Ще кілька років війни: про що говорять у Пентагоні

Активні бойові дії тривають по всій лінії фронту в Україні. Ворог намагається пройти до Куп’янська, оточити Авдіївку, тримає оборону біля Роботиного та відбивається від українських спроб розширити плацдарм на лівому березі Дніпра в Херсонській області. Військовий експерт Михайло Самусь у коментарі Gazeta.ua розповів, що схожі операції по лінії фронту будуть протягом зими. Тому що, попри погоду, бойові дії не припиняться. А гейм-чейнджером стануть F-16, які мають прибути навесні, та можуть відігнати російську авіацію, яка керованими авіабомбами завдає чималих проблем українським військовим та цивільним. Військовий експерт Олекснадр Мусієнко у розмові з Gazeta.ua розповів, що погода таки впливає на активність бойових дій, протягом зими великих проривів навряд чи варто чекати. Проте найбільш перспективним щодо наступу може стати лівий берег Дніпра.

Ворог без результату поклав за Авдіївку цілу дивізію

На фронті практично немає ділянки, де не відбуваються позиційні бої. Основне завдання ворога – визначити, чия буде ініціатива під час зимової кампанії, що наближається.

Росія зосереджує на полі битви велику кількість солдат, маючи в цьому явну перевагу. ЗСУ ведуть позиційні бої, обороняються. А на деяких ділянках контратакують і закріплюються на звільнених кілометрах землі. Фронт динамічний, ситуація змінюється щотижня. Але поки ні російська, ні українська армії не досягли значних стратегічних успіхів.

Найважчі бої – біля Авдіївки. За дев’ять років ЗСУ зміцнилися на коксохімічному заводі – великій промисловій будівлі з безліччю підземних ходів. Українські війська також зайняли тут терикон, що є великим успіхом. Ні шквальний вогонь, ні “м’ясні атаки” досі не дали ворогу відчутних результатів. Під час штурмів міста за місяць, що минув, росіяни втратили цілу дивізію (складається з кількох полків або бригад, 10-30 тис. солдатів. – Gazeta.ua). Також за кілька боїв ЗСУ знищили понад 60 одних лише російських танків.

За останні тижні ситуація змінилася на гірше. Ворогу вдалося накопичити велику кількість зброї та солдат. Людський ресурс не чекали з РФ, а перемістили з інших ділянок фронту. Тепер місто намагаються оточити з південного та північного флангів, відрізавши українські сили від ресурсів, заявиа майор запасу ЗСУ, військовий експерт Олексій Гетьман.

“Планували не в лоб штурмувати, а оточити, щоб унеможливити постачання. Ми розуміємо, що там є оперативні склади, туди потрібно постійно підвозити воду, їжу, забирати поранених. Усе, щоб підживлювати військо, щоб могло вести бої. Ворог намагається перерізати постачання, вогнем контролювати шляхи. Пробує знекровити українські війська”, каже Гетьман.

Ситуація в Авдіївці важка, кажуть військові аналітики. Окупанти зосередили на напрямі близько 40 тис. військ. Тиснуть з Веселого та Красногорівки з півночі, й з Водяного та Опитного з півдня. Місто намагаються оточити. Днями російські війська вже фактично взяли під контроль трасу, яка з’єднує Авдіївку з “великою землею”, – каже військовий експерт Владислав Селезньов. Зараз відстань між “кліщами” – лише 7 км. Якщо їм вдасться окупувати Орлівку на півночі та села Тоненьке і Северне на півдні, ситуація для ЗСУ там буде вкрай важкою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Залужний б’є на сполох: як змінюється підтримка України

“Шанси залежать від ресурсів українських сил оборони. Якщо у нас будуть снаряди, то їхні шанси стануть купою м’яса, яке українська артилерія змішуватиме з землею. Якщо ресурсів забракне, ситуація буде складною. Наші війська будуть проводити маневрену оборону, зокрема відходити на захід від Авдіївки”, зазначив Селезньов.

Аналітики кажуть, що жодного особливого військового сенсу у стратегічному плані для окупації Авдіївки росіяни не мають. Намагаючись захопити місто, вони не шкодують людей. Основна мета більше політична, ніж військова окупувати місто і заявити про “перемогу”.

