Як зрозуміти, що вам пора йти з гостей додому

Головна Сторінка » Як зрозуміти, що вам пора йти з гостей додому

Щоб залишатися бажаним гостем у будинку достатньо щиро проявляти інтерес і адекватно хвалити все навколо.

Але якщо раптом не полишає відчуття, що відвідувачам у домі не раді, краще не намагатися виправити ситуацію компліментами, а мудро і красиво піти, пише ukr.media.

Як зрозуміти, що час йти додому

Якщо ви дорожите запрошенням у будинок, то, перш ніж щось сказати, поставте себе на місце господарів. Інакше дуже скоро опинитеся небажаним гостем.

Власник житла мимоволі або навмисно вдаватиме, що вас немає. Буде витріщатися у телевізор, довго розмовлятиме телефоном, відповідатиме на ваші запитання односкладово. Йому психологічно важливо подумки викреслити зі свого особистого простору те, що порушує його гармонію, пояснили фахівці.

У цьому разі можна, звісно, образитися, кинути звинувачення, мовляв, “бачу, що я не вчасно” і піти, грюкнувши дверима. Але тоді, можливо, це буде остання зустріч товаришів у цьому будинку. Мудріше буде упокорити гординю, висловити жаль, що змушені піти. Подякувати за щось, що господар встиг зробити. Якщо пригостив, то наостанок зробити ще один комплімент у бік господарів або їхнього будинку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Правила етикету в ліфті: хто має заходити першим і натискати кнопку

Може, у господарів справді були причини поводитися неадекватно, але це жодним чином із вами не пов’язано. Головне не дайте зрозуміти, що побачили негостинність господарів. Не звинувачуйте їх у цьому. І тоді, можливо, згодом ви ще будете “дружити”.

Настрій у батьків миттєво може змінитись, якщо почують у свій бік фрази, які завдають болю. Особливо, якщо це говорять рідні діти.Батьків можуть засмутити навіть найбільш невинні фрази. Але вони цілком здатні зруйнувати їхню самооцінку. Батьки завжди хочуть дати пораду у будь-яких справах.

До них варто дослухатись, але при цьому мати свою думку. Не потрібно відштовхувати батьків різкими фразами, що “це моє життя. Мені вирішувати”. Говорити слід коректно і м’яко: “Я вас почув”.