Підполковник ЗСУ Віталій “Дем” Демедюк на війні з 8 березня 2014-го. Воював в районі Луганського аеропорту, Георгіївці, Лутугиному, Пісках, Мар’янці, Нижньотеплому, Щасті. З початку повномасштабного вторгнення на Миколаївщині, Херсонщині, Донеччині.
З липня 2025-го він начальник штабу, заступник командира 59-ї окремої штурмової бригади БПС.
Із Віталієм Демедюком ми поговорили про нинішній стан справ на фронті, мобілізацію, втрати росіян, очікування від осінньої кампанії та багато іншого.
Ви командир десятого батальйону у липні стали начальником штабу 59 окремої штурмової бригади у складі сил безпілотних систем. Як сприйняли цей поворот?
Був готовий до цього. Спочатку виконував обов’язки заступника командира бригади. Згодом начальника штабу. Попередник Роман Рейтор, який зараз очолює 72 бригаду. Були інші варіанти, але 59-та, уже моя, рідна. Першою про призначення дізналася дружина. Вона також військова. Підтримала мене.
З чого почали?
З навчання. Самоосвіта. Треба оперувати великим масивом інформації. Закони, накази. Саме ти головний організатор процесів у бригаді. До тебе “стукає” практично весь персонал. Відділення рекрутингу також у компетенції начальника штабу.
Яке завдання за цей час було найважчим?
Не можу чогось особливого виокремити, бо кажу ж готувався. Допоміг досвід командира батальйону. Нічого складного не помітив. Увага до деталей, розуміння того, про що будеш говорити з підпорядкованим тобі особовим складом.
Комбат більш бойова посада, начштабу адміністративна. Немає внутрішнього дисонансу через це?
Помилкова думка. Начштабу це теж не тільки папери перегортати. Людина на цій посаді є основним організатором роботи штабу під час планування і в повсякденній діяльності. У необхідних випадках може віддавати розпорядження від імені командира і вимагати їх виконання. Також зобов’язаний постійно знати обстановку і бути в готовності постійно її доповісти.
Найскладніше зайти і вийти з позицій, ніж безпосередньо на них перебувати
Яка ситуація була у зоні відповідальності бригади, а це Покровський напрямок у липні?
Почала стабілізовуватися. Це якщо говорити про переміщення противника. Натомість він почав нарощувати безпілотну складову, працювати по наших позиціях дронами, перерізати нам логістику, проводити дистанційне мінування у нас в тилу. Нині найскладніше зайти і вийти з позицій, ніж безпосередньо на них перебувати.
Як можна вирішити цю проблему?
Перше працювати над виявленням позицій пілотів противника, пунктів управління. Друге берегти особовий склад. Що це означає на практиці збільшити дистанції до переднього краю, на якій проводиться висадка. Адже зараз люди на позиції здебільшого заходять пішки. Доставка необхідного на позиції відбувається за допомогою дронів. Спостереження, виявлення противника, ураження.
Яка ситуація на Покровському напрямку зараз найболючіші “точки”?
Говоритиму за зону відповідальності 59 бригади. Забезпечення піхотних позицій відбувається “вампірами” (український безпілотник, що може нести до 15 кг боєприпасів, використовується для ураження бронетехніки, живої сили та дистанційного мінування. Оснащений тепловізійними камерами, що робить його ефективними у темний час доби, а також може переносити корисні вантажі. – Gazeta.ua). Противник зараз проводить детальну дорозвідку в глибині наших позицій. За останні два тижні росіяни активно застосовують керовані авіабомби в райони розташування наших позицій. Ви розумієте: якщо 250 кілограмовий “вантаж” лягає близько, посадка “вигорає”. Раніше, на даному напрямку такої масовості застосування тактичної авіації не спостерігалося.
Відомо, що нижче Новопавлівки у нас є проблеми. Там працюють інші бригади. На 59-й це відчувається?
Там працюють суміжні підрозділи, які намагаються заблокувати процес просування ворога. Надкритичних моментів немає, хоча ситуація складна.
Яким би не було просування росіян, це втрата територій та головне людей. Наших людей
Рекламувався літній наступ ворога. Настала осінь. Можна сказати, що плани росіян провалилися?
Треба чітко усвідомити: яким би не було просування росіян, це втрата територій та головне людей. Наших людей. У ворога є позитивні для них зрушення. Це пов’язано з перевагою у кількості особового складу та нарощенням безпілотної складової.
Беремо таку ситуацію. Північніше Покровська ворог вклинився в нашу оборону. Знайшов слабкі місця, вийшов чи не під Добропілля. Добре, що вчасно зреагували, “обрізали” росіянам фланги.
Втрати росіян у промислових масштабах?
Так, їх підрозділи “стираються”, але в будь-якому випадку противник має ресурси для поповнення. Завдання росіян на будь-якому напрямку незалежно від того, чи вистачає піхоти, чи ні “просочитися” повз передній край, не вступаючи в стрілецький бій, і “накопичуватися” в міжпозиційному просторі. Це росіяни роблять на всіх напрямках.