“Загроза оточення Авдіївки існує. Але у нас працює аеророзвідка, військова розвідка. Знаємо, які підрозділи проти нас там. Навіть прізвища ворожих командирів. У нас є їхні психологічні портрети, щоб знати, чого від них чекати. Якщо виникне ймовірність, що у них досить сил і засобів для оточення, ми або дамо туди резерв, або вийдемо, бо в оточенні ніхто людей не залишить”, каже Гетьман.

Біля Куп’янська росіяни хочуть перейти річку Оскіл

Не легша ситуація на Бахмутському, Сватівському та Куп’янському напрямках. Росіянам вдалося окупувати Бахмут і Сватове, тому намагаються утримувати зайняті позиції, вести точкові атаки та захопити Куп’янськ.

На Бахмутському напрямку росіяни намагаються атакувати Андріївку та Кліщіївку. Основна перевага в утримуванні нами цих позицій в тому, що там панівні висоти, які дозволяють українським військам приховано переміщатися та вдало атакувати.

На деяких ділянках ЗСУ навіть вдалося перетнути залізничну лінію. Але росіяни не шкодують ресурсів, вибудовуючи фортифікаційні лінії вздовж траси, що об’єднує Бахмут і Горлівку. Завдання ЗСУ закріплюватися біля Бахмута та проводити періодичні контратаки. А в противника вибити українські сили з Андріївки і Кліщіївки та зайняти ці позиції.

“Час від часу ворог намагається атакувати, бо людських ресурсів у нього достатньо. Поступово цей наступ буде зменшуватися, бо це питання ресурсів. Зараз південніше Бахмута тривають бої за ініціативу, хто визначатиме ситуацію на полі бою, а хто буде змушений відходити. Ключовий фактор, що визначає перспективу ресурси”, – каже Селезньов.

У боротьбі за Куп’янськ росіяни перекинули танкову “кантемирівську” дивізію, намагаючись сформувати так званий броньований кулак. На цій ділянці ворог найчастіше використовує танки та броньовані машини, намагаючись прорвати лінію оборони ЗСУ. Основне завдання вийти до залізниці “Куп’янськ-вузловий”. Після чого хочуть вийти до річки Оскол та форсувати її. За словами Гетьмана, зробити це росіянам буде дуже важко.

На Сватівський напрямок вороги перекинули частину підрозділів навчилися робити це досить швидко, використовуючи залізницю. Їхня тактика там є такою: намагаються знайти слабке місце в українській обороні, швидко атакувати певну ділянку великою кількістю мобілізованих і, якщо вдасться, закріпитися на захопленій позиції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Московський мехінізм” та об’єднання республіканців з демократами: Карпентер про те, чого чекати Україні

На Сватівському напрямку діє відносно новий 25-й підрозділ російської армії. Ще не такий “побитий”, як інші військові угруповання. Тому велику кількість новоприбулих російські командири намагаються трансформувати у територіальні здобутки. Але в такій схемі “м’ясних штурмів” є одна проблема велику кількість військових треба укомплектувати, що ворогу погано вдається.

Тож на Сватівському напрямку ворог періодично проводить розвідку боєм. Намагається атакувати позиції ЗСУ. Отримуючи удари, відходить. Просування ворога, якщо відбувається, то носить тактичний характер. Українські війська теж застрягли у позиційних боях, не маючи достатньої кількості ресурсу, що, по суті, визначає перебіг битв.

Роботино – “запорізький клин”

Те, що українські війська захопили Роботино в Запорізькій області, практично вклинившись у рівну лінію фронту, завдає росіянам безліч неприємностей.

Українські сили тримають цей плацдарм, попри активні спроби противника вибити їх чи оточити по флангах. Частково ЗСУ у цьому допомогли морські піхотинці, які відтягли кілька підрозділів з Токмака на південь Херсонської області. Очевидно, бої біля Роботино мають тактичний характер ЗСУ намагаються прорвати лінію оборони там, де можливо, розширюючи плацдарм. Тут, як і практично на всіх ділянках фронту, також тривають бої за ініціативу.

Українські війська перемістилися на лівий берег Дніпра біля Херсону, але йдуть не в лоб, а вздовж річки. Таким чином ускладнили завдання для росіян, які не можуть повністю оточити ЗСУ.

