Європейський Союз затвердив новий масштабний пакет фінансової підтримки для України, що має допомогти країні уникнути вичерпання коштів на початку наступного року. Проте, попри цю значну допомогу, майбутнє довгострокового фінансування Києва залишається під питанням через нездатність домовитися про використання заморожених російських активів.
Європейські лідери досягли згоди щодо спільного запозичення на суму 90 мільярдів євро, надаючи Україні безвідсотковий кредит, забезпечений бюджетом ЄС. Ця допомога розрахована на два роки, однак її може бути недостатньо для продовження повноцінної боротьби.
Минулого тижня ЄС не зміг досягти консенсусу щодо передачі Україні заморожених російських активів для її відновлення. Ця відмова від ключової пропозиції позбавляє Україну гарантованого джерела фінансування на наступні роки.
Основні перешкоди виникли через юридичні застереження Бельгії, а також через небажання Франції та Італії підтримати ідею репараційного кредиту. Це сталося попри значні очікування з боку багатьох прихильників плану, включно з главою Єврокомісії.
За прогнозами Міжнародного валютного фонду, Україна зіткнеться з дефіцитом бюджету до $160 мільярдів протягом наступних двох років. Такий дефіцит спричинений скороченням фінансової підтримки з боку Сполучених Штатів. Очевидно, що Україні знадобиться значно більше європейської допомоги, але її отримання ставатиме дедалі складнішим завданням.
Деякі європейські лідери висловили оптимізм після укладення угоди, натякаючи на зв’язок між новим пакетом та замороженими російськими активами. Президент Фінляндії зазначив, що ці активи залишаться замороженими і Союз залишає за собою право використати їх для погашення кредиту. Проте, така позиція може бути передчасною, адже все залежить від майбутніх угод щодо завершення війни.
Отримання подальших кредитів у майбутньому може виявитися ще складнішим. Вже зараз три країни – Угорщина, Словаччина та Чехія – відмовилися від участі в програмі спільного запозичення. Не виключено, що до них приєднаються й інші держави, особливо з огляду на важливі вибори у Франції та Німеччині в 2027 році.
Можливе повернення Дональда Трампа до Білого дому також зменшує надії на додаткові кошти з Вашингтона. На цьому тлі, російський лідер Владімір Путін, ймовірно, розцінює ситуацію як підтвердження того, що час грає на його боці. Він може інтерпретувати розбіжності між європейськими лідерами як слабкість, яка дозволить йому дочекатися вигідніших умов.
Опитування громадської думки в Європі свідчать про зростаюче невдоволення виборців підтримкою України у деяких найбільших економіках континенту. Наприклад, у Німеччині 45% респондентів підтримали б скорочення фінансової допомоги, тоді як у Франції таких 37%. Це додає тиску на політиків і ускладнює прийняття подальших рішень.
Деякі європейські політики, як-от прем’єр-міністр Естонії, раніше заявляли, що угода щодо російських активів стала б можливістю спростувати звинувачення у слабкості Європи. Однак, нездатність домовитися залишила ці твердження без відповіді. Це підкреслює глибокі розбіжності всередині ЄС щодо стратегії підтримки України.