Під загрозою можуть опинитися населені пункти Новопавлівка, Межова
Чого очікуємо від осіннього періоду?
Руху противника у бік Дніпропетровщини. Під загрозою можуть опинитися населені пункти Новопавлівка, Межова. Сумнівно, що ворог застосовуватиме масові колони. Швидше, мотоцикли, баггі, квадроцикли та піші групи.
Самокати?
Навряд. Для цього виду транспорту треба нормальна дорога. На самокатах можна в населеному пункті хіба промчати.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Я не зможу спати, якщо ми всього не перевірили”: як працюють хіміки-розвідники на передовій
Судячи з вищесказаного, броньована техніка у противника закінчилася?
Її вистачає. Просто застосовувати її неефективно. Рух малими групами приносить ефективніший результат.
Якщо впаде агломерація Дружківка Костянтинівка, буде важко
В середині серпня Путін начебто сказав Трампу, що за два-три місяці захопить усю Донеччину. Як реагуєте на такі новини?
Побачимо, побачимо. Якщо впаде агломерація Дружківка Костянтинівка, буде важко. Два місяці тому можна було більш-менш безпечно їздити по Межовій. Зараз там “гаряче”. Спокійно літають дрони, коли спостерігають пересування техніки, то одразу ж завдають удар.
“Ефективний рекрутинг – це матеріальний стимул”
У травні 59-бригаду очолив новий командир Олександр “Стафф” Сак. Як відбулося ваше знайомство з ним?
На той момент я виконував обов’язки заступника командира бригади. Ніхто не хоче змін, але іноді вони необхідні. У Олександра Сака можна багато чому повчитися. Фахівець своєї справи, дуже прискіпливий і заглиблений. Справжній бойовий офіцер.
Що змінив “Стафф”?
Нарощується процес збиття “крил” ворога. Почали застосовувати розвідувальні засідки, аби заплутати противника. Збільшується використання дронів на оптоволокні.
Одними дронами не виграєш. Без піхоти дрони не потрібні
Ці засідки краще робити дронами?
Використовуємо засідки дронами fpv, але спробуй зробити її в густій посадці, по якій переважно рухається противник. Як ти його виявиш? Підкреслю: одними дронами не виграєш. Без піхоти дрони не потрібні. Противник “просочиться” і що робитиме пілот? Він вже перетвориться на піхотинця. Тому кожен пілот має володіти зброєю, уміти “зачистити” траншею.
Як протидіяти дронам на оптоволокні?
Тільки збивати.
Як відбуваються наради в бригаді?
Збираємося ввечері. Визначаємо завдання кожному підрозділу на наступні день два. Раз на місяць підводимо глобальні підсумки що вдалося за цей період, де треба дотиснути і намагаємося передбачити дії противника.
На четвертий рік повномасштабної війни – народ треба заохочувати
Яке питання викликає найбільші дискусії?
Я б швидше сказав про одну з основних проблем. Нестача особового складу. Ефективний рекрутинг це матеріальний стимул. А якщо комбат отримує таку ж базову зарплату як охоронець в АТБ яка мотивація? На четвертий рік повномасштабної війни народ треба заохочувати. Добровольці закінчилися у 2023 році. Начальники ТЦК кажуть: немає людей, які хочуть йти на війну самі.
Нині є програма 18-24. Є грошовий стимул, безкоштовне навчання, соціальний пакет. Це плюс. Але цього мало.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Апостол” відкрив обличчя: історія бійця ССО, який нищив ворога навіть з музейної зброї
Якість особового складу стає гіршою?
Неправильно так говорити. “Бусифікований” може проявити себе краще, ніж людина, яка служить у війську років 10. Все залежить від бажання вчитися. Врешті, якщо ти вже в армії іншого вибору немає. Ти повинен брати все, що тобі дають, черпати знання.
У мене в підрозділі був військовослужбовець, на якого ніхто не покладав великих надій. Але в ході повномасштабної війни показав себе надзвичайно ефективно. Був командиром штурмової групи, яка знищила не одну позицію противника. Загинув під час виконання завдань. І це не “одинична” історія.
До війська вже майже ніхто не йде самостійно. Виняток формат “18-24”, бо там є матеріальне заохочення
Проблема СЗЧ як ви її бачите?
Особовий склад тривалий час перебуває на позиціях під постійними обстрілами та в умовах постійного тиску з боку противника. Це надзвичайно виснажує. І навіть коли люди мають змогу трохи відпочити, вже через кілька днів їм знову потрібно повертатись на позиції. Це створює нагальну необхідність ротації, де важливо забезпечити не лише фізичне, а й моральне відновлення бійців. Наслідок – багато хто йде в СЗЧ.
Також необхідне поповнення особовим складом, адже постійне навантаження на обмежену кількість людей неминуче призводить до їхнього виснаження.
До війська вже майже ніхто не йде самостійно. Виняток формат “18-24”, бо там є матеріальне заохочення.
А якщо такі контракти запропонувати всім?
Можливо, це і подіяло б.
