дещо пізніше. Час від часу в технологічних медіа розповідали про їх протистояння та навіть звинувачували їх в зламі сторінок одна одної. Поки згодом у Techcrunch не з’ясували, що і цей цифровий персонаж, а іще цифрового чоловіка Blawko22 створила компанія Brud та сама, що придумала Ліл.
Перший відомий цифровий лідер думок з’явився ще у 2016 році
Успіх діяльності Brud на ринку цифрових персонажів високо цінять венчурні інвестори, які у 2019 року вклали суму від $20 до $30 млн у цю фірму, завдяки чому її оцінка досягла показника в $125 млн.
Хто й для чого створює віртуальних людей
Авторами цифрових персонажів є креативні агенції та ІТ-компанії, що працюють із генерацією зображення, штучним інтелектом та віртуальною й доповненою реальністю. Часто вони створюють цифрових персонажів, розкручують їх та потім добре заробляють на них. А буває, коли цифрова особистість створюється під запит замовника. Саме так, до прикладу, вчинила компанія Superplastic, яка створила анімаційних персонажів Janky та Guggimon, а потім, під запит замовника, придумала нових героїв Dayzee Staxx – офіціанток, що живуть у Нью-Йорку та люблять моду.
Сьогодні рекламні кампанії практично не можуть існувати без роботи з соціальними мережами. А популярні блогери-мільйонники перетворюються на амбасадорів брендів рекламують їх або точково, або на постійній основі. Проте взаємодіяти з інфлюенсером не завжди просто. А іще рекламодавець не застрахований від скандалів, пов’язаних в тому числі з проблемною поведінкою і цінностями блогерів-амбасадорів. Що стосується віртуального інфлюенсера, який є продуктом роботи цілої команди людей, то в цьому випадку можна застрахувати себе від випадкових нетолерантних висловлювань, дивних фотографій чи ситуацій типу львівської “голодної туси блогерів”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Голодна туса” у Львові: Зеленському написали петицію
Цифровий інфлюенсер це ідеально виліплений персонаж для майбутніх рекламних інтеграцій. Він знаходиться на платформі, де проводить час цільова аудиторія бренду. Він є, з одного боку, схожим на людей, що на нього підписані, з іншого боку він є повною креатурою його творців. Співзасновник агенції The Goat Agency Гаррі Х’юго підклеслює, що інтерес до цифрових інфлюенсерів з боку підписників набагато вищий, ніж до популярних живих блогерів. Окрім того, залученість у профайлах віртуальних лідерів думок майже втричі перевищує аналогічні показники для акаунтів реальних блогерів.
Авторами цифрових персонажів є креативні агенції
Засновниця маркетингової агенції Friends of Brands Ольга Малиш розповіла Gazeta.ua, що створення віртуальних аватарів – річ не нова: “Інша справа, що соціальні мережі значно розширили можливості таких проектів. Хто тільки не веде соцмережі сьогодні і кіт Степан, і @bee_nfluencer (3D персонаж, що закликає захищати популяцію бджіл) і @lilmiquela та інші антропоморфні персонажі. Потрібно розуміти, що популярний акаунт є інформаційним активом, а за його розвитком стоїть ціла команда креаторів. Якщо герой/героїня – це людина, то такий актив потрапляє під загрозу – залежно від настрою, життєвих обставин, депресій чи вигорань – “живі” інфлюенсери можуть просто закинути свої проекти. В цьому сенсі віртуальний герой більш стабільний актив, адже креаторів за лаштунками можна міняти без шкоди для проєкту. Головне – забезпечити якість контенту. Разом з тим, вести комунікацію бренду від імені персонажу – це означає забезпечити вищий рівень сторітелінгу, сприйматися на рівних чи більш дружньо. Але не забуваємо, що вигаданий персонаж навряд чи викличе те ж співчуття чи емпатію, що й людина. Скандал, який пережила команда @lilmiquela, коли намагалася розповісти від імені аватара історію харасменту, а отримала хвилю хейту від жертв насилля яскравий тому приклад. Тому персонажі у своїх можливостях все ж обмежені і ніколи не зрівняються з “живими” блогерами”.
