14 грудня 1944 року Президія Верховної Ради РРФСР підписала указ про зміну назв районів та районних центрів Криму на російський лад. Замість Кримської АРСР почали формувати Кримську область.
Рішення прийняли за пів року після депортації кримських татар та інших народів. Влада прагнула знищити навіть історичну пам’ять про етноси, що населяли півострів, а більшість топонімів мали переважно кримськотатарське походження.
Того року перейменували 11 районів та районних центрів. Наприклад Ак-Мечетський район став Чорноморським, змінили назву й однойменного села. Ак-Шейхський район став Роздольненським. Селище Буюк-Онлар однойменного району перейменували в Октябрське, Сеїтлер у Нижньогірський тощо.
Наступні рішення щодо перейменувань приймали 1945-го. Тоді змінили назви сільрад та центрів, а протягом 1948-1949 років перейменували основну масу населених пунктів. Загалом понад 1 тис. сіл та поселень у 26 районах.
Відомо, що після 1990-го свої історичні назви повернули Коктебель, Партеніт та Сари-Баш, що за радянських часів були відомі як Планерське, Фрунзенське, Таніне.
Масові репресії проти населення Криму радянська влада розпочала одразу після повернення на півострів під час Другої світової війни. Рішення переселити усіх кримських татар у середньоазіатські регіони прийняли в СРСР 11 травня 1944-го. Їх зарахували до “нелояльних народів” та “зрадників Батьківщини”. Операція з переселення кримських татар до Узбецької РСР мала розпочатися вранці 18 травня. Попри це, насильницьке виселення в окремих населенних пунктах розпочалося ще ввечері 17 травня. Завершити його мали до 1 червня 1944 року. Кримські татари отримували статус “спецпоселенців”.