Лідери Європейського Союзу на нещодавньому саміті в Брюсселі зіткнулися з серйозними розбіжностями щодо механізму використання заморожених російських активів на користь України. Незважаючи на інтенсивні дискусії, консенсусу не вдалося досягти, і переговори продовжились наступного дня.
Основною перешкодою на шляху до вирішення стало питання фінансових гарантій для Бельгії. Країна вимагає «повної та необмеженої солідарності» від інших членів ЄС. Це має заспокоїти Брюссель щодо можливих юридичних та фінансових наслідків, якщо Росія спробує вимагати повернення активів.
Прем’єр-міністр Бельгії, Барт де Вевер, наполягає на чітких та необмежених фінансових зобов’язаннях з боку Союзу. Однак, низка інших країн категорично виступає проти такого підходу, побоюючись надмірного навантаження на свої національні бюджети.
На тлі цих суперечок знову активізувалося обговорення так званого «плану Б». Цей варіант передбачає випуск спільного боргу ЄС для фінансування України, але потребує одноголосної підтримки всіх країн-членів.
Ризик вето з боку Угорщини та Словаччини, представлених Віктором Орбаном і Робертом Фіцо, залишається значним. Дипломатичні джерела вказують на розгляд можливості обійти їхній опір, виключивши ці країни зі схеми спільного боргу.
Для зняття побоювань Бельгії щодо потенційної «відплати» з боку Росії, обговорюється збільшення обсягу початкових резервів для великого кредиту Україні. Пропозиція Єврокомісії підняти буфер з 50% до 75% від стартового внеску покликана забезпечити більшу фінансову подушку.
Попри це, вимоги Бельгії щодо необмежених фінансових гарантій для пакету допомоги Україні у розмірі 210 мільярдів євро знаходять незначну підтримку. Один із дипломатів назвав цю ідею «угодою, що вбиває угоду», підкреслюючи небажання країн перетворювати свої бюджети на бездонну скарбницю.
Президентка Європейської комісії, Урсула фон дер Ляєн, раніше заявила про свою рішучість досягти згоди щодо фінансування України. Вона підкреслила важливість справедливого розподілу ризиків між усіма державами-членами у разі узгодження репараційного кредиту.
Наразі Євросоюз не має єдиної позиції щодо «репараційного кредиту» для України. Частина лідерів підтримує фінансування за рахунок російських активів, тоді як інші схиляються до ідеї спільних запозичень ЄС, що свідчить про глибокі розбіжності та потребу у подальших переговорах.