Під час п’ятигодинних переговорів у Берліні президент Володимир Зеленський висунув ідею відмови від курсу на вступ до НАТО в обмін на юридично зобов’язувані західні гарантії безпеки.
У зустрічі брали участь спецпосланець президента США Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Віткофф повідомив про «значний прогрес», але конкретні домовленості поки не оприлюднені.
Речник президента Дмитро Литвин сказав, що Зеленський прокоментує підсумки після завершення переговорів у понеділок; працюють над документами, які наразі обговорюються.
Відмова від курсу на членство в НАТО стала б істотною зміною офіційної позиції України, адже раніше державна мета вступу була закріплена в Конституції як головна гарантія безпеки.
Такий підхід частково збігається з вимогами Москви, однак публічних заяв про територіальні поступки чи передачу контролю над ділянками української території не озвучували.
Переговори в Берліні приймав канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який зробив вступне слово і залишив делегації для подальших обговорень.
Очікується, що в понеділок до Німеччини приїдуть низка європейських лідерів, зокрема президент Франції Еммануель Макрон, прем’єр Великої Британії Кір Стармер і президент Фінляндії Александр Стубб.
Зеленський у чаті WhatsApp зазначив, що раніше вважав членство в НАТО найнадійнішою гарантією безпеки, але нині розглядаються альтернативи у вигляді двосторонніх та багатосторонніх гарантій. Йдеться зокрема про зобов’язання від США, подібні до статті 5, а також гарантії від європейських країн, Канади й Японії; президент наголосив, що такі гарантії мають бути юридично обов’язковими.
Кремль неодноразово вимагав, щоб Україна офіційно відмовилася від вступу до НАТО і наполягав на виведенні українських військ із частини Донбасу під контролем Києва. Також Москва виступає за нейтральний статус України й заборону розміщення іноземних військ на її території.
Російські джерела раніше повідомляли про спроби Кремля отримати письмові гарантії від західних країн щодо нерозширення Альянсу на схід із акцентом на виключення можливості вступу України.
Призначення Стіва Віткоффа спецпредставником США розцінюють як сигнал, що Вашингтон вважає можливим просування переговорів майже через чотири роки від початку повномасштабного вторгнення 2022 року.
Зі свого боку Зеленський звинувачує Росію в затягуванні війни через удари по містах і критичній інфраструктурі та вважає, що припинення вогню на нинішній лінії фронту могло б стати кроком до врегулювання.