Шість фейків, що розлетілися світом
Бургомістр Берліна Франциска Ґіффай пів години спілкувалася в зумі з фейковим мером Києва Віталієм Кличком 24 червня.
Тема розмови здивувала німецьку сторону. Дзвінок перервали.
Виявилося, Кличко був несправжній. Це підтвердив посол України Андрій Мельник. Чоловік на екрані мав вигляд як у мера, але то був не він, каже речниця бургомістра Ліза Фреріхс.
Імовірно, це був діпфейк програма, що відтворює зображення людини та манеру її мовлення з допомогою комп’ютерних алгоритмів.
Ворог веде війну на всіх фронтах зокрема щодо дезінформації, дискредитації українських політиків. Хочуть посварити нас з європейськими партнерами, говорить Віталій Кличко
1. У липні 2014 року на російському “Першому каналі” вийшов телесюжет про розіп’ятого хлопчика. Розповідали, ніби українські військові стратили сина і дружину ополченця ДНР на центральній площі міста Слов’янська на Донеччині.
Називали це показовою стратою. Взяли 3-річного хлопчика в трусиках, футболці, як Ісуса, на дошку оголошень прибили. І це все на маминих очах, говорила на камеру жінка, назвавшися Галиною Пишняк.
Історія викликала резонанс, але не мала жодного підтвердження. Незалежні журналісти довели, що то була вигадка, щоб у розпал війни на Донбасі дискредитувати Україну. Світові ЗМІ називали російську журналістку пропагандисткою.
2. У березні 2020-го на офіційному сайті уряду китайської провінції Хубей опублікували дослідження, що Covid-19 нібито може спричинити чоловіче безпліддя.
Новина миттю розлетілася світовими ЗМІ із заголовком: “Коронавірус “каструє” чоловіків”. Згодом науковці пояснили, що їхня доповідь базується лише на теоретичних припущеннях. Covid-19 може спричинити ушкодження яєчок, вплинути на вироблення сперми, а отже на фертильність та сексуальну функцію в чоловіків. Тож учені рекомендували чоловікам, які перехворіли на коронавірус, пройти обстеження після одужання.
Без ґрунтовних досліджень говорити про однозначний вплив коронавірусної інфекції саме на чоловіче здоров’я зарано, каже український лікар-інфекціоніст Володимир Курпіта. Щоб підтвердити чи спростувати таку теорію, необхідно більше часу й даних. Поки що гіпотезу неможливо ні підтвердити, ні спростувати.
За кілька годин після публікації китайський уряд видалив доповідь.
3. У травні 2019 року в соцмережах стало вірусним коротке відео з Ненсі Пелосі, спікером Палати представників Конгресу США від Демократичної партії.
На ньому в жінки під час промови заплітається язик. Користувачі соцмереж називали таку поведінку алкогольним сп’янінням або дією ліків. Мільйони поширили ролик, звинувативши політика в алкоголізмі.
Журналісти The Washington Post проаналізували відео й довели, що воно було умисно сповільнене на 75%. Це призвело до спотворення вимови й голосу та справляло враження, ніби Пелосі п’яна.
Адміністратори соцмереж відмовилися видалити дописи з наклепом. Мовляв, немає правила, що вимагало би правдивості від опублікованої користувачами інформації.
4. “Нова смертельна гра. Дітям надсилають чорного коня. Максимальний репост” такий допис з’явився в мережі 2018-го. За тиждень його поширили 17 тис. разів і він здобув мільйонну аудиторію.
Гру порівнювали із “Синім китом” та “Момо”, що підштовхували дітей до суїцидів. Однак то був експеримент. Творці фейку хотіли перевірити, як швидко неправдива інформація шириться в інтернеті.
У тексті повідомлення автори розповіли про сюжет гри, куратора-коновода, зникнення дітей в неіснуючих районах Житомира та Миколаєва і кілька разів великими літерами просили читачів дочитати до кінця, де й вказали, що це все обман.
Хотіли перевірити, скільки людей читають текст запису зі страшним малюнком, а скільки бездумно його ковтнуть, каже один з авторів експерименту Майкл Щур. Виходить, люди готові панікувати й поширювати будь-яку маячню, навіть якщо всередині неї написано: “Люди, це маячня!”
5. Світом розлетілася історія розлученого німця Мартіна, який нібито розпиляв усе своє майно навпіл і виставив його на продаж 2015 року.
Доказом стало відео з підписом: “Дякую тобі за 12 “прекрасних” років, Лауро! Ти заробила свою половину”. На ньому чоловік із допомогою електроінструментів розрізає мобільний телефон, меблі, плазмовий телевізор і автомобіль.
Чимало ЗМІ просили подружжя дати інтерв’ю. Інтернет-аукціони продавали половини машин і меблів. Коли відео набрало 4,5 млн переглядів на ютюбі, німецька асоціація адвокатів повідомила, що це відео фейк і з’явилося в рамках їхньої маркетингової кампанії.
Ідея, задля якої це робили, з гумором вказати на проблему, що надто мало подружніх пар укладає шлюбний контракт. Тому розлучення часто супроводжуються гострими суперечками, через які страждають не лише автомобілі чи меблі, а й люди та їхні діти, пояснили юристи.
Автори відео вибачились, а гроші за продані речі передали на благодійність.
6. У Брюсселі відбудеться ярмарок немовлят для нетрадиційних пар така новина ширилася в соцмережах 2019-го. Подія викликала масове обурення.
“Геї з усього світу з’їхалися на ярмарок у Брюссель по живий товар купувати немовлят”, йшлося в дописі російської телекомпанії НТВ у твітері. Було посилання на репортаж із місця події з наголошенням, що то не фейк.
Насправді то був фестиваль, де люди, які не можуть мати дітей, знайомились із сурогатними матерями. Так російські журналісти провокували читачів на сильні емоції та просували тему аморальності країн Заходу.
Щоб регулярно читати всі матеріали журналу “Країна”, оформіть передплату ОНЛАЙН. Також можна передплатити онлайн на сайті Укрпошти за “ковідну тисячу”