Думка у виданні The Hill економіста, автора книги “Російський клановий капіталізм: шлях від ринкової економіки до клептократії” Андерса Ослунда
Видання Foreign Affairs опублікувало статтю радника президента Джо Байдена з національної безпеки Джейка Саллівана “Джерела американської влади: зовнішня політика для зміненого світу”. Це змістовна і стратегічна стаття. Похвально, що радник з національної безпеки витрачає час, щоб написати таку статтю, яка розповідає, що є правильним і неправильним у поточній політиці Байдена.
Світові потрібні дії США на місцях, щоб підтримувати порядок, і це головна головоломка зовнішньої політики Америки
Загалом я погоджуюся з поглядом Саллівана, якого можна охарактеризувати як традиційного ліберального інтернаціоналіста, який закликає розвивати добрі відносини з союзниками та відстоювати їх. Салліван також підкреслює як і його бос важливість демократії у зовнішній політиці. Він не є м’якою людиною, але зазначає, що “приблизно 20 країн НАТО йдуть по шляху досягнення мети витратити 2% від ВВП на оборону в 2024 році, тоді як у 2022 році таких було лише сім країн”. Його головне розуміння в тому, що “якщо США не бажають очолити зусилля з вирішення глобальних проблем, ніхто інший не втрутиться”. Це означає, що світові потрібні дії США на місцях, щоб підтримувати порядок, і це головна головоломка зовнішньої політики Америки.
Ця стаття змусила Саллівана висловитися про те, що він думає про Україну. Заключна його заява хороша: “Ми маємо забезпечити Україну, щоб вона надалі була суверенною, демократичною та вільною”.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще кілька років війни: про що говорять у Пентагоні
Це чудово, але як забезпечити? Відповідь Саллівана не заспокоює: “Коли Путін вторгся в Україну в лютому 2022 року, ми запровадили політику, щоб допомогти Україні захиститися, не надсилаючи війська США на війну. Штати надіслали українцям величезну кількість оборонної зброї та згуртували союзників і партнерів зробити те саме”. Це правда і вельми похвальні дії, і це різко контрастує з політикою поразки президента Барака Обами в 2014 році, проти якої виступав тодішній віце-президент Байден.
Але це не стратегія. Яка мета політики США в Україні? Салліван налаштований позитивно, але неясно: “Наш підхід до України стабільний”. Чи є щось, що сьогодні не називають “стабільним”? Він продовжує: “Американська підтримка України є широкою та глибокою, і вона триватиме”. Це похвально, але надто розпливчасто. Салліван уникає невдалої фрази адміністрації Байдена про те, що США “підтримуватимуть Україну скільки завгодно”, але він опускає мету зусиль Америки.
США повинні нарешті заявити, що вони хочуть, щоб Україна перемогла Росію
Натомість український уряд дуже чітко визначає свої цілі. Перш за все, перемогти Росію в Україні та відновити українську територіальну цілісність і суверенітет у кордонах 1991 року, визнаних усіма, включно з Росією. Це означає, що Крим слід повернути Україні. Інакше життєво важливе судноплавство в Чорному морі України не може бути гарантованим. США повинні нарешті заявити, що вони хочуть, щоб Україна перемогла Росію. Кілька інших країн НАТО вже зробили це.
По-друге, Росія має виплатити військові репарації за всю шкоду, яку завдала Україні. У березні минулого року Світовий банк оцінив збитки в $411 млрд. США та інші західні країни повинні конфіскувати всі російські суверенні активи на Заході та передати їх Україні. Зараз Конгрес розглядає таке законодавство.
По-третє, Україна вимагає безпеки, яка може означати лише членство в НАТО. Салліван не згадує про це, але він виступав проти цього на нещасливому саміті НАТО у Вільнюсі в червні минулого року.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Залужний б’є на сполох: як змінюється підтримка України
По-четверте, Україна хоче, щоб усі її громадяни, які були депортовані до Росії, були повернені додому. Нарешті, Володимиру Путіну Міжнародний кримінальний суд висунув звинувачення у викраденні дітей. Він та всі інші росіяни, підозрювані у військових злочинах, повинні бути притягнуті до відповідальності.
Найбільш незрозумілим твердженням у статті Саллівана є таке: “У наступному десятилітті офіційні особи США витрачатимуть більше часу, ніж за останні 30 років, на розмови з країнами, з якими вони не згодні, часто з фундаментальних питань”.
Справді? Чи хоче Салліван спілкуватися з особами, які перебувають під санкціями, такими як Путін, Кім Чен Ин та іранські аятолли, а не з західними союзниками? Сподіваюся, це просто невдала фраза. Як і за часів президента Гаррі Трумена, стримування є кращою політикою, ніж реагування.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Московський мехінізм” та об’єднання республіканців з демократами: Карпентер про те, чого чекати Україні
Суть в тому, що Байден навряд чи виграє переобрання, якщо Україна не виграє у війні проти Росії. Йому потрібно дати всю відповідну зброю, яку зможе. Зараз Салліван завжди і скрізь виправдовується, чому відповідну зброю не можна давати. Такі аргументи нікого не вражають.
Натомість Салліван мав би сказати нам, що США дадуть достатньо зброї, щоб хоробрі українські солдати змогли перемогти Росію. У нинішньому балансі війни в Україні США можуть вирішити, чи Україна переможе Росію, чи війна зайде в глухий кут.
Це має бути вирішальним і легким вибором для тих, хто хоче, щоб Байден виграв переобрання, але Салліван уникає цього питання.
Переклад Gazeta.ua