“Тиць-Гриць”, – казали наші предки. І все про того Гриця ставало ясно. Жодних ілюзій чи сентиментів.
Маленьке українське слово тиць має величезну недооціненість. Слово тиць навчає нас висловлюватись конкретно і без зайвих танців. Не вигадувати там, де нічого немає. Бо там може бути лише тиць, розповідає на своїй сторінці спільнота Словопис.
“Слово тиць позначає раптову, несподівану дію, коли хто- або що-небудь кидається, потикається кудись, з’являється десь, раптово зупиняється”, – йдеться у дописі.
Приклад:
“Тиць Панька в око – Панько каже, шо глибоко!” – каже ще одне українське прислів’я. А як інакше може бути з нашим тиць?
Походження слова – праслов’янське, але саме в українській мові воно набуло такої конкретики й колориту.
Коли наші предки вигадували це слово, могли б цілком передбачати й цифрове майбутнє. І для оцих усіх наших ґаджетів завбачливо ще тицьнули нам крізь віки й своє тиць.
“Переходьте за посиланням”, – кажуть чи пишуть часто замість того, щоб сказати прямо: “тицькайте сюди” або “тицяй сюди!”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Гроші не пахнуть:” звідки з’явився популярний фразеологізм
“Різні можуть бути версії й розслідування щодо появи тиць. А ми ж вам бажаємо, щоб у житті було багато приємних раптовостей, тобто багато щасливих отих тиць”, – підсумували у дописі.
Українські гроші часто називаємо не “гривня”, а “гривна”. Про друге варто забути. Воно не має ніякого відношення до грошей. А слово “копійки” у множині має наголос на останньому складі.