“Ми збиваємо їх з пантелику. Не знають, навіщо цей плацдарм. А потрібен, щоб встановити там понтонні переправи і перевозити важку техніку, щоб із плацдарму здійснювати атаки. Де це зробимо, вони зрозуміти не можуть – розумна тактика”, – каже Гетьман.

Крім цього, українські сили намагаються відсунути якнайдалі флот росіян на Чорному морі. Після атаки на ракетоносій “Аскольд” 4 листопада, по якому випустили ракети SCALP-EG, судно зазнало критичних пошкоджень. За словами експертів, Росії простіше збудувати новий ракетоносій, ніж полагодити “Аскольд”, на якому розміщували “Калібри”.

“У них ще залишилися підводні й надводні човни, але ускладнили їм логістику. Це лише початок, поволі будемо знищувати російський флот”, – каже Гетьман.

“Глухий кут” – жодна зі сторін не здатна на прорив

Бої вздовж фронту важко назвати успішними для якоїсь із сторін ані ЗСУ, ані ворог не може досягти стратегічних успіхів. Бойові дії динамічні – українські сили і окупанти можуть періодично залишати чи захоплювати невеликі ділянки, але без великого прориву.

Російська армія має проблему з комплектацією, але їм вдається поповнюватися на 20 тис. мобілізованих щомісяця, через що на фронті зосередили близько 500 тис. війська майже втричі більше, ніж на початку вторгнення.

Українським силам бракує ресурсів. ЗСУ необхідні снаряди, артилерія, дрони, бойові літаки та люди у великій кількості. Поки хоча б частину цих потреб не закриють, очікувати стрімких звільнень немає сенсу.

Росія, попри санкції, все таки змогла стати на військові рейки і постачає в армію, нехай дешеву, але ефективну техніку. Це, за словами аналітиків, і є “глухий кут”, про який говорив головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний в колонці The Economist. Крім допомоги партнерів, якої, вочевидь бракує, Україні слід самій вставати на ті ж рейки.

“Зеленський не бачить патововї ситуації”

Президент Володимир Зеленський заявив, що ситуація на фронті не патова. Україна не буде йти на поступки перед Росією.

“Росія контролює небо. Ми бережемо наші війська. Кидати як Росія м’ясо, ніхто не хоче. Як побороти їх? F-16 треба почекати, коли хлопці навчаться. Коли на фронті буде ППО, війська підуть уперед. Не маємо права опускати руки. Яка альтернатива? Віддати ще третину держави? Це буде тільки початок. Знаємо, що таке заморожений конфлікт, зробили висновки”, заявив він.

Президент спростував інформацію про тиск на нього партнерів, щоб перейти до переговорів із Росією.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: “Можемо отримати “чорну діру” на Близькому сході” – Сергій Данилов

“Усі знають моє ставлення, яке збігається зі ставленням українського суспільства. Ніхто не тисне на мене. Ніхто з лідерів ЄС, США, щоб ми сіли з Росією розмовляти і щось віддавати не буде такого”, заявив він.

Раніше журналісти американського NBC писали, що посадовці зі США та ЄС почали нібито непублічно говорити з Києвом про можливі переговори з РФ.

Тим часом у Пентагоні припустили, що війна в Україні може тривати ще кілька років.

“Патової ситуації немає сторони пробують перехопити ініціативу”

Військовий експерт, директор аналітичного центру New Geopolitics Research Network Михайло Самусь у коментарі Gazeta.ua розповів, що, якщо говорити військовими термінами, то контрнаступ не завершився, а тривають окремі операції.

“Зараз із української сторони триває ряд операцій, які мають свої завдання та задуми. Продовжується наступ на Мелітопольському напрямку, на лівому березі Дніпра в Херсонській області усе частини тієї ж операції. Проте вона змінилася. Сам Залужний сказав, що були одні розрахунки, зараз – інші”, – каже Самусь.

Щодо того, якими можуть бути бойові дії на фронті протягом зими-весни 2023-2024 років, експерт каже, що все буде залежати від задумів військового керівництва та їх втілення.

“Не справдилися прогнози багатьох на Заході, що з настанням осені активні бойові дії зупиняються й фронт завмре. Навпаки зараз найвищий ступінь напруженості активні бої відбуваються на Авдіївському, Куп’янському, Бахмутському, Мелітопольському напрямках та на лівому березі Дніпра. Можемо подивитися на величезні втрати росіян. Активність на фронті наростає, інтенсивність боїв збільшується”, – каже експерт.

