Владне протистояння у Польщі – чи не розміняють поляки Україну?

Home Новини звідусіль Владне протистояння у Польщі – чи не розміняють поляки Україну?

Два рішення нового польського президента справдили найгірші очікування Києва, а українські біженці опинилися у центрі політичної боротьби між прем’єром та президентом.

У Польщі поза законом може опинитися ідеологія ОУН-УПА. Президент Кароль Навроцький пропонує заборонити публічну демонстрацію її символіки. Мовляв, це “закликає до застосування насильства для впливу на політичне чи суспільне життя”.

Під таке широке визначення можна підвести будь-що. Кримінальне покарання загрожує як порушникам, так і колаборантам.

Уникнути сплеску

Київ прагне уникнути гострих кутів, каже видання “Європейська правда”, посилаючись на свої джерела у дипломатичних колах. Однак Варшава отримає відповідь на будь-які політизовані рішення.

Таким чином Україна опиняється між молотом і наковадлом. Польща може посилити тиск на українських біженців, але водночас залишити без уваги антиукраїнські випади польського президента для Києва теж неприпустимо.

Посол України у Польщі Василь Боднар звернув увагу – українські біженці дотримуються польського законодавства. Поодинокі порушення не є показовими. Та проблема в тому, що їх більшає.

Пінг-понг на українцях

9 серпня у Варшаві на Національному стадіоні під час концерту один з глядачів підняв червоно-чорній прапор і спалахнула масова бійка. Згодом він пояснив, що так хотів привернути увагу до російської агресії.

Днями співробітник польського порталу “Міжнародний оглядач” Віталій Мазуренко, який є біженцем з України, назвав президента Польщі “паханом”. Мазуренко публічно вибачився. Портал його звільнив.

У відповідь на “пахана” Навроцький запропонував збільшити з 2 до 10 років термін постійного проживання для українців, необхідний для набуття польського громадянства.

Прем’єр Дональд Туск на інцидент на концерті зреагував миттєво і жорстко: винні мають бути негайно депортовані.

Станом на 25 серпня з Польщі вислано 20 із 57 українців і 3 з 6 білорусів, причетних до бійки.

Навроцький діяв через букву закону: ідеї заборонити ОУН-УПА передувало вето на закон про підтримку українських біженців. Передбачено, зокрема, припинити виплати на дітей тим батькам, котрі не працюють.

Показове зіткнення

Новий польський президент підвищує градус протистояння з Дональдом Туском. Через вотум довіри Сейму він не може відправити чинний уряд у відставку. Водночас чинному прем’єру не вистачає голосів для подолання вето Навроцького.

Депортація українців і білорусів обурила польські громадські організації. “Obywatele RP” у листі до Туска назвала варварством висилку громадян країни, котра бореться за виживання. У правозахисному центрі “Вясна” нагадали, що право на невисилку є базовим для біженців.

Прем’єр готує обхідний маневр. За даними “Gazeta Wyborcza”, Туск хоче призначити заступника міністра закордонних справ Роберта Купецького своїм радником з питань безпеки. Цим він перешкодить участі помічників Навроцького від експертних переговорів по Україні.

Символічний жест

Натомість Навроцький порівнює ідеологію ОУН-УПА з нацистською чи радянською і закликає до “історичної правди”. Заради ухвали він, схоже, виставляє на політичні торги зміни до закону про підтримку біженців.

27 серпня Туск заявив про розробку альтернативного проєкту, в якому буде врахована позиція Навроцького.

Виплати залишать, пам’ять перепишуть

По фінансах польський президент може піти на згоду. Єврокомісія дала зрозуміти, що, хоча всі країни ЄС мають надавати захист українським біженцям, обсяги його кожна держава визначає сама.

А от події на Волині принципові для Навроцького. До того ж, вони є важелем упливу чинного президента на Київ.

Офіційна Варшава може заблокувати вступ України до ЄС, якщо Київ не визнає події 1943-1944 років трагедією. Про це пише польська преса з посиланням на міністра національної оборони Владислава Косиняк-Камиша.

Хто у виграші

Від таких дискусій і торгів виграє російська пропаганда, зауважує соціолог Варшавського університету Лукаш Мазуркевич. На його думку, емоції навколо українців і Волині є штучними. Для поляків це дійсно чутливі теми. Водночас, зауважив він, острах перед мігрантами є загальним трендом не лише у Польщі останніми роками, а в усій Європі та і той бік океану. У Польщі до українців насторожено ставляться сільські мешканці, котрі мало з ними контактують. У великих містах упередженості немає, розповів експерт. Однак сільські жителі – базовий електорат Навроцького.

До слова, на польські випади проти нашої країни одразу відреагував Дмитро Медведєв і назвав це “сваркою клінічних русофобів”.

Показовою є ситуація зі Starlink в Україні для військових, котрі оплачує польська сторона. Після натяків про їхнє відключення адміністрація польського президента миттєво запевнила – все працюватиме. У питаннях безпеки Навроцький залишається послідовником Дуди. Для України найголовніше зараз це.