День весняного рівнодення: коли чекати і що важливо зробити у цю дату

У Високосний рік дата весняного рівнодення коригується. Залежно від року воно може бути 19, 20 або 21 березня.

Цього року весняне рівнодення настає 20 березня, як і торік. Це станеться у середу, о 05:07 за київським часом.

Сонце після сходу рівно 12 годин перебуватиме над горизонтом і 12 годин – під горизонтом. В цей день зміняться пори року за півкулями: у Південній настане астрономічна осінь, а в Північній – астрономічна весна, яка триватиме до дня літнього сонцестояння. Світловий день із цього моменту почне збільшуватися, а ніч – зменшуватися.

Gazeta.ua розповість про традиції і прикмети в цей день.

Храмовий комплекс Мнайдра

На Мальті є храмовий комплекс Мнайдра, збудований в IV тисячолітті до нашої ери. Унікальна орієнтація храму на схід дозволяє припустити, що він виконував роль одного з найдавніших у світі сонячних календарів. Коли настає весняне рівнодення, сонячний промінь потрапляє до будівлі й освітлює її центральну вісь.

Коли насправді настає весна

Обидві дати можна вважати початком весни. День березневого рівнодення означає астрономічний початок весни, а 1 березня це день настання календарної весни. Метеорологічна весна може розпочатися як раніше цих дат, так і пізніше. Метеорологічні сезони базуються на річних температурних циклах, а не на положенні Землі відносно Сонця.

Прикмети в день весняного рівнодення

За народними прикметами, цей день визначає погоду на наступні 40 днів. Якщо весняне рівнодення сонячне, то весна буде теплою, а заморозків очікувати не варто. А ось морозна погода обіцяє ще 40 морозів. Також за народними повір’ями в цей день сняться пророчі сни, а загадані бажання здійснюються з великою вірогідністю.

Традиції дня

День весняного рівнодення в народі називають Сонцеворот. Вважалося, що з цього часу починаються оновлення в природі: тане сніг, набухають бруньки, птахи повертаються з півдня, гримить перший весняний грім. Тому традиційно цього дня пекли булочки або печиво у формі птахів-жайворонків.

“Пташками” пригощали дітей, ті вибігали на вулицю і “запускали” їх у небо: якщо виходило підкинути “пташку” і зловити – це добрий знак. Також у булочки перед випічкою ховали різні дрібниці – ягідку, нитку, цибулину. За тим, що кому попадеться, визначали його подальшу долю.

Дівчата в день весняного рівнодення співали пісні-веснянки, а чоловіки розпалювали багаття – через них стрибали самі і водили худобу, щоб не хворіти.

Що варто робити в день весняного рівнодення

зробити в будинку прибирання, викинути непотріб;

принести вербу, що розпустилася, і “вимести” нею з дому все старе й негативне;

легенько відшмагати вербою хвору людину – щоб одужала і здорову – щоб не хворіла;

залишити в оселі кілька гілочок верби – щоб захистити її та домочадців від нечистої сили, а також від прикрощів і печалі;

помиритися з тим, із ким були у сварці;

закоханим потрібно обов’язково побачитися в цей день і побути разом, щоб почуття довго не згасали.

Також цього дня потрібно загадувати бажання, бажання на кохання матимуть особливу силу.

Що не можна робити

злитися і сваритися;

залишати бруд і безлад у домі;

відкладати гроші на чорний день;

садити вербу – можна накликати великі неприємності.

Не лягайте спати надто пізно, інакше бід не минути.

Як привернути кохання та удачу

Вважається, що в день весняного рівнодення межа між матеріальним світом і надчуттєвим дуже тонка, тож людина має шанс привернути до свого життя удачу, гармонію та любов. У перші 12 днів після рівнодення можна запрограмувати весь рік. А щоб збулися бажання, потрібно:

узяти білий аркуш паперу, червоний маркер або олівець і червоний конверт або коробочку;

написати на аркуші сім бажань (не можна бажати зла), згорнути, покласти в конверт або коробочку і залишити на 12 днів;

через цей час дістати список і відпустити бажання у Всесвіт – прочитати вголос написане.

Після цього сховайте записку в затишне місце – загадане збудеться протягом року.

Цього року “Масляний тиждень”, який передує Великому Великодньому посту, розпочнеться 11 березня і триватиме до 17 березня.

Традиційною українською стравою, характерною для цього періоду були вареники. Ще колись козаки жартували: “На Масницю й турки вареники їдять!”. Так що, основна страва Масниці це вареники з сиром залиті маслом та сметаною. Пекти млинці українки стали вже у ХХ столітті.