Михайло Самусь не бачить патової ситуації на полі бою.

“Патової ситуації немає. Кожна сторона розуміє, що має шанс перехопити ініціативу. Пат шаховий термін, в якому немає добрих ходів у гравців. У нашій партії ходів дуже багато. Фронт не зупиниться. Ніякого періоду дощів і затишшя не буде. Вірогідно, відносно суха осінь перейде в морозну зиму. Інтенсивність боїв буде хвилями наростати і спадати. Сторони продовжать ті операції, які зараз проводять. Росіяни пробиватимуть головою Авдіївку, щоб оточити її, вестимуть бої на Куп’янському напрямку. Україна продовжить операції на Токмакському напрямку та на лівому березі Херсонської області. ЗСУ буде намагатися проломити російську оборону та створити нові плацдарми для наступу. Якщо вдасться прорив на Токмакському напрямку та будуть умови для створення великого плацдарму на лівому березі Дніпра, то росіянам треба буде відтягувати сили з Авдіївки і Куп’янська, щоб гасити пожежі на півдні. Якщо підуть наші сили з лівого берега в наступ, то буде удар в спину росіянам, які обороняються на Токмакському напрямку. Може бути цікавий розвиток подій. Усе залежить, як буде розвиватися ситуація на лівому березі”, – каже експерт.

Також він розповів, чого зі зброї очікуємо від партнерів, крім F-16, які мають прибути навесні.

“F-16 гейм-чейнджер для України. Це найважливіше з майбутніх поставок. Не даремно в статті Залужного вони в пріоритетності перші. Коли зможемо відігнати росіян з їх керованими авіабомбами, буде суттєва зміна ситуації. Це інструмент, який ворог зараз масово застосовує на тактичному рівні. Не знаємо, що з ним робити. У нас немає чим відігнати російську авіацію далі, ніж на 50 км, щоб вона більше не могла скидати ці важкі авіабомби. F-16 це зроблять і одразу відкриють нові можливості для наступу. Крім цього, чекаємо на нові поставки боєприпасів, ракет до HIMARS, які б’ють на 160 км, і ракет ATACMS, які б’ють на 300 км. Усе те, що нам дозволить працювати. Особливо, якщо говоримо про кримську операцію. ATACMS будуть відігравати дуже важливу роль по знищенню ворожої інфраструктури”, – каже експерт.

“Контрнаступ на лівому березі Дніпра”

Керівник Центру військово-правових досліджень і військовий аналітик Олександр Мусієнко у коментарі Gazeta.ua не погодився, що український контрнаступ завершився, бо ЗСУ захоплюють все нові плацдарми на лівому березі Херсонської області.

“Бачимо, яку серйозну і відчайдушну боротьбу наші сили ведуть за розширення плацдарму на лівому березі. Намагаються розвинути успіх. Не виключено, що з’являються там перспективи для наступальної флангової операції, мета якої може бути навіть звільнення деяких населених пунктів, збереження плацдарму, витіснення звідти угрупування російських військ в напрямку Криму, створення для ворога проблем з логістикою. Навіть, якщо це невелика флангова операція, вона все рівно скує сили ворога, дасть нам змогу продовжити наступ на Мелітопольському напрямку. Поки що передчасно говорити, що контрнаступ завершений, поки тривають активні дії на лівому березі Херсонщини”, – каже експерт.

Щодо того, якими можуть бути бойові дії протягом зими, і чого очікувати до весни, то Мусієнко каже, що зараз багато що буде залежати від ситуації на лівому березі.

“Наші можливі успіхи на лівому березі багато в чому продиктують характер зимової кампанії. Не виключено, що в разі сприятливої для руху техніки погоди, там можуть тривати активні бої. На інших напрямках українські сили будуть більше діяти в активній обороні відбивати атаки росіян. Проте погодні умови будуть вносити корективи. Наступає сезон дощів, що впливає на бойові дії. Україна буде далі наносити удари по тилах ворога. Будуть також діяти малі групи, які шукатимуть проблемні ділянки в обороні ворога й пробуватимуть їх протискати, шукати вразливі місця для розвитку успіху. Але розраховувати на значні прориви взимку не доводиться. Крім можливих подій на лівому березі”, – підсумовує експерт.