За рік повномасштабного вторгнення українці пережили паливну кризу, дефіцит товарів, більшість продуктів і послуг суттєво подорожчали. Натомість зарплати зменшилися, їх виплачують із затримкою. Багато людей втратили роботу. Довелося пристосовуватися до відключень електроенергії, відсутності води та опалення. Gazeta.ua розпитала експертів про зміни на економічному фронті.
Довоєнна економічна модель зруйнована
До повномасштабного вторгнення українська економічна модель базувалася на трьох елементах. Нині вона зруйнована, за словами економіста Олексія Куща.
“Перший елемент – експорт сировини, передусім аграрної та гірничо-металургійної. Другий експорт трудових ресурсів. Третій – ІТ сектор. Це три кити, на яких стояла наша економіка. Нині експорт сировини ускладнений через логістичні, транспортні проблеми. Гірничо-металургійний комплекс фактично позбавлений можливості експортувати продукцію через порти. Тому металургія впала на 80% – найбільше серед усієї промисловості. Трудова міграція обмежена. Раніше українці багато працювали за кордоном. Пересилали в Україну 10-15 мільярдів доларів на рік. Зараз навпаки – гроші йдуть за кордон, щоб наші біженці могли прожити там. За даними Нацбанку, на місяць відтік коштів за платіжними картками складає 2-2,5 мільярда доларів”, – каже він.
Обсяг експорту послуг ІТ-сектору зберігся на довоєнному рівні, зазначив Олексій Кущ.
“Це інерційний ефект. Було багато довгострокових контрактів, підписаних ще до повномасштабної війни. Нові укладаються дуже повільно через військові ризики”, – говорить економіст.
Падіння ВВП – на рівні 30%, інфляція досягла 25%. Дефіцит торговельного балансу складає мінус $50 млрд, за прогнозом на 2023 рік.
Раніше українці багато працювали за кордоном. Пересилали в Україну 10-15 мільярдів доларів на рік
“В Україні не була запущена мобілізаційна модель економіки. Коли відбувається мобілізація внутрішніх економічних ресурсів для досягнення перемоги. Антикризової циркуляційної моделі економіки теж немає. У цьому випадку держава стимулює платоспроможний попит населення, запускає малий та середній бізнес. Бо вони націлені на внутрішній ринок. Тому зараз економічна модель дуже проста отримати міжнародну фінансову допомогу, купити імпортний товар. Економіка тримається також на секторі торгівлі”, – зазначив Олексій Кущ.
Бідних стало більше
“Офіційних даних щодо рівня бідності немає. Думаю, що зараз він не більше 50%. Купівельна спроможність в Україні суттєво впала з декількох причин. Перша інфляція, друге криза на ринку праці. Приховане безробіття складає 30%. Це коли люди перебиваються підробітками або просто не працюють і не звертаються до центрів зайнятості. Ще в 30-40% українців суттєво погіршилися умови праці. Наприклад, їх перевели на неповний робочий тиждень, скоротили зарплату”, – продовжує Олексій Кущ.
Ціни на продукти і товари суттєво зросли через девальвацію гривні, подорожчання пального, газу для промисловості.
Весною долар може подешевшати
На початку повномасштабного вторгнення Нацбанк встановив фіксований курс валют. Раніше він був плаваючим. Спочатку курс зафіксували на рівні 29,25 грн за долар. Наприкінці липня НБУ провів корекцію до 36,57 грн.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Закобзонені” окупанти і “аналоговнєт”: як росіяни ганебною агресією змінили лексику українців
“Офіційний курс змінюватиметься тоді, коли різниця між ним і тим, що бачимо в обмінниках складатиме більше 15 відсотків. Зараз розрив на рівні 10. Національна валюта може сезонно зміцнюватись або знецінюватись. Наступні 3-4 місяці побачимо коридор в межах 38-45 гривень за долар. Курс напряму залежить від військового фактору, міжнародної фінансової допомоги. Також впливає сезонність. Раніше гривня завжди взимку девальвувала, а весною зміцнювалась. Аграрії розпочинали посівну. Витрачали валюту, щоб закупити потрібні матеріали. Зараз сезонність змазана, бо у аграріїв дуже мало коштів. За прогнозами, третина посівних площ не буде засіяна”, – розповів економіст Олексій Кущ.
Дефіциту пального немає
Україна пережила паливну кризу, ціни зросли. Ситуацію вдалося стабілізувати, черг на заправках немає.
“До кінця травня вже мали скраплений газ у потрібній кількості. До середини липня задовольнили потребу в дизельному пальному. У вересні забули про проблеми з бензином. Ринок повністю перебудувався. Палива в Європі багато. Була проблема як його привезти. Коли розібралися з логістикою, стало легше”, – каже Артем Куюн, експерт “Консалтингової групи А-95”.
За словами експерта, по попиту на бензин і дизель Україна повернулася на довоєнні позначки.
У квітні та травні побачили шалені черги на заправках
“На початку повномасштабного вторгнення у нас були запаси пального. Вони вичерпалися досить швидко. У квітні та травні побачили шалені черги на заправках. Можна порівняти ціни на 1 лютого 2022-го і 2023 років. Рік тому дизель коштував 32 гривні, бензин – 33. Нині літр по 52 і 49 гривень відповідно”, – говорить Артем Куюн.
Ринок праці поступово відновлюється
“За перші місяці повномасштабного вторгнення не було офіційної статистики по безробіттю. Але якщо орієнтуватися на сайти пошуку роботи, то кількість вакансій скоротилася з 64 до 8 тисяч. Тобто у 8 разів знизився попит на найманих працівників. Ситуація була тяжкою до літа. Лише в червні ринок праці почав потихеньку підніматися. На кінець літа вийшов на половину своєї потужності до вторгнення. До кінця 2023 року триватиме поступове відновлення ринку праці”, – розповів експерт ринку праці Сергій Марченко.
Роботодавці вже зрозуміли, що війна – надовго. Тому нині працює відкладений попит на робочу силу, зазначив експерт.
“Ринок праці поступово відновлюється. Між областями є дисбаланс. Після Києва, найбільшим ринком став Львів. Хоча раніше він був на 5-6 місці після промислових регіонів – Харків, Одеса, Дніпро. Зараз до першої п’ятірки входять Тернопіль та Івано-Франківськ. Більший попит, ніж зазвичай, у сфері будівництва, логістики, ІТ. У сільському господарстві працівники потрібні. Державні структури ніколи не були кращим роботодавцем, але під час повномасштабної війни показали стабільність. Там завжди були зарплати. Зараз середня зарплата по Україні становить близько 15 тисяч гривень. Перед початком вторгнення була близько 20 тисяч. Для радикального збільшення рівня зарплат потрібно ще півроку високого попиту на робочу силу”, – підсумував Сергій Марченко.
Зараз середня зарплата по Україні становить близько 15 тисяч гривень. Перед початком вторгнення була близько 20 тисяч
Українці скуповують генератори і замовляють домашні бомбосховища
До списку найзатребуваніших товарів року ввійшли генератори, повербанки, зарядні станції. Також виріс попит на укриття для дому.
“Звертається багато людей, попит стабільний. Влітку, восени укриття добре купували, монтували їх постійно. Думаю, попит буде і надалі, бо люди розуміють що захист необхідний. Також є вимоги, що школа, дитячий садок не можуть працювати без укриття. Багато звертаються бізнесових структур, тому що працівники хочуть бути захищеними на роботі. 60% клієнтів – це дошкільні та шкільні заклади освіти. 30% – бізнес структури, заводи та підприємства, що збудовані за часів незалежності. Бо в радянських завжди було передбачене бомбосховище. 10% приватні особи, зокрема айтішники. Багато з них мають будинки модульного типу, вони дерев’яні, не захищені. Тому звертаються. Тих, хто працює вдома, цікавлять укриття підземного типу. Використовують їх як ігрові кімнати для дітей”, – говорить керівник будівельної компанії Володимир Креховецький.
З 1 січня 2023 року соціальні виплати автоматично продовжено на весь період дії воєнного стану, плюс один місяць після його завершення. Про це повідомило Міністерство соціальної політики.