Дев’ять відтворених книжок Валентина Колонтая
1. Поясна книга за оригіналом 1480 року. Перший серйозний проєкт книжка зі шкіряним хвостом і вузлом. У ній були записані щоденні молитви. У Середньовіччі монахи або миряни чіпляли вузлом книгу за пояс. Реконструював її 2014-го. Це не лише авторський проєкт, а підтримка й розвиток традицій книги, якій 500 або більше років. У ті часи якийсь чоловік плів капталу. Тепер це роблю я. В такі моменти усвідомлюю, що це знання пережило час і покоління. Від цього тріпотить серце.
2. Книга для Періс Гілтон. Гостьове видання майже 15 сантиметрів завтовшки. Створена для Grand Hotel у Львові. Зберігається на рецепції. Замовники подарували її американській актрисі Періс Гілтон, яка приїжджала на відкриття оновленого готелю в центрі міста 2018-го.
Під час створення тиснення та фурнітури орієнтувався на ранньомодерні книжкові оправи.
3. Альбом на середньовічну тематику для Вселенського патріарха Варфоломія. Делегація від Львівської міськради замовила альбом, щоб туди вклеювати листи дітей до архієпископа і їхні фото. Зробив шкіряну оправу, елементи тиснення за мотивами мініатюр Галицького Євангелія. Книжковий блок з паперу стилізував під старовину. Пізніше мені привезли фото, на якому патріарх гортає альбом.
Кози великі не бувають. Тому замовив корову
4. Проєкт “Пергамент для лицарського щита”. Пергаментна підкладка для щита хрестоносця ХІ століття. Має вигляд трапеції заввишки 1,5 метра. Зазвичай роблю пергамент зі шкіри кіз, але вони такі великі не бувають. Тому замовив корову в товариша зі скотобійні в Білій Церкві. Щойно зняту шкуру розтягнув у майстерні, а на ній рештки м’яса, фекалії. Запах стояв жахливий. Сусіди жалілися, що щось умерло. М’ясо здирав у респіраторі. Потім закинув шкуру в гашене вапно на два тижні. Після цього легше було зняти ворс. Натягнув на раму й ножем почистив усе, що залишилося. Все просохло, добре стягнулося. Утер крейду й отримав пергамент для щита.
5. Кодекс “Гігас” ХIII століття найдавніша книга, яку відтворив. Це один із найбільших рукописів, що дійшли до нас. Створений у бенедиктинському монастирі чеського міста Подлажице. Обитель відома зберіганням найбільшої кількості зображень сатани.
Покликав сатану на допомогу. У вдячність намалював його
Виріб завдовжки один метр і 20 сантиметрів, шириною
70 сантиметрів. Зроблений із білої шкіри, з красивою фурнітурою. Про це видання ходить легенда. Розповідає про монаха, якого ув’язнили. Він виставив умову: якщо за ніч створить книгу й заповнить її текстами про всі знання на світі, то його випустять. Покликав сатану на допомогу. У вдячність намалював його образ у книзі.
Замовниця хотіла, щоб видання було невелике формату А4. Всередині є порожній книжковий блок для наповнення записами.
6. Кодекс Ротундус, Бельгія. 1450 рік. Оригінал невеликий 10 сантиметрів у діаметрі. З тисненням і дорогою обкладинкою. Гарна фурнітура, три застібки з літерами монограмою власника видання. Книга унікальної круглої форми, тому відтворити її було найважче. Кожен аркуш вирізав окремо розворотом. Потім виникли труднощі з палітуркою. Коли виготовляєш шкіряну у квадратній формі, знаєш, як загинати. З круглою це було незрозумілим. Мав складний і цікавий процес. Упорався.
7. Книги, що зберігають у Морганівській бібліотеці в Нью-Йорку. Були випущені з металевою фурнітурою в Німеччині на початку XV століття. Один екземпляр оправа до трактату Томи Аквінського.
Це були видання з ланцюгами. Багато середньовічних кодексів так робили. Бо тоді книги були дорогі. Вартували, як кільканадцять корів, обладунок лицаря чи ціле село. Щоб видань не крали, в монастирських бібліотеках їх приковували ланцюгом до полиці. В оправі використовували дорогоцінні й напівдорогоцінні мінерали.
8. Окремі сторінки з Дерманського Євангелія князя Костянтина Івановича Острозького, 1507 рік.
Видання були дорогі. Вартували, як обладунок лицаря
Створив на пергаменті для музею книги в Острозі Рівненської області. Видання зробили на Волині, але оправу за кордоном. Бо багато книжок і оправ того часу не збереглося. Рукопис може бути XV століття, а оправа згнила і її кілька разів перероблювали за 500 років. Або ж геть не пов’язана із Середньовіччям.
9. Гостьова книга для Дубенського державного історико-культурного заповідника.
Роботу назвав Chronicondux Constantinusde Ostrog літопис князя Костянтина Острозького. Книга є реконструкцією готичного кодексу. Виготовив методом палітурників середньовічної Європи. Витвір приблизно формату А4. На оправу пішли теляча шкіра, деревина ясена. Видання прикрашене мідними застібками, бронзовою фурнітурою. Технологією травлення зобразив герб князів Острозьких.