Цифровий інфлюенсер ідеальний персонаж для рекламних інтеграцій
На платформі YouTube за останній рік ми можемо бачити ріст інтересу до “вітуберів” – віртуальних ютуб-зірок (virtual youtuber). Відео з ними мало відрізняються від звичайного YouTube-контенту вони грають в ігри, співають, обговорюють інших блогерів. В Японії, батьківщині аніме, вітубери уже давно популярні. Увага до вітуберів у всьому світі це ще один приклад втілення цифрових особистостей.
Українська Астра Стар перша цифрова інфлюенсерка
В Україні теж експериментують з цифровими інфлюенсерами. Влітку цього року компанія FFFACE.ME створила першу українську цифрову блогерку Астру Стар. Автори проєкту придумали для дівчини історію, інтереси та стали залучати до цифрового життя, зокрема до проведення різноманітних цифрових промо-кампаній. Хоча кількість підписників Астри Стар в Instagram трохи перевищило 3,4 тис. користувачів, ця цифрова дівчина уже з’явилась на обкладинці журналу Pink в рамках промо-кампанії Lenovo. Більше того, інфлюенсерка дала інтерв’ю виданню, в якому розповіла про рух людства у Метавсесвіт та навіть стала головною героїнею цілого номеру.
Метавсесвіт – ідеальне середовище для віртуальних людей
Співзасновник та CEO студії-розробника Астри Стар FFFACE.ME Дмитро Корнілов розповів Gazeta.ua, що при створенні цифрової інфлюенсерки компанія не лише досягла своїх задач, але й перевиконала їх: “Астра не є сама собою бізнесом, вона є продуктом бізнесу, і нашим завданням було створити в Україні нішу віртуальних аватарів, привернути до неї увагу, донести її цінність, утворити ринок щодо того, як це працює і зробити все максимально гучно. Ці завдання були однозначно виконані, що підтверджується кількістю згадок Астри в контексті різних проектів, публікацій у пресі, реакцій на її контент та запитів від конференцій та видань на розкриття теми віртуальних інфлюенсерів. Вишенькою на торті стали контракти та кейси з великими лідерами ринку: 1+1, Lenovo, Pepsi, Rozetka, Bird, а також обкладинка грудневого Pink”.
Майбутнє цифрових людей
Засновник сайту про віртуальних інфлюенсерів Крістофер Треверс стверджує, що віртуальні моделі простіші у взаємодії, особливо у далекій перспективі.
Озвучена восени ідея Метавсесвіту є ідеальним середовищем для віртуальних людей, і не лише цифрових інфлюенсерів. Цифрові особистості у Метавсесвіті можуть стати помічниками звичайних людей, які допоможуть їм виконувати різноманітні задачі. Саме для такої мети японський телекомунікаційний гігант KDDI разом з компанією Mawari уже створив віртуального помічника. Наразі його можна побачити за допомогою пристроїв доповненої реальності, але хто знає, як він працюватиме, коли Метавсесвіт стане якщо не звичним явищем нашого життя, то, принаймні, середовищем для взаємодії технологічних компаній.
Приклад продукту компанії KDDI демонструє, яким чином ідея віртуальних людей може бути розширена до певних утилітарних задач. Проте актуальним стає питання як далеко може зайти ця трансформація, де межа, за якою використання віртуальних персонажів стане занадто активним?
Очевидно, що світ знаходиться лише на початку створення та прийняття віртуальних особистостей. По суті, віртуальні інфлюенсери уже готові до життя в Метавсесвіті. Чи не опинимось ми в ситуації, коли у Метавсесвіті будуть заправляти саме віртуальні персонажі сказати складно.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Цукерберг створює метавсесвіт. Яке майбутнє чекає на людство
Але той факт, що Метавсесвіт є ідеальним середовищем для цифрових людей, підтверджують й їх креатори. Дмитро Корнілов з студії FFFACE.ME не приховує, що компанія планує продовжувати розвивати цей проект та планує запускати й інших віртуальних інфлюенсерів.
“Астра ж буде розвиватися та еволюціонувати як контентно, так технічно та візуально. Ми покращуватимемо її зовнішній вигляд і сюжетну лінію. Що стосується Метавсесвіту, то за фактом наш існуючий віртуальний інфлюенсер і такі можуть існувати в будь-якому віртуальному середовищі як у соцмережах, так і в Metaverse, хоча поки вона існує більш як концептуальне поняття, ніж у вигляді конкретних проявів”, – резюмує він.