Думки у виданні The Financial Times письменника, голови Центру ліберальних стратегій у Софії Івана Крастєва
“Ніхто так не вірить у нашу перемогу, як я”, заявив президент Володимир Зеленський в недавньому інтерв’ю журналу Time. І він має рацію.
Зіткнувшись із похмурою реальністю зупиненого контрнаступу, після кривавої атаки ХАМАС на Ізраїль і надзвичайної реакції останнього, багато спостерігачів запитують, чи є у Заходу ще життєздатна стратегія боротьби з російською війною в Європі.
Хто реально вірить, що Київ зможе повернути територію, анексовану Росією, протягом найближчого року чи двох, коли навіть генерал Валерій Залужний, головнокомандувач ЗСУ, чітко дав зрозуміти, що “скоріш за все не буде глибокої та красивого прориву”? І хто ще серед нас думає, що Володимир Путін відкритий до будь-яких значущих переговорів за рік до президентських виборів у США, коли його улюблений кандидат Дональд Трамп лідирує в опитуваннях?
Дійсно, і яструби, і голуби в Україні почали виглядати небезпечно відірваними від реальності.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще кілька років війни: про що говорять у Пентагоні
Суспільні настрої погіршуються в Україні та на Заході. На тлі опозиції республіканців додатковому фінансуванню США військових зусиль Києва та переорієнтації уваги на Близький Схід, підтримку Заходом України вже не можна сприймати як належне.
Зараз європейці стикаються з двома дуже різними, але взаємопов’язаними війнами, які загрожують не лише безпеці Європи, а й політичній ідентичності європейських суспільств. В обох війнах беруть участь ядерні держави, і обидві мають велике символічне значення.
Війна Ізраїлю та ХАМАС не лише відвернула увагу громадськості до Близького Сходу та створила конкуренцію за ресурси, вона також послабила уявлення про те, що в природі російської агресії є щось виняткове. Коли Росія припинила постачання енергії до міст України, її звинуватили у вчиненні воєнних злочинів. Ізраїль позбавив Газу джерел енергії та води. Чи готові Україна і Захід назвати ці воєнні злочини?
Громадську думку у великих незахідних країнах більше цікавить, коли закінчиться війна в Україні, ніж те, як вона закінчиться
Недавнє дослідження “геополітики емоцій”, проведене Європейською радою з міжнародних відносин безпосередньо перед війною в Газі, виявило тривожну тенденцію. Громадську думку у великих незахідних країнах більше цікавить, коли закінчиться війна в Україні, ніж те, як вона закінчиться.
Громадськість цих країн вважає Захід і Україну, а не Росію, головною перешкодою для миру. Більшість у так званому Глобальному півдні очікує, що в наступні п’ять років Москва переможе, і розглядає конфлікт як проміжну ланку в конфронтації між США та Росією.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Залужний б’є на сполох: як змінюється підтримка України
Отже, виникає запитання – чи може Захід перемогти?
У перші місяці конфлікту Кремль перебував у полоні оманливої віри, що його “спеціальну військову операцію” буде завершено за лічені тижні, й що російські війська зустрінуть в Україні як визволителів. Але агресивна війна, яку Путін розв’язав у 2022 році – не та, що ведеться зараз.
Мета Путіна не створити проросійську Україну, а в тому, щоб показати, що прозахідна Україна – держава, що не вдалася
Багато коментаторів не визнають, що сьогодні Путін розглядає війну в Україні як частину свого роду “вічної війни” з Заходом. Його мета більше не в тому, щоб створити проросійську Україну, а в тому, щоб показати, що прозахідна Україна була б не чимось більшим, ніж держава, що не вдалася, що в будь-якому випадку підтримка України Заходом із часом зникне.
У цьому новому становищі виклик, з яким стикається Захід, разюче схожий на той, з яким зіткнулися США в Західній Німеччині. Особливо в Західному Берліні у перші роки холодної війни.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Московський мехінізм” та об’єднання республіканців з демократами: Карпентер про те, чого чекати Україні
Захід має довести, що Україна – це місце, куди інвестори готові вкласти свої гроші. Що вона захищена батареями ПРО Patriot до закінчення війни. Це також має бути країна, куди готова повернутися велика кількість українців, які зараз живуть за межами батьківщини. І, нарешті, переговори про вступ України в ЄС повинні по змозі розпочатися, навіть коли війна продовжує вирувати.
Однак найбільш вражаючим висновком дослідження є те, що багато хто в незахідних країнах, які вірять, що Росія переможе в Україні, також вірять, що Євросоюзу не буде через 20 років. Це має змусити європейських лідерів усвідомити, що на карту поставлено не лише український суверенітет.
Переклад Gazeta.ua