“Тилові” люди часто критикують і це м’яко кажучи дії ТЦК. У військових інше бачення їхньої роботи?
Насамперед, варто розуміти, що у ТЦК служать різні люди як ті, хто сумлінно виконує свої обов’язки, так і ті, хто, на жаль, створює проблеми. Але суть проблеми значно глибша, ніж здається на перший погляд.
Фактично, на ТЦК переклали роботу, яка не є їхньою прямою відповідальністю. Розшук, вручення повісток, забезпечення явки громадян це завдання, які мали б виконувати інші структури.
Наведу приклад: один з начальників ТЦК звертається до представників місцевої влади з проханням допомогти у мобілізації. У відповідь чує: “Якщо ми почнемо забирати людей, нам спалять хату”.
Армія це частина народу. І якщо військові на фронті виконують свою роботу з повною віддачею, то тил має забезпечити їм підтримку. Зокрема, і через справедливу, прозору й ефективну систему мобілізації.
“Можуть бути проблеми на кордоні з Білоруссю”
Росія дронами атакувала Польщу. Про що це може свідчити?
Росіяни намагаються намацати реакцію НАТО, але, чесно кажучи, я її не побачив. Вони запускають дрони в країну-члена Альянсу і це, схоже, для Путіна зовсім не “червона лінія”.
У теорії НАТО могло б прикрити повітряний простір над заходом Україною. Це дозволило б нам перекинути свою ППО ближче до центру й сходу. Але поки, на жаль, на цей крок ніхто не піде.
Напередодні повномасштабки пройшли навчання “Захід-2021”. Ви тоді стверджували, що пахне великою війною. Зараз Росія та Білорусь провели “Захід-2025”. Яка їх мета?
У нас можуть бути проблеми на кордоні з Білоруссю. Зараз навчання уже завершилися, але це не причина розслаблятися.
Противник ретельно готує особовий склад, виділяє достатньо часу на їхню підготовку
Ви стикалися з полоненими. Опишіть середньостатистичного “руського” солдата.
Противник ретельно готує особовий склад, виділяє достатньо часу на їхню підготовку. Навіть дідів у 62 роки. Так, трапляється, що женуть “стадо на м’ясо”. Але це виняток, а не правило.
Спілкуюся з ними спокійно. По людині одразу помітно, коли вона говорить недостовірну інформацію. Чи є серед них “ідейні”? Зустрічав таких на початку “повномасштабки”. Контрактники, які не один рік служили у армії Росії. Там сильна пропаганда. Вони приїхали “звільняти”. Але нині йдуть здебільшого за гроші.
Найкращих відбирають у спецпідрозділи. Здебільшого “пілоти”. Велику увагу приділяють “Рубікону” (секретний центр РФ у сфері застосування дронів. Gazeta.ua).
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “По нам працювали дрони” – як 19-річний “Варан” нищить окупантів з повітря
Найголовніше питання: коли закінчиться війна?
У мене тут немає втішних новин. Треба готуватися до війни на виснаження. Це тривала історія. Перемир’я буде короткостроковим. В подальшому все може спалахнути з новою силою. Мета зробити так, аби Росія не була спроможна воювати далі. Тут важлива позиція Китаю він точно може вплинути на РФ. Але поки не бажає.
“На війні з 2014-го, але намагаюся про це не думати”
Як ви опинилися на війні?
Контракт підписав 2013-го. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Дислокувалася вони у Львові.
8 березня 2014 року на “Іл-76” через Бориспіль вилетіли на полігон Гончарівське, Чернігівщина. Там провели злагодження. Згодом “покаталися” по Харківщині. Далі тиждень стояли в Луганську на складі. Частина з нашої роти поїхала охороняти Луганський аеропорт. Ми стояли в посадці під Райгородком і з часом переїхали в базовий табір “Сармат” біля Слов’янська.
Перший бій в тому ж районі. Перед нами проходила колона бійців 79-ї бригади. По них з лісу відкрили вогонь. Провели “зачистку”.
В сучасних реаліях десантування не застосовується?
В цей час – так. А згадайте початок “повномасштабки”. Противник планував висадитися в Гостомелі. Потім туди мав вилетіти Іл-76 з особовим складом і технікою. Ці плани були зірвані.
У нас також були проведені десантно-штурмові дії біля Антонівського мосту на Херсонщині.
З парашутом?
Ні. Посадковим способом. Була операція і біля Шилової Балки. Ще – Маріуполь, коли залітали на гелікоптерах.
Років за двадцять хочу сидіти десь з ними на березі моря, смакуючи віскі
Українська армія найсильніша в Європі?
Наші воїни герої. Бойовий дух неймовірний Але однозначно я не хочу нічого стверджувати. Ми критично залежимо від західного озброєння, це важливий момент.
Що змущує вас триматися зараз?
Родина. Я тут, щоб війна не охопила безпосередньо моїх дітей і років за двадцять хочу сидіти десь з ними на березі моря, смакуючи віскі. На війні з 2014-го але намагаюся про це не думати. Це елемент психології, щоб не “накручувати” себе.