“За суспільну колективізацію та ліквідацію куркуля як кляси” вказано на значку, який навесні передали у столичний Музей Голодомору. 14-річна Марина та 11-річна Ірина Шелегеди, школярки з села Гореничі на Київщині, придбали його на інтернет-аукціоні.
Доньки вивчали Голодомор на уроках історії України, каже мати дівчат Наталія Шелегеда, 36 років. Дізналися, що музей потребує експонатів. Хотіли віддати щось із дому, але нічого тематичного не було. Ми з чоловіком порадили пошукати артефакти в інтернеті. Через якийсь час натрапили на цей значок. Зідзвонилися з працівниками, привезли. Хотіли заразом організувати екскурсію для свого класу, але через карантин не вдалося.
На значку зображений трактор із водієм, обрамлений колоском. Угорі червоний прапор із серпом і молотом. Був покритий кольоровою емаллю. Виготовляти такі почали наприкінці 1920-х. Сьогодні їх можна придбати в інтернеті за 5001500 грн, залежно від стану.
Нагороджували голів сільрад і районних комітетів Комуністичної партії, представників комітетів незаможних селян і двадцятип’ятитисячників робітників із великих міст, відряджених на допомогу в села, говорить завідувачка експозиційного відділу Музею Яна Гринько, 30 років. Фактично, це був грабіж. У селян відбирали їжу та худобу, виселяли з помешкань, декого депортували у віддалені регіони Радянського Союзу. Примусова колективізація одна з передумов Голодомору. Очевидно, активісти працювали не тільки за значки. Вони отримували відсоток майна розкуркулених. Імена нагороджених друкували в районних газетах. Могли також подарувати путівку на море.