Я оптиміст. Розумію: життя перемагає смерть. Навіть якщо в ньому не буде нас, життя приречене перемагати. Це логіка розвитку.
Не все стається так, як ми уявляємо. Треба менше думати про шляхи втілення наших бажань. Бог і життя більші за нас.
Не дозволяю зазіхати на свою свободу й життєві принципи.
Якось їхав на роботу. Поспішав на електричку. Трамвай зупинився так, що я мав довго бігти до електропоїзда. Мчав з усіх сил і вірив, що встигну. Двері зачинилися перед носом. Подумав: “Електричка не може поїхати без мене”. Двері відчинилися і я сів у вагон. Якщо віриш і йдеш до мети, досягнеш успіху.
У житті присутня магія добра. Треба вірити в неї, рано чи пізно вона спрацює.
Пишу про магію з позитивного боку. У Біблії про це сказано так: “Веселе серце лікує, а понурий дух сушить кістки”. Треба вірити в хороше й цим його притягувати до себе.
Права людини для мене понад усе. Колись мені казали: ти людина Ренесансу. В ту епоху навіть до Папи Римського зверталися на ти. Не з фамільярності, а з почуття рівності. Хоч би які посади обіймали люди, від яких мені було щось треба, ставився до них рівно. Ніколи не дозволяв себе взяти в ярмо.
За військово-обліковою спеціальністю я військовий психолог. Не обмежився військовою кафедрою продовжую вивчати психологію. Коли люди просять допомогти, роблю це. Часто підказую очевидні речі, яких вони не бачать.
Більше втішений, коли дарую, а не отримую. Фінансова витрата компенсується радістю моїх знайомих. Якщо даєш комусь добру енергію, вона повернеться до тебе. Якщо поводишся як енергетичний крадій, залишишся виснаженим і нещасним. Навіть якщо багатій.
Людина Боже творіння, хоч би кого вона вважала Господом. Знаю, що людина створена й не еволюціонувала з якогось молюска. Вона народжена любити. Якщо це не вдається, треба змінюватися.
Я відкритий до змін. Коли намагаєшся комусь дати цінну пораду, неодмінно почуєш щось важливе навзаєм.
Не люблю нещасних. Крім Путіна він заслужив своє нещастя. Решту треба виводити з цього стану. Він неприродний. Щаслива країна нещасних людей неможлива.
Вірю в Бога, бо він віра, надія й любов. Апостол Павло в посланні до євреїв каже: “Віра реалізація очікуваного й упевненість у тому, чого не бачиш”. Для мене прийняття Бога це розуміння, що я неідеальний. Утім, можу отримати підтримку від Нього. Відчуваю Його присутність і ментально, і фізично.
Людина народжена любити. Якщо не вдається, треба змінюватися
Коли мені важко, молюся. Тоді приходять відповіді й розуміння ситуації. Бачиш те, на що раніше не звертав уваги. Щоб почути, треба відкритися.
Якщо просиш щось у Бога, не плануй, як це має бути. Довірся й молися. І будь чесним із собою. Розумій, де проблеми, де біда, де твоя вина. Будь готовий покаятись і змінитися.
Гріх це піти неправильним шляхом. Так звучить буквальний переклад цього слова з івриту. Втім, Бог завжди дає шанс виправитися.
Коли працював на “Інтері”, відчув: маю звідти піти. Молився, аби Бог дав роботу, яка наснажить. Побачив оголошення про набір телеведучих на телеканал “Еспресо”. Молитва допомогла пройти кастинг.
Хотіти це робити. Мрія без дії, як авто без коліс.
Джоан Роулінґ надіслала рукопис “Гаррі Поттера” трьом десяткам видавництв, перш ніж опублікувала роман і здобула славу.
Ґабрієль Ґарсія Маркес віддав 5 тисяч доларів дружині на побут і сів писати “Сто років самотності”. Сказав: “Або ми заробимо, або лишимося ні з чим”. Це були всі його заощадження. Він пішов ва-банк і виграв. Успіх показник того, як сильно ти чогось хочеш.
Українці готові платити високу ціну за свою свободу. Тож рано чи пізно її здобудуть. Недарма ж кажуть: переможець отримує все.
Що більше хочеш, то дорожче заплатиш. Це закон всесвіту.
У житті все має ставатися вчасно. Поспішиш чи запізнишся і не досягнеш бажаного.
1989-го пішов у “Пласт”. Хотів патріотичного виховання. Ходив на вишколи. Ми ще не мали одностроїв, але вже формували наше українство. У літніх таборах ми вирушали в історичні місця: Берестечко, під Хотин, до дуба Палія. Це давало розуміння: Україна була, є і буде.
Моя школа стояла на теперішній Лютеранській. Бачив, як збираються люди на протести, які згодом стали Революцією на граніті. Брав синьо-жовтий прапор і долучався до мітингу під гаслом “Геть Масола й Кравчука”. Мене прозвали Гаврошем. Тож національну свідомість почав формувати ще до незалежності.
Мова це сигнальна система. Особливий код. Вона формує людину. Часто мова обирає нас.
У Львові зустрів жінку, яка говорила до мене чистою українською. Запитав: ви франківка? Відповіла: “Я запоріжанка. Рік тому взагалі не знала мови. Коли розмовляю українською, більше собі подобаюся”. Тембр нашого голосу інший, коли ми говоримо рідною.
Російську знаю і навіть писав нею книжки, але тепер не послуговуюся.
У час війни мова це зброя захисту й нападу одночасно. Мова як опір це характер нації. Якщо хочемо вижити, маємо його гартувати.
Чисто російської літератури для мене не існує. Пушкіним ніколи не захоплювався. Горький і Толстой не подобалися. Лермонтов мав шотландське коріння, яке не врятувало його від імперського шовінізму. Подобалися українець Гоголь і єврей Пастернак. Між Шукшиним і Тютюнником обирав другого.
Свідому націю видно по пам’ятниках. Чому в Києві немає пам’ятника Іванові Виговському? Зняли пам’ятник українофобу Щорсу. Ніби корисний крок очищення. Втім, чому б не посадити на того ж коня полковника Петра Болбочана чи генерал-хорунжого Василя Тютюнника, який не мав у боях жодної поразки. Де пам’ятник Маркові Безручку, героєві Варшавської битви й оборони Замостя? Хочу, щоб юні українці могли підійти до пам’ятника Болбочану й запитати: “Тату, а хто це?” й почути у відповідь: “Той, хто взяв Крим за три дні”.
У Львові можна поставити стелу ганьби Сталіну. Коли він із Будьонним і Фрунзе йшов на Варшаву, планував захопити місто Лева, але не взяв.
Завжди дивлюся людині в очі й розумію, чого вона варта. Якщо мій візаві не ховає їх, він щирий. Якщо очі бігають, маю сумнів у його правдивості.
Справжній твір завжди зачіпає емоції. Якщо мистецтво не торкає мене, воно несправжнє.
Мудра порада може визначити долю. На випускному мені подарували глиняну медальку з написом: “Любіть людей, а вам буде доля”. Так і сталося. Спершу думав: “Чого я маю всіх любити?” Потім збагнув: не конче любити на шкоду собі, важливо віддавати енергію любові. Тоді це справді творить долю.
Ніколи не зраджу дружби та своєї віри. Не вб’ю людини, якщо це не ворог. Якщо ж нападатимуть оборонятимуся.
Світ врятує людина, яка пізнає себе
Востаннє плакав у таксі. Їхав на роботу й вирішив прослухати пісню “Фортеця Бахмут”. Зачепило.
Смерті не боїться тільки дурень. Невідомість лякає. Якщо є Бог та інше життя прекрасно. Якщо далі забуття, то страх нічого не змінить. Бачив, як людина, що прожила насичене добром життя, відходила з усмішкою. Чув, як тяжко помирав лиходій. Треба розуміти, для чого ти жив.
Страшно прожити підло. Головне, щоб по траві, яка виросте на твоїй крові, ходили діти й онуки, а не окупанти.
Іде екзистенційна війна двох світоглядів “русского мира” й українського світу. Виживе тільки один.
Українці себе поважають. Росіяни нація рабів.
Після перемоги допишу роман про те, як ШІ захопив світ. Не знаю, чим скінчиться твір, але вірю в перемогу людини. Вона має безсмертну душу.
Перемога себе кращого над собою гіршим щоденна боротьба. Постійність шлях до перемоги. Не варто відрізняти поразку від звитяги. Поразка один із варіантів наближення до перемоги.
Мене змінила смерть батька. Подорослішав. Зрозумів, що маю стати письменником.
Діти це радість скарбу, до якого ти причетний. Моєму синові 18, він учиться на художника. У 12 він намалював картину. Я виставив роботу у фейсбуку, і її придбав народний депутат. Запитую: “Чому ви купили картину?” “Побачив талант, який потім коштуватиме дорого”.
Інколи забуваю виконати обіцяне. Тому вдячний, коли мені нагадують.
Моя сильна риса наполегливість. Якщо хочу щось зробити зроблю.
Любов і здоров’я дорожчі за гроші. Щире та взаємне кохання робить тебе кращим. Якщо є довіра й підтримка, згодом воно переростає в дружбу, повагу, спільну справу.
Поразка буває корисна. Коли шукаєш її причини в собі, стаєш досконалішим.
Любив випити. Глушив психологічні проблеми алкоголем. 21 червня 2022-го зав’язав.
Світ врятує людина, яка пізнає себе. Яка зробить стрибок у своєму розвитку. Краса не здатна його врятувати. Кінець світу теж красивий: усе палає-вибухає. Порятунок у духовному